
- •2) Умови формування світового господарства.
- •3) Етапи формування світового господарства.
- •5) Міжнародна економічна інтеграція.
- •2)Перетворенні науки у безпосередню виробничу силу.
- •1) Наука, 2) техніка і технологія, 3) виробництво, 4) управління.
- •1) Електронізація, 2) комплексна автоматизація, 3) запровадження нових джерел енергії,
- •1) Електронізація
- •2) Комплексна автоматизація
- •3) Запровадження нових джерел енергїі
- •5) Біотехнологія.
- •6) Космізація
- •1) Прискоренні темпів виробництва, 2) змінах у галузевій структурі економіки та
- •3) Зрушеннях у розміщенні господарства.
- •1)Мікроелектроніка, 2) приладобудування, 3)роботобудування,
- •1)Вугільний, 2)нафтогазовий 3) перехідний
- •4)Обмеженість гідроенергопотенціалу
- •1)Загальне машинобудування,
- •2)Транспортне машинобудування
- •3)Точне машинобудування.
- •1)Рослинництво (землеробство) і тваринництво.
- •1) Зернові,2) технічні,3) бульбоплідні,4) овочево-баштанні 5) кормові.
- •97 % Нафти та майже весь природний газ.
- •1)Природно – географічні, 2)соціально – економічні, 3)демографічні, 4) історичні
5) Міжнародна економічна інтеграція.
Поглиблення міжнародної спеціалізації та обміну привело до «зрощування» національних господарств груп країн і виникнення нової форми міжнародного географічного поділу праці — міжнародної економічної інтеграції (з лат. — об*єднання частин).
Вона являє собою глибокі та стійкі взаємозв'язки окремих груп країн, проведення ними злагодженої міждержавної економічної політики.
Міжнародна економічна інтеграція призводить до формування міжнародних економічних угруповань країн. Вони можуть бути
1)регіональними тобто такими, що сформувалися на основі спільного географічного положення держав, 2)галузевими, що виникли на основі подібної господарської спеціалізації територій
Найвідоміше міжнародне регіональне угруповання — Європейський Союз.
З галузевих міжнародних економічних угруповань найвідомішими є
Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК), СиПЕК та ІБА.
Отже, сучасне світове господарство складається з великих інтеграційних систем — міжнародних економічних угруповань країн.
Науково-технічна революція (НТР).
Науково-технічний прогрес - поступальний розвиток науки і техніки.
З другої половини XX ст. — науково-технічна революція (НТР) - докорінна зміна виробництва на
1)основі запровадження новітніх науково-технічних досягнень і
2)Перетворенні науки у безпосередню виробничу силу.
Суспільний прогрес став можливим завдяки широкому розвитку науки та залученню її досягнень у виробництво і побут.
Головні риси НТР.
1) універсальний характер = охоплює всі сфери людської діяльності: виробництво., побут, освіту, культуру, охорону здоров'я, проникає у психологію людини.
Промислові перевороти відбувалися лише в розвинених країнах, а сучасна НТР у тій чи іншій формі охоплює всі держави світу.
2) високі темпи науково - технічних перетворень = моральне зношення техніки випереджає фізичне. Кожних 10-15 років цілком оновлюється асортимент продукції.
3) докорінно змінилася роль людини у виробництві. відбувається перехід до «безлюдних» підприємств. Проте роль людини зменшується лише у сфері фізичної праці. Роль інтелектуальної роботи навпаки зростає. Тому небувалого значення набула освіта, без якої людина не в змозі керувати сучасною технікою. Отже, відбувається інтелектуалізація праці.
4)«військово-технічна революція» = досягнення НТР спочатку використовують у військовій сфері і лише згодом — для цивільних потреб.
Головні складові НТР.
Науково-технічна революція — система, що складається з таких основних частин:
1) Наука, 2) техніка і технологія, 3) виробництво, 4) управління.
Усі вони тісно пов'язані між собою.
І) Наука
Наука = стала частиною виробництва = виробництво стало дуже наукомістким.
Тому економічно розвинені країни = на розвиток науки 2-3 % національного бюджету.
У країнах, що розвиваються, = низький — 0,4 %.
успішне впровадження Японією у виробництво досягнень НТР безпосередньо пов'язане з унікальною системою освіти = понад 450 університетів, що проводять великі науково-дослідницькі та дослідно-конструкторські розробки. 85 % усіх світових асигнувань на такі дослідження роблять країни «Великої сімки», в тому числі 1/2 з них — США.
В Японії, Франції, США створено технополіси — зони діяльності, де об'єднані науково-дослідні інститути, вищі навчальні заклади та наукомісткі виробництва.
ІІ) Техніка і технологія
Наукові знання та відкриття втілюються у техніці та технології.
Техніка (з грец. — мистецтво, майстерність) — сукупність механізмів, що забезпечують роботу виробництва та сфери послуг. Технологія — система способів та прийомів виробництва. Головною метою застосування новітніх технологій є підвищення продуктивності праці та якості продукції або послуг.
В період НТР з'явилися технології матеріалозбереження та енергозбереження = використання вторинної сировини, зменшення металомісткості.
У період НТР паралельно існують два шляхи розвитку техніки і технології:
1) Еволюційний шлях = подальше вдосконалення вже наявних механізмів або технологій, переважно шляхом кількісних змін.
2) Революційний = у переході до якісно нової техніки і технології. Кінопроектори — відеомагнітофони та DVD- плеєри.
ІІІ) Виробництво
В епоху НТР новітня техніка і технологія обслуговують виробництво.
Воно має розвиватися за такими напрямами: