
- •3) Виснаження мінеральних ресурсів
- •4) Енергетична проблема (її екологічні аспекти).
- •3)Екстремальні.
- •1) Вивчення, 2) освоєння, 3)охорону 4) перетворення географічного середовища.
- •1)Характером відновлення;
- •2)За належністю до компонентів природи.
- •1)За характером відновлення:
- •1 )Паливно-енергетичні 2) руди металів, 3) хімічні, технічну та будівельну сировину.
- •1)Азія (54 %), 2)Північна Америка (28 %) 3) Європа (9 %).
- •3)Комплексне використання сировини,
- •4)Пошуки матеріалів-замінників,
- •5)Залучення вторинних ресурсів тощо.
- •1) Їх не можна замінити іншими ресурсами,
- •1)Вирубування лісів, 2 )зрошення пустель, 3)осушення боліт,
- •4)Розорювання цілинних та перелогових земель.
10 клас Природні ресурси до олімпіади 2014
1)скорочуються орні землі та лісові масиви 2)зростають території пустель та напівпустель.
За останніх 150 років площа лісів планети зменшилася майже вдвічі, а пустель зросла на 15%.
Половина річкових та озерних вод після використання у виробництві повертається назад у вигляді вкрай забруднених стічних вод.
А понад 20 % площі Світового океану вкрито загрозливою для існування водних організмів нафтовою плівкою.
з 50-х pp. XX ст. поява і загострення глобальних проблем людства.
Географічною оболонка = частина природи, яку вивчає фізична географія.
Навколишнє (географічне) середовище = частина природи, з якою взаємодіє людське суспільство.
Внаслідок взаємодії природи і господарської діяльності людини виник «обмін речовин».
І)з природи людина вилучає більше ресурсів, 11 % земельного фонду планети орні землі.
Багато прісної води використовує людина у своїй господарській діяльності.
скорочується лісовий фонд планети = більше природних ресурсів Світового океану залучається для потреб людства.
ІІ)відходи використаних у господарстві ресурсів потрапляють у навколишнє середовище.
95 % мінеральної сировини йдуть у відвали і лише 5 % реально використовуються у виробництві.
в повітря надходить значно більше вуглекислого газу, ніж його здатна поглинути рослинність планети.
Близько 90 % пестицидів та гербіцидів, які розсіюються на полях, забруднюють ґрунти та ґрунтові води, що стікають у водойми.
Наслідком такого колообігу речовин між природою і людиною є поява і загострення глобальних екологічних проблем.
Екологічними вважають комплексні проблеми, що виникли в результаті взаємодії людини з географічним середовище. Найактуальніші з них —
1) забруднення навколишнього середовища,
2) скорочення ріллі,
3) Виснаження мінеральних ресурсів
4) Енергетична проблема (її екологічні аспекти).
Геоекологія вивчає динаміку розвитку глобальних екологічних проблем
моніторинг (з лат. — нагадувач, наглядач) — система спостережень і контролю за станом природного середовища та змінами, що відбуваються в ньому під впливом господарської діяльності людини.
Моніторинг :
1)спостереження, 2)оцінка 3)прогнозування стану навколишнього середовища.
Він здійснюється на
1)локальному, 2) регіональному 3) глобальному (біосферному) рівнях.
Медична географія - оцінка якості навколишнього середовища стосовно життя людини .
Вона поділяє умови існування:
1)на комфортні = здоров'ю людини нічого не загрожує
2)дискомфортні = призводять до відхилень від норми фізіологічного стану людського організму і спричиняють різні захворювання
3)Екстремальні.
Природокористування та його види.
Природокористування = система заходів, спрямованих суспільством на
1) Вивчення, 2) освоєння, 3)охорону 4) перетворення географічного середовища.
І)Раціональне природокористування = обсяги залучення природних багатств компенсуються заходами щодо їх відновлення та охорони.
ІІ)Нераціональне природокористування = значно переважає антропогенний вплив на природні комплекси, що призводить до екологічної кризи.
Хижацьке природокористування = знищуються окремі види ресурсів або природні комплекси.
Природоресурсний потенціал світу.
ВИЧЕРПНІ |
НЕВИЧЕРПНІ |
||||
НЕВІДНОВНІ |
ВІДНОСНО ВІДНОВНІ |
ВІДНОВНІ |
ВІДНОСНО НЕВИЧЕРПНІ |
ДІЙСНО НЕВИЧЕРПНІ |
|
мінеральні, зниклі види рослин і тварин |
земельні |
біологічні (лісові, кормові, мисливські, рибні) |
водні, атмосферне повітря |
агрокліматичні, енергія Сонця, вітру, хвиль, течій, припливів |
Природоресурсний потенціал — це сукупність природних ресурсів певної території: світу, регіону, країни або її частини.
Природні ресурси можна класифікувати з:
1)Характером відновлення;
2)За належністю до компонентів природи.
1)За характером відновлення:
А)вичерпні (запаси яких обмежені);
невідновними (мінеральні ресурси та зниклі види рослин і тварин);
відносно відновними = відновлюються дуже повільно (земельні),
відновними (біологічні).
Б) невичерпні (що кількісно є безмежними) природні ресурси
відносно невичерпні = кількість яких залишається незмінною, але якість значно погіршується (водні ресурси та атмосферне повітря),
справді невичерпні = на кількість та якість яких людина не здатна вплинути (агрокліматичні, енергія Сонця, вітру, хвиль, течій, припливів).
За належністю до компонентів природи :
1)мінеральні, 2) земельні, 3)водні, 4)лісові, 5)рекреаційні та ін.
Природні ресурси розміщені на планеті нерівномірно.
Забезпеченість ними залежить
1)від запасів, 2)обсягів 3)темпів їх використання.
Ресурсозабезпеченість = відношення між відомими запасами природних ресурсів і розмірами їх використання, розраховують за формулою:
Запаси ресурсу
Ресурсозабезпеченість = ------------------------------------ = кількість років
Обсяги використання ( 1) об'єми видобутку за рік;
Запаси ресурсу
Ресурсозабезпеченість = ------------------------------------------------------------= = тонн/ на душу населення.
Обсяги використання (2) кількість населення
Використання мінеральних ресурсів.
Мінеральні ресурси є основою для розвитку головної сфери матеріального виробництва — промисловості.
Більшість їх видів належить до вичерпних та невідновних.
Основу мінерально-сировинної бази людства становили переважно руди металів, а саме: мідь, золото, залізо, срібло, олово, свинець, ртуть, попит на виробне та коштовне каміння.
З середини XX ст. у зв'язку з розвитком науково - технічного прогресу = алюміній, титан, кобальт, берилій, літій та інші речовини, без яких неможливо уявити розвиток найсучасніших виробництв.
Сьогодні використовують понад 200 видів мінеральної сировини, в тому числі в Україні — близько 50.
За господарським призначенням корисні копалини поділяють на: