
- •1. Предмет теорії комунікації. Поняття комунікації.
- •2. Міждисциплінарний характер теорії комунікації
- •3. Закони та умови теорії комунікації.
- •4. Про термін «комунікація».
- •5. Про термін «інформація»
- •6. «Комунікативний простір»
- •7. «Комунікативний час»
- •8. «Масова комунікація»
- •9. «Масова інформація»
- •10. «Засоби масової комунікації»
- •11. Розвиток засобів комунікації у процесі антропогенезу
- •12. Розвиток технічних засобів комунікації. Писемність. Друкарство
- •13. Розвиток технічних засобів комунікації. Електронна комунікація
- •14. Поняття „інформація” в різних науках
- •15. Підходи до природи інформації
- •16. Поняття соціальна інформація
- •17. Кодування, передача та носії інформації
- •18. Код і текст.
- •19. Поняття масова комунікація
- •20. Місце комунікатики у системі наук
- •21. Історія дослідження проблем масової комунікації. Основні положення теорії «шприця» та моделі «обмеженого впливу»
- •22. Основні положення моделі «помірного впливу», теорії спіралі мовчання та теорії залежності
- •23. Основні положення моделі сильного впливу
- •24. Основні положення теорії когнітивного дисонансу
- •25. Основні положення теорії «обмеженого впливу» та теорії соціального навчання
- •26. Теорія масової комунікації д. Мак-Квейла
- •27. Масова аудиторія
- •30. Перший компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла.
- •31. Другий компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •32. Третій компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •33. Четвертий компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •34. Компонент моделі комунікативного акту г.Лассуелла
- •35. Точки зору на функції масової комунікації
- •36. Соціальні функції масової комунікації.
- •37. Загально-психологічні функції масової комунікації
- •38. Соціально-психологічні функції масової комунікації
- •49. Характеристика сучасних газетних видань України та Житомирщини
- •50. Класифікація сучасних газетних видань України та Житомирщини
- •52. Характеристика журнальних видань України та Житомирщини
- •53. Класифікація журнальних видань України та Житомирщини
- •54. Види зображувальних засобів масової комунікації
- •55. Види та жанри фотографій
- •57. Інформаційні агентства. Типологія інформагентств
- •58. Характеристика найбільших інформагентств світу
- •59. Характеристика найбільших інформагентств України
- •60. Види радіомовлення. Характеристика житомирського радіоефіру
- •61. Типи радіопередач.
- •62. Специфіка радіо впливу
- •63. Виражальні мовленнєві засоби радіо
- •66. Виражальні засоби кіно.
- •67. Поняття телебачення. Структура телебачення
- •68. Базові принципи телебачення. Типи телепередач.
- •69. Специфіка телекомунікацій. Виражальні засоби телебачення
- •70. Супутникове та кабельне телебачення
- •71. Відео як засіб масової комунікації
- •72. Засоби відеовпливу. Специфіка відео комунікацій
- •73. Види комп'ютерів і їх можливості.
- •74. Комп'ютерні системи, сайти, мережі.
1. Предмет теорії комунікації. Поняття комунікації.
Предмет теорії комунікації
Людина є соціальною істотою, тобто вона не може обходитися без взаємодії з іншими людьми, без знання їхньої думки про себе. Тому здатність до комунікації і потреба в комунікації є чи не найважливішими її сутнісними ознаками. Окрім того, що людина хоче зрозуміти навколишню дійсність, вона прагне до взаєморозуміння з іншими людьми. Це не просто здатність людини, а спосіб її існування. Дослідження комунікаційних процесів означає не лише вивчення певних суспільних явищ. Ідеться про природу самої людини.
Людина витрачає на комунікацію 70 % свого часу. Попри те, що існує багато визначень цього поняття, головною метою комунікативної діяльності є певний обмін інформацією. Комунікація - це спілкування. Вона може бути різною за формою: міжособистісною, здійснюватися за допомогою якогось індивідуального засобу чи масовою. Також вербальною і невербальною. Вербальна комунікація - це наше звичне використання мови. До невербальної належать міміка, жестикуляція, зовнішній вигляд. Комунікація буває усною і письмовою, формальною і неформальною. Тобто ми можемо вивчати її за тими ознаками, які нас цікавлять насамперед.
«Комунікація» може означати зв'язок, переміщення та передачу. Розмовне значення має на увазі обмін інформацією чи почуттями у розмові між друзями або співробітниками. Це особлива розмова, якій притаманні довіра і відкритість. «Комунікація» може слугувати і загальним терміном для позначення різних видів взаємодії за допомогою символів. Теорія комунікації — достатньо молода наука, що почала в нашій країні отримувати статус самостійної академічної дисципліни лише в останні роки. Про проблеми комунікації сьогодні говорять і пишуть представники різних дисциплін, а сам термін «комунікація» уже міцно ввійшов у понятійний апарат соціально-гуманітарних наук. Проте у дослідників поки ще немає єдності щодо наукового статусу теорії комунікації, її об'єкта й предмета, її місця в системі сучасного соціогуманітарного знання.
Поняття комунікації. Без перебільшення, комунікація – необхідна умова життєдіяльності людини й одна з фундаментальних основ існування суспільства. Суспільство — не стільки сукупність індивідів, скільки ті зв'язки та стосунки, у яких ці індивіди знаходяться. Багато в чому саме цим і пояснюється такий пильний інтерес до комунікації з боку представників різних наукових напрямків, і, у першу чергу, суспільствознавців. Історія суспільної думки свідчить, що філософи й соціологи, політологи й культурологи, психологи й педагоги, лінгвісти й журналісти завжди, так чи інакше, зверталися до проблем людського спілкування. Проте кожен новий дослідник, який зіштовхується з ними, з’ясовував, що комунікативна проблематика є чи не найзаплутанішою. Багато хто пояснює це тим, що комунікативна проблематика настільки ж безмежна й різноманітна, як і саме людське суспільство, якщо не сказати — як світ, що нас оточує.
Сьогодні існує багато визначень поняття «комунікація». Це свідчить про багатоаспектність цього поняття, у якому можна виділити такі основні значення:
універсальне, у якому комунікація розглядається як спосіб зв'язку об'єктів матеріального й духовного світу;
технічне, що відповідає розумінню комунікації як засобу сполучення, зв'язку одного місця з іншим, засобу передачі інформації та інших матеріальних і ідеальних об'єктів з одного місця в інше;
біологічне, яке широко використовується при дослідженнях способів зв'язку у тварин, птахів, комах;
соціальне, що використовується для визначення й характеристики зв'язків і стосунків у суспільстві. У даному випадку мова йде про соціальну комунікацію — комунікаційних процесах у суспільстві.