2.2 Облік запасів діяльності
Підприємницька діяльність можлива різних видів: виробнича, комерційна або грошово- кредитна. Згідно з цим запаси діяльності такі: у першому випадку — різні речовини та сили природи: сировина, матеріали (основні, допоміжні паливні, мастильні тощо), у другому — готова продукція виробничої сфери (сільськогосподарська, промислова, будівельна тощо), яка купується комерційними підприємствами з метою продажу, у третьому — гроші, грошові документи тощо.
У кожній сфері діяльності запаси обліковуються за законодавчо визначеною методологією. Оскільки кожний вид запасів діяльності має свою методику обліку, їх потрібно розглядати окремо один від одного, тобто — виробничі, товарні або грошово- кредитні.
Виробничі запаси - це придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій переробці на підприємстві.
Товарні запаси - це придбані товари, призначені для подальшого перепродажу.
Економіко-правову сутність запасів діяльності визначає П(С)БО 9 «Запаси», згідно з яким запаси - це активи підприємства, які утримуються підприємством для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності, перебувають у процесі виробництва із метою подальшого продажу продукту виробництва, утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг і управління підприємством [5, c. 33].
Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування, вид, тип, гатунок, одиниця виміру, кількість, якість або однорідна група (вид).
При надходженні запаси оцінюються за первісною вартістю. Придбані за гроші запаси - це фактична собівартість, яка складається з таких витрат: сума, яку потрібно заплатити постачальнику без ПДВ, сума непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству, сума ТЗВ.
Запаси виготовлені власними силами — фактична виробнича собівартість (оплата матеріалів, оплата праці, амортизація).
Внески до статутного капіталу - надходження засновниками їх справедлива вартість (реальна вартість). Безоплатно одержані - справедлива вартість.
В обмін на подібні об’єкти - первісна вартість дорівнює залишковій переданого об’єкта, але якщо ця вартість більша за справедливу, то первісною вартістю є справедлива вартість, а різницю відносять на оплату звітного періоду.
На дату складання балансу запаси оцінюються за найменшою з двох оцінок: за первісною або чистою вартістю реалізації.
Для забезпечення безперебійної роботи виробництва на складах підприємства завжди мають бути виробничі запаси в межах норм, передбачених потребою підприємства. У складських приміщеннях підприємства здійснюються операції по збереженню виробничих запасів, що надходять, а також відпуску їх у виробництво. Бухгалтерський облік має забезпечити контроль за залишками, надходженням і витратами виробничих запасів на складі, що є важливою умовою для забезпечення збереження власності підприємства.
Важливою умовою обліку матеріалів є розробка номенклатури матеріалів.
Синтетичний облік виробничих запасів ведуть по рахунку 20 «Виробничі запаси». По Дт відображається наявність та надходження запасів на підприємство, а по Кт - витрачання на виробництво, переробку, вибуття [1, c. 19].
ТзОВ «Кальзе Італьяно» використовує такі субрахунки 20 рахунку:
201- «Сировина і матеріали»
202- «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби»
203- «Паливо»
206- «Матеріали, передані в переробку»
207- «Запасні частини»
209 - «Інші матеріали»
Основними типовими документами з оприбуткування виробничих запасів є прибутковий ордер, товарно-транспортна накладна, рахунок фактура, акт про приймання матеріалів, картка складського обліку матеріалів. Документи, що створюються при відпуску запасів або внутрішньому переміщення - це лімітно-забірна картка, акт - вимога на заміну матеріалів, накладна вимога на відпуска матеріалів, відомість обліку видачі спецодягу, спецвзуття, акт вибуття МШП, акт на списання. Документи по залишку матеріалів на складі: матеріальний звіт, відомість обліку залишків матеріалів на складі. Документальне відображення руху запасів відображається в журналах ордерах і відомостях аналітичного обліку.
Прибутковий ордер застосовують для обліку матеріалів, що надходять від постачальника або з переробки, заповнюються в 1 або 2-х примірниках у день прибуттяціннностей на склад. У разі розходження кількості та якості з даних супровідних документів постачальника, а також до матеріалів, що надійшли без платіжних документів складається акт «Про приймання матеріалів» [3, c. 16].
Матеріали, які надійшли від постачальники оприбутковуються на складі на основі ТТН (товарно-транспортна накладна), одержаної від вантажовідправника. Для одержання матеріалів від постачальника покупець повинен видати представнику відділу постачання довіреність, яка призначена для оформлення права окремої посадової особи виступати довіреною особою підприємства при отриманні запасів. Якщо запасу надходять без документів - відділ постачання виписує наказ «Про приймання вантажу без документів складу». Зразок Товарно-Транспортної накладної, на суму 600 грн фірми «Тріалтекс ТОВ » м. Київ (Додаток 5).
На складі матеріально-відповідальна особа відображає наявність матеріалів у картці складського обліку, де відображають рух матеріалів за кожним сортом, видом і розміром у номенклатурних номерах. Записи в картку розробляють у день оприбуткування або відвантаження матеріалів на основі первинних документів. Відомість обліку залишків матеріалів на складі служить для ведення кількісного обліку руху запасів. У день здійснення операцій комірник записує операції по надходженню і відпуску матеріалів у картках складського обліку і виводить залишки ТМЦ на складі. Дану відомість складають у кількісному вираженні лише за тими матеріалами за якими відбувся рух у звітному періоді.
Лімітно-забірна картка - використовується для оформлення багаторазового відпуску одного номенклатурного номеру ТМЦ за один місяць. За цією карткою ведуть облік запасів, які не використовують у виробництві та повернули на склад [2, c, 5].
Накладна вимога на відпуск матеріалів - використовується, щоб враховувати рух ТМЦ в середині підприємства, а також відпуск їх структурними підрозділами і реалізовані запаси сторонній організації.
В ведені бухгалтерського обліку запасів Товариства з обмеженою відповідальністю «Кальзе Італьяно» бухгалтери товариства використовують рахунок 28 «Товари» на якому обліковується інформація про наявність товарів на підприємстві. Дт цього рахунку відображає збільшення кількості товарів підприємства, а Кт- зменшення товарів. Цей рахунок має такі субрахунки:
«Товари на складі»;
«Товари в торгівлі»;
?83 «Товари на комісії»;
«Тара під товарами»;
«Торгова націнка».
ТзОВ «Кальзе Італьяно» найчастіше закуповує запасні частини для проведення ремонтів холодильного обладнання, їх вироблення, забезпечує клієнтів товариства необхідним додатковим обладнанням. Тому інформація, яка обліковується на цьому рахунку повинна бути правильною і точною, тому що вона пов’язана з основною діяльністю товариства.
Розділ 3. Облік розрахунків та боргових зобов’язань підприємства
3.1 ОБЛІК БОРГОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПІДПРИЄМСТВ
Згідно П(С)БО № 11 зобов’язання - це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій, погашення якої призведе до зменшення ресурсів підприємства.
Зобов’язання визначаються і відображаються в обліку за умов, якщо їх оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.
Зобов’язання поділяються на: довгострокові, поточні, забезпечення та непередбачені зобов’язання. Поточні зобов’язання відображаються в балансі за сумою погашення. Довгострокові зобов’язання оцінюються за дійсною вартістю. Забезпечення використовуються для відшкодування майбутніх витрат і визнаються витратами звітного періоду. Непередбачені зобов’язання відображаються на позабалансовому рахунку за обліковою оцінкою.
Поточні зобов’язання можуть бути перекласифіковані у довгострокові, якщо первісний строк погашення перевищує 1 рік але для цього потрібно рефінансувати зобов'язання на довгостроковій основі і цей намір підтвердити відповідною угодою.
Забезпечення - це зобов’язання з невизначеною сумою або часом погашення на дату балансу. Вони створюються для відшкодування майбутніх витрат: виплат відпусток працівникам, реконструкцію.
Забезпечення визнаються витратами і визначаються за обліковою оцінкою ресурсів необхідних для погашення відповідного зобов’язання на дату балансу.
Непередбачені зобов’язання - це зобов’язання, що можуть виникнути внаслідок минулих подій, та існування яких буде підтверджуватись лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна або декілька майбутніх подій, над якими підприємство не має певного контролю. Вони обліковуються на позабалансовому рахунку 0.42 [6, c.26]. Розрахунки з постачальниками і підрядчиками ведуть на пасивному балансовому рахунку 63. По Дт відображається погашення зобов’язання, по Кт - виникнення заборгованості за товари, роботи і послуги. Закупівля як процес придбання товарів залежить від оплати і поділяється на: закупівлю в кредит, закупівлю з певною оплатою.
Розрахунки між покупцями та постачальниками здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на рахунки постачальників, так і на бартерній основі. Розрахунки можуть здійснюватись шляхом зарахування взаємної заборгованості. Для придбання товарів підприємства можуть користуються послугами банку, тобто брати кредит.
Рахунок-фактура — в комерційній практиці документ, що надається продавцем покупцеві і вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, по якій вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага і т.д.), умови постачання і зведення про відправника і одержувача. Рахунок-фактура є основним документом, згідно з яким оплачуються отримані товари чи послуги відповідно до вказаних умов. В міжнародній практиці використовується інвойс, який є аналогом рахунку-фактури. Фактура інвойс використовується на ТзОВ «Кальзе Італьяно», (Додаток 4).
Короткострокові кредити надаються для фінансування поточних витрат на виробництво на зворотній основі: придбання матеріалів, товарів, виплату заробітної плати працівникам. Не можна використовувати нові позики для здійснення виплат за попередніми позиками.
Для обліку короткострокових позик використовують рахунок 60 “Короткострокові позики ”, На цьому рахунку ведеться облік розрахунків у національній та іноземній валюті за кредитами банків, строк повернення яких не перевищує дванадцять місяців з дати балансу та за позиками, термін погашення яких минув. За Кт рахунка відображаються суми отриманих позик, за Дт - суми їх погашення та переведення до довгострокових зобов’язань у випадку відстрочення строків їх повернення [5, c. 27].
Товариство може уникнути кредитування, якщо у нього є ліквідні активи реалізація яких вигідніша ніж взяття кредиту.
Товариство може мати ще й інші довгострокові зобов’язання. До інших довгострокових фінансових зобов'язань відносять суми довгострокових зобов'язань із залучення позикових коштів на які нараховані відсотки.
У ході своєї діяльності підприємство створює резерви для забезпечення наступних витрат і платежів.
На рахунку 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів" ведеться узагальнення інформації про рух коштів, які за рішенням підприємства резервуються для забезпечення майбутніх витрат і платежів і включення їх до витрат поточного періоду. По Кт відображається нарахування забезпечень, а по Дт - їх використання.
Аналітичний облік забезпечення наступних витрат і платежів ведеться за їх видами, напрямками формування й використання.
3.2 РОЗРАХУНКИ З ОПЛАТИ ПЛАТИ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНИХ ВИПЛАТ
Згідно закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена у грошовому виражені, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган оплачує працівникові за виконану ним роботу.
Основою організації заробітної плати на підприємствах є тарифна система, яка містить тарифну сітку, тарифні ставки, тарифно—кваліфікаційні довідники і схеми посадових окладів.
Тарифна сітка встановлює певні співвідношення оплати праці працівників різної кваліфікації і містить перелік тарифних розрядів та відповідних тарифних коефіцієнтів.. Розмір тарифної ставки першого розряду встановлюється виходячи зі встановленого державою мінімального розміру заробітної плати. Тарифні ставки інших розрядів визначають множенням тарифної ставки першого розряду на тарифний коефіцієнт відповідного тарифного розряду [5, c. 32].
Тарифна ставка - це розмір заробітної плати за одну годину робочого часу працівника певної кваліфікації. Розмір тарифної ставки першого розряду визначається виходячи з рівня мінімальної заробітної плати, встановленого державою на цей момент часу. Тарифні ставки старших розрядів визначаються множенням тарифної ставки першого розряду на тарифний коефіцієнт відповідного тарифного розряду.
Тарифно-кваліфікаційні довідники містять нормативні акти кваліфікаційних характеристик робіт і професій, згрупованих за виробництвами та видами робіт. Наказ про прийняття на роботу додаток 7.
Схема посадових окладів передбачає віднесення працівників до певної групи оплати праці за певною професією і кваліфікацією. У ній зазначаються посадові обов’язки, вимоги до знань і стажу роботи за спеціальністю, рівня та профілю підготовки керівників, спеціалістів, службовців. Штатний розпис (Додаток 8).
На підприємствах поширені дві форми оплати праці: погодинна і відрядна.
Погодинна форма оплати праці передбачає визначення розміру заробітку залежно від відпрацьованого часу з урахуванням рівня кваліфікації. Існує кілька різновидів погодинної форми оплати праці.
Відрядна форма оплати праці передбачає визначення розміру заробітку за кількість виробленої продукції в одиницю часу за встановленими тарифними ставками і нормами виробітку.
Синтетичний облік розрахунків з оплати праці ведуть на пасивному балансовому рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці». По Дт відображається виплачена основна та додаткова заробітна плата, утримання і видані депоновані суми. По Кт 66 нараховується заробітна плата працівникам і службовцям,нараховується допомога тю тимчасовій непрацездатності, премії [3, c.5].
Аналітичний облік заробітної плати ведуть в розрізі кожного працівника, сума всіх заробітних плат по кожному працівнику дорівнює кредитовому обороту рахунку 66, а сума всіх утримань по аналітичному рахунку дорівнює дебетовому обороту рахунку 66 за звітний місяць, тобто сумі нарахованої зарплати по цеху, відділу, підприємстві в цілому. Сума всіх утримань із заробітної плати працівників і сума виплаченої зарплати дорівнює обороту за дебетом рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці». Кредитове сальдо цього рахунку дорівнює сумі в графі розрахунково-платіжної відомості «Сума, що належить до виплати».
На ТзОВ «Кальзе Італьяно» оплата праці з працівниками проводиться по наказу директора товариства, який подається до бухгалтерії. Бухгалтерія в свою чергу нараховує заробітну плату працівникам, здійснює утримання та видає зарплату у вигляді грошових коштів працівникам.
За підсумками року, за добре виконувану роботу працівникам видаються премії. Премії стимулюють працівників до кращого виконання своїх обов’язків. Премія видається за наказом директора на її виплату. Наказ «Про преміювання» (Додаток 9).
Відпустка — це час відпочинку, який обчислюється в календарних днях і надається працівникам із збереженням місця роботи і заробітної плати. Графік відпусток (Додаток 10).
Згідно закону України є такі види відпусток: щорічна (основна), додаткова, відпустка у зв’язку з навчанням, творча, соціальна, відпустка без збереження заробітної плати.
Скористатись основною відпусткою можуть усі, хто перебуває з підприємством у трудовому договорі. Тривалість відпустки становить не менше 24 календарних днів. Оформляючи відпустку необхідно звернути увагу на стаж роботи. До стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку, зараховується час фактичної роботи протягом року, час коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалось місце праці і заробітна плата. Тривалість відпустки не повинна перевищувати 59 календарних днів [2, c. 5].
Законодавством передбачено 10 святкових неробочих днів, які виключаються з розрахункового періоду. Категорія працівників, яким не можна відмовляти у відпустці: особи до 18 років, інваліди, жінки перед відпусткою у зв’язку з вагітністю і пологами, одинокі матері, жінки, які мають двох дітей віком до 15 років, ветерани праці. Нарахування відпустки здійснюється на підставі наказу.
Сума відпускних може виплачуватись за рахунок створеного резерву. Сума резерву переглядається на кожну дату балансу і при зручності можуть корегуватися.
Згідно закону України «Про загально-обовязкове державне соціальне страхування» передбачено матеріальне забезпечення громадян у зв’язку: з тимчасовою непрацездатністю, з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до трьох років, одноразова допомога при народженні, допомога на поховання.
Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується фондом соціального страхування за висновками лікаря, але не більше як 14 календарних днів. Розмір допомоги по тимчасовій втраті непрацездатності залежить від стажу працівника і середньоденної зарплати.
Державне регулювання доходів громадян здійснюється в основному встановленням мінімальної заробітної плати та утриманням із заробітної плати податку з доходів громадян та інших зборів.
Загальна сума утримань із заробітної плати не повинна перевищувати 50 % заробітної плати.
Податок з доходів фізичних осіб у розмірі 15 % від нарахованої заробітної плати за вирахуванням однієї мінімальної заробітної плати, встановленої в поточний період якщо нарахована заробітна плата не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, помноженої на 1,4 і закругленої до найближчих 10 грн [7, c. 32].
Певні категорії громадян мають право на отримання соціальної пільги більшого розміру, а саме: 150 % мінімальної зарплати — одинокі батьки, вдівці або вдови, багатодітні батьки і батьки дітей-інвалідів (на кожну дитину), особи, що постраждали від Чорнобильської катастрофи 1 і 2 категорії, інваліди І або її групи, учні, студенти, аспіранти, військовослужбовці строкової служби тощо.
Якщо працівник має дві пільги, застосовують більшу з них.
Прибутковий податок утримується із зарплати, яка залишається після утримання із неї внесків на пенсійне і обов'язкове державне соціальне страхування.
Не є об'єктом оподаткування податком з доходів:
- різні види допомоги, яка отримується із бюджетів, Пенсійного фонду і фондів соціального страхування;
- суми отриманих аліментів;
- пенсії;
- суми витрат на відрядження, крім неповернених своєчасно перевитрат;
- вартість безплатного харчування, отриманого робочого одягу тощо;
- вартість путівок на лікування і відпочинок;
- суми стипендій у розмірі не більше одного прожиткового мінімуму для працездатної особи, - помноженого на 1,4, тощо.
Крім заробітної плати, підлягають оподаткуванню за різними ставками інші доходи — виграші (30 %), відсотки на депозит (5 %) та ін.
Усі нарахування, преміювання та інші виплати працівникам відображаються у розрахунково-платіжній відомості. Розрахунково-платіжна відомість ТзОВ «Кальзе Італьяно» відображена у (Додатку 11).
Після виплати заробітної плати працівникам складається Відомість на виплату грошей, де вказані суми видані працівникам на руки (Додаток 12).
Розділ 4. Облік власного капіталу та необоротних активів