Основні принципи вибору форми підприємства:

• рівність всіх форм без привілеїв будь-якій з них;

• свобода вибору форм бізнесу;

• можливість переходу одних форм в інші та утворення симбіозу;

• деідеологізація щодо доцільності окремих форм;

• невтручання держави в розвиток і поширення різних форм бізнесу.

Тема 1.1. Статут підприємства

1. Загальні принципи господарської діяльності підприємства

• самостійність господарювання – винесення рішень про виробничу програму, вид діяльності, ціни, вибір ринків збуту, партнерів, постачальників тощо;

• самоуправління – участь членів колективу у прийнятті рішень з приводу розвитку виробництва, науково-технічної та інвестиційної політики, участі у розподілу прибутку тощо;

• самофінансування та економічна відповідальність, яка передбачає вирішення питань розширеного відтворення, технологічних змін, матеріального стимулювання, розрахунків з постачальниками та кредиторами за рахунок доходів від самостійної підприємницької діяльності;

• комерційний розрахунок - порівняння витрат на підприємницьку діяльність та її результативність.

2. Статут підприємства, його зміст, основні положення

Обов’язкові ознаки статуту кожного підприємства:

• загальні положення;

• Предмет (вид), основні цілі та напрями діяльності;

• зовнішньоекономічна діяльність;

• права фірми;

• майно та фонди фірми;

• виробничо - господарська діяльність;

• управління фірмою та її трудовим колективом;

• розподіл прибутку та відшкодування збитків;

• облік, звітність та контроль;

• припинення діяльності фірми (реорганізація та ліквідація).

3. Основні форми підприємництва в аграрному секторі : ТзОв, приватне (приватно-орендне підприємство), селянське (фермерське) господарство, с.-г. Виробничий кооператив

ТзОВ – товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Учасники ТзОВ несуть відповідальність тільки в межах їхніх вкладів, включаючи вартість невнесеної частини паю. Вищий орган управління – загальні збори учасників. В період між зборами управління здійснює його виконавчий орган (колегіальний або директор). Кожен учасник може вийти з його складу в будь-який час. При цьому йому виплачується вартість частини майна товариства пропорційно його частці у статутному фонді. Засновниками товариства може бути не більше 10 власників майна і землі. Решту майна і землі товариство бере в оренду з обов’язковим укладанням договорів чи угод.

Приватне (приватно-орендне підприємство) – власником є, як правило, одна особа. Власник може мати у приватній власності земельну ділянку, отриману в результаті виділення в натурі паю. Решту землі він орендує у інших власників земельних паїв. Несе повну відповідальність за наслідки своєї діяльності.

Селянське (фермерське) господарство – членами ф.г. можуть бути подружжя, їхні батьки, діти після 18 років, родичі. Головою господарства є його засновник або особа-правонаступник. На його ім’я видається Державний акт на право приватної власності на землю або (та) Державний акт на право постійного користування землею, з ним укладаються договори на оренду землі та інші документи.

С.-г. виробничий кооператив – підприємство, створене для спільного виробництва продукції сільського, рибного і лісового господарства, з обов’язковою трудовою участю в його діяльності. Членами кооперативу можуть бути особи віком більше 16 р. Вищий орган управління – загальні збори, які обирають правління. Земля кооперативу складається із земельних ділянок власників і береться в оренду на договірних умовах. Кооператив відповідає за своїми зобов’язаннями всім своїм майном.