6) Космізація

використання космічних до­сліджень у господарській діяльності людини. = метеорологічні телевізійні супутників, точні географічні карти. У майбутньому = міжпланетні перельоти або й колонізація людством інших планет (США, Великобританія, Китай).

ІV) управління.

У період НТР = проблема керування сучасним виробництвом та величезним потоком інформації, що вимагає спеціальної підготовки. Орієнту­ватися у такій кількості даних можуть тільки машини.

Наука про керу­вання, одержання, зберігання, передавання та обробку інформації дістала назву кібернетика (з грец. — мистецтво управляти) = виникла в 1949 р.

Головне завдання кібернетики — автоматизація розумової праці та складних систем керування. Метою кібернетики є створен­ня штучного інтелекту, XXI ст. Величезні програми з кібернетики здійснюються також у Японії, Канаді, Швеції, Іспанії, Австралії.

Вплив НТР на світове господарство.

1) Прискоренні темпів виробни­цтва, 2) змінах у галузевій структурі економіки та

3) Зрушеннях у розміщенні господарства.

Зміни у галузевій структурі господарства в період НТР мають

гли­бокий характер.

1) співвідношення між виробничою і невиробничою сферами Кількість працівників

у сфері послуг стрімко зростає і вже досягла 1/3 всіх працюючих. Водночас скорочується зайнятість у виробничій сфері.

2) у сфері матеріального виробництва змінюються пропорції між її галузями: стабілізується кількість працівників у промислово­сті та транспорті, скорочується — у сільському господарстві, зростає — у торгівлі.

3) істотні зрушення відбуваються також у структурі кожнсіі з галузей.

У промисловості зменшується зайнятість у видобувній галузі й зростає в обробній.

Проте останнім часом найшвидшими темпами зрос­тає роль «авангардної трійки» галузей: а)машинобудування (в період НТР забезпечує господарство машинами та механізмами), б)електроенергетики (без якої не працюватиме жодна машина)

в)хімічної промисловості (дає виробництву нові матеріали).

На ці три галузі припадає половина всього промислового виробництва світу.

При цьоому на перший план виходять новітні наукомісткі галузі:

1)Мікроелектроніка, 2) приладобудування, 3)роботобудування,

4)авіаракетокосмічна промисловість, 5)хімія органічного синтезу.

Одночасно значення старих галузей промисловості (чорна металургія, текстильна та лісова промисловість) зменшується.

У сільському господарстві

зменшується кількість зайнятих у рос­линництві й зростає у тваринництві.

У рослинництві відбулася « зеле­на революція», яка полягала у запровадженні високопродуктивних сортів рослин, механізації господарства та меліорації земель.

У тваринництві відбувся перехід деяких видів виробництва (птахофабрики, комплекси, розведення великої рогатої худоби) на індустріальні технології.

На цих виробництвах запроваджується не тільки механізація а й автоматизація, тобто керування за допомогою машин та механізмів.

У транспорті

У період НТР зростає роль перевезень пасажирів та вантажів.

Дещо зменшується значення старих видів транспорту (річкового, морського, залізничного)і

зростає роль новітніх (повітряного, автомобільного, тру­бопровідного, електронного).

Значно спростила перевезення контейне­ризація вантажів.

Проте й старі види транспорту зазнають істотних змін. З'являються нові транспортні засоби:

потяги на повітряній подушці та магнітній підвісці, судна на підводних крилах, судна-атомоходи та ін. На київському заводі «Авіант» розроблено дослідницький екземпляр новітнього транспортного засобу, який поєднує в собі найкращі власти­вості автомобіля і гелікоптера. Йому дали робочу назву «аероавто».

Торгівля

Науково-технічна революція змінила товарну структуру торгівлі.

1)Зростає купівля та продаж готових товарів,

2)скорочується — сировини та продовольства.

Виникла нова форма торгівлі — технологіями:

ліцен­зіями, патентами, технічним досвідом.

Головним продавцем технологій на світовому ринку є США, а покупцем — Японія.

зрушення у розміщенні виробництва:

сировинний чинник, тепер має друго­рядне значення.

Натомість зростає роль транспортного чинника.

Економіка високорозвинених країн нині працює переважно на імпорт­ній сировині, тому господарські об'єкти переміщуються до морських узбереж.

Вплив такого чинника, як трудові ресурси, теж збільшується.

Особливо це стосується розміщення трудомістких та наукомістких галузей. Підвищується роль кваліфікованих кадрів.

При розміщенні під­приємств дедалі більше враховується екологічний чинник.

Усе частіше «брудні» виробництва переносяться у райони з меншою концентрацією населення. Високорозвинені країни виносять філії своїх екологічно небезпечних виробництв (зокрема кольорову металургію) до країн, що розвиваються. Таким чином ми живемо в період науково-технічної рево­люції, яка істотно впливає на всі сфери людської діяльності.

ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС

Загальна характеристика промисловості світу.

тільки близько 20 % ЕАН , має високі темпи зростання і виробляє величезний асортимент продукції для гос­подарства та споживання населення.

А) добувна промисловість = розробляє корисні копалини

Б) обробна = переробляє сировину на готову продукцію.

високорозвинені країни = близько 80 % промислової продукції, частка добувної промисловості в лише 1-6 %.

В обробній промисловості головними галузями є:

Машинобудування = 1/3 промислового виробництва, хімічна промисловість = 20-25 %,

електроенергетика, кольорова металургія.

країни, що розвиваються = 15 % продукції, частка посту­пово зростає

Але високі темпи індустріалізації мають лише окремі з них, зокрема «нові інду­стріальні країни». головними галу­зями залишаються добувна (дає близько 30 % промислової продукції), легка і харчова, зростання ролі чорної металургії.

рівень індустріалізації країн, що розвиваються, у 15 разів нижчий, ніж у розвинених державах.

«нові індустріальні» = у 2-4 рази,

Провідні галузі світової промисловості є:

паливно-енергетична, металургійна, машинобудівна, хімічна, лісова, легка.

Паливно-енергетична промисловість та етапи її розвитку.

Основним джерелом електроенергії є паливні мінеральні ресурси: нафта, природний газ, кам'яне та буре вугілля, горючі сланці, торф.

Паливно-енергетичний баланс обчис­люється в одиницях умовного палива, яким вважають теплотворну здатність кам'яного вугілля.

Калорійнішими за вугілля є нафта і природний газ, меншу теплотворну здатність мають буре вугілля, горючі сланці, торф.

паливно-енергетична промисловість три етапи розвитку: