3. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу

Зрештою виникає найголовніше запитання: де можна взяти (як сформувати) потрібний підприємницький капітал? Розв’язання цього завдання вимагає шляхом порівняного аналізу вибрати метод формування підприємницького капіталу, котрий був би прийнятим і найбільш ефективним. У межах цієї проблеми слід виявити можливі способи формування підприємницького капіталу. До них належать:

• перший – фінансові підсумки попередньої підприємницької діяльності (власної або успадкованої);

• другий – особисті заощадження (не лише у грошовій, а й у речовій товарній формі);

• третій – позичкові кошти, тобто отриманий в борг з певним зобов’язанням.

Третій спосіб формування початкового, статутного капіталу має значне поширення в Україні; це так зване „зростання з нуля”.

З огляду на економічне розуміння не треба плутати термін „позика” і „кредит”.

Позика – це вид господарсько-економічої операції у процесі здійснення котрої одна сторона (позикодавець) передає іншій стороні (позичальнику) у тимчасову власність гроші або товари, а позичальник зобов’язується повернути таку саму суму в обумовлений строк. Отже позика подається на умовах повернення, але без комерційного зиску, тобто безкоштовно.

Кредит – господарсько-економічна операція з надання однією стороною (юридичною особою) іншій (юридичній або фізичній) особі грошей чи певного товару в борг (строкове користування на засадах повернення), як правило, за певну плату (сплату встановленого відсотка від загальної суми кредиту). Кредити в операції звичайно багатонапрямленими і порівняно численними. У зв’язку з цим їх варто групувати (класифікувати) за певними ознаками.

За ознакою залежності від форми забезпечення передовсім відокремлюють так звані бланкові позички, тобто позички без будь-якого забезпечення (матеріального чи фінансового). Вексельні, підтоварні та фондові кредити означають кредитні операції, що здійснюються під заставу відповідно векселів, товарних цінностей (майна) і ціних паперів.

На етапі реалізації підприємницького проекту підприємець приймає рішення, щодо вибору найбільш прийнятого способу формування підприємницького капіталу. Рішення має базуватися на результатах порівняльного аналізу всіх доступних на даний час можливостей формування капіталу.

Ясна річ, на момент початку реалізації підприємницького проекту виявити (розрахувати) з достатньою точністю всі потреби у фінансових ресурсах досить складно. Тому варто передбачати якісь резервні кошти.

При формуванні стартового капіталу підприємець має враховувати не тільки його загальну величину у вартісному виразі, а й прогнозовану економічну вигоду від вкладення у власне діло. Для цього він має визначити з достатньою вірогідністю очікувані прибутковість підприємницького проекту і строк окупності капіталу (інвестицій), розрахований з використанням показника чистого прибутку. Реальна можливість формувати необхідний стартовий капітал разом з бажанням започаткувати власне діло є обов’язковою передумовою здійснення потрібної суспільству ефективної підприємницької діяльності.