
- •1. Предмет теорії комунікації. Поняття комунікації.
- •2. Міждисциплінарний характер теорії комунікації
- •3. Закони та умови теорії комунікації.
- •4. Про термін «комунікація».
- •5. Про термін «інформація»
- •6. «Комунікативний простір»
- •7. «Комунікативний час»
- •8. «Масова комунікація»
- •9. «Масова інформація»
- •10. «Засоби масової комунікації»
- •11. Розвиток засобів комунікації у процесі антропогенезу
- •12. Розвиток технічних засобів комунікації. Писемність. Друкарство
- •13. Розвиток технічних засобів комунікації. Електронна комунікація
- •14. Поняття „інформація” в різних науках
- •15. Підходи до природи інформації
- •16. Поняття соціальна інформація
- •17. Кодування, передача та носії інформації
- •18. Код і текст.
- •19. Поняття масова комунікація
- •20. Місце комунікатики у системі наук
- •21. Історія дослідження проблем масової комунікації. Основні положення теорії «шприця» та моделі «обмеженого впливу»
- •22. Основні положення моделі «помірного впливу», теорії спіралі мовчання та теорії залежності
- •23. Основні положення моделі сильного впливу
- •24. Основні положення теорії когнітивного дисонансу
- •25. Основні положення теорії «обмеженого впливу» та теорії соціального навчання
- •26. Теорія масової комунікації д. Мак-Квейла
- •27. Масова аудиторія
- •30. Перший компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла.
- •31. Другий компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •32. Третій компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •33. Четвертий компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •34. Компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •35. Точки зору на функції масової комунікації
- •36. Соціальні функції масової комунікації.
- •37. Загально-психологічні функції масової комунікації
- •38. Соціально-психологічні функції масової комунікації
- •49. Характеристика сучасних газетних видань України та Житомирщини
- •50. Класифікація сучасних газетних видань України та Житомирщини
- •52. Характеристика журнальних видань України та Житомирщини
- •53. Класифікація журнальних видань України та Житомирщини
- •54. Види зображувальних засобів масової комунікації
- •55. Види та жанри фотографій
- •57. Інформаційні агентства. Типологія інформагентств
- •58. Характеристика найбільших інформагентств світу
- •59. Характеристика найбільших інформагентств України
- •60. Види радіомовлення. Характеристика житомирського радіоефіру
- •61. Типи радіопередач.
- •62. Специфіка радіо впливу
- •63. Виражальні мовленнєві засоби радіо
- •66. Виражальні засоби кіно.
- •67. Поняття телебачення. Структура телебачення
- •68. Базові принципи телебачення. Типи телепередач.
- •69. Специфіка телекомунікацій. Виражальні засоби телебачення
- •70. Супутникове та кабельне телебачення
- •71. Відео як засіб масової комунікації
- •72. Засоби відеовпливу. Специфіка відео комунікацій
- •73. Види комп'ютерів і їх можливості.
- •74. Комп'ютерні системи, сайти, мережі.
14. Поняття „інформація” в різних науках
Информация - осведомление, сообщение о положении дел или о чьей-то деятельности, сведения о чём-то, факты, комментарии, а также звуки, изображения, ощущения - т.е. всё то, что мы получаем из окружающей нас среды посредством органов чувств. Информировать - значит осведомлять. Понятие «информация» используется в широком и узком смысле. В широком - это вся совокупность сведений вербального (т.е. словесного) и невербального характера. В узком - совокупность кратких некомментируемых сообщений об актуальных вопросах, касающихся абсолютно любой, значимой для данного человека или общества темы.
Обычно информация передаётся по следующей схеме:
И |
|
К анал передачи информации |
|
Получатель информации |
В том случае если информация носит массовый характер, то схема в этом случае будет другая:
И сточник информации |
|
СМИ |
|
Аудитория СМИ |
В первом случае процесс идёт просто: «что вижу, что слышу, о том, думаю и уже дальше передаю ли словами либо текстом».
Во втором случае всё то, что видится, слышится, о чём думается и что понимается каким-то одним человеком или же отдельной группой людей, одномоментно передаётся другой большой группе людей, для чего используются специальные средства массированного распространения информации.
В первом случае канал передачи информации может быть слуховым, визуальным, тактильным (т.е. посредством ощущения), причём в итоге информацию получит один или же несколько человек.
Во втором случае канал передачи информации будет равен средствам её массирования - т.е. это может быть пресса (газеты, журналы), радио и телевидение, которые сразу же доносят информацию до массовой аудитории её получателей, аудитории, которая настолько велика, что по справедливости называется массовой.
При этом информация делится на потенциальную и собственную (или усвоенную).
Потенциальная информация Собственная информация
Весь объём переданных знаний То, что из этого сообщения
о явлении, предмете или человеке было понятно и усвоено аудиторией
ПОТЕНЦИАЛЬНАЯ ИНФОРМАЦИЯ ВСЕГДА БОЛЬШЕ СОБСТВЕННОЙ, поскольку полностью усвоить информацию людям мешают самые различные барьеры ВОСПРИЯТИЯ - например, физическое утомление, отсутствие интереса именно к этой теме, неудачная форма подачи информации и т.д.
15. Підходи до природи інформації
Проводя сопоставление разных видов информации можно сделать вывод о том, что возможны два подхода к её анализу.
Два подхода к анализу информации |
СТАТИСТИЧЕСКИЙ СМЫСЛОВОЙ
Анализируется количество сигналов, знаков, смысловых единиц в том или ином объёме информации, система кодировки сигналов, ёмкость канала коммуникации. |
|
Анализируется содержание текста, его смысловая нагрузка, эмоцио-нальный заряд, соответствие возможностям аудитории. |