Тема 1.7. Внутрігосподарський розрахунок

1. Економічна суть внутрігосподарського розрахунку

Вищого рівня рентабельності виробництва може досягти лише підприємство, яке поряд із загальногосподарським здійснює внутрішньогосподарський розрахунок. Суть його полягає у створенні для виробничих підрозділів (відділків, ферм, бригади тощо) умов, які дали б змогу проявитися загальним принципам госпрозрахунку.

Основне завдання внутрігосподарського розрахунку – залучення до боротьби за економію коштів, підвищення продуктивності праці та ефективності використання засобів виробництва, зростання врожайності с.-г. культур і продуктивності худоби.

При внутрігосподарському розрахунку всі виробничі підрозділи розробляють планове завдання виробництва продукції або виконання робіт і ліміти витрат для цього. Оплата праці і матеріальне заохочення працівників залежать від кінцевих результатів роботи кожного з них.

Для впровадження внутрігосподарського розрахунку потрібно здійснити такі заходи :

• удосконалити організаційну структуру підприємства;

• визначити склад госпрозрахункових підрозділів, порядок їхніх взаємовідносин, права та обов’язки керівників і окремих працівників;

• закріпити необхідні засоби виробництва за кожним підрозділом відповідно до їх спеціалізації;

• уточнити склад працівників у кожному підрозділі;

• упорядкувати систему різних форм і нормативів;

• розробити в кожному підрозділі обгрунтоване госпрозрахункове завдання;

• організувати у кожному підрозділі по кожному виду продукції своєчасний і достовірний облік робіт, продукції і витрат;

• здійснювати протягом року оперативний контроль і аналіз виконання планових завдань кожним підрозділом;

• забезпечити матеріальну заінтересованість та відповідальність підрозділів і окремих працівників за результати роботи.

2. Умови ведення внутрішньогосподарського розрахунку

Внутрішньогосподарський розрахунок організовується на основі умов, які складаються з таких основних розділів:

• Госпрозрахункові підрозділи та функціональні служби. Тут наводяться перелік виробничих і допоміжних підрозділів, вказують склад постійних працівників у них, по кожному підрозділу відображається площа с.-г. угідь, поголів’я худоби, приміщення, інші основні засоби виробництва.

• Економічні зв’язки трудових колективів з адміністрацією та між собою. У цьому розділі регламентуються обов’язки адміністрації підприємства. Вона визначає спеціалізацію підрозділів, забезпечує їх засобами виробництва і матеріалами, розробляє необхідні норми і нормативи, встановлює обсяги виробництва, ліміти матеріальних і грошових витрат, організовує реалізацію виробленої продукції, облік виконання робіт, витрат та виробленої продукції, здійснює контроль за виробничою діяльністю підрозділів. Головні спеціалісти разом з керівниками підрозділів розробляють технологію виробництва продукції, виконання робіт, проектують заходи щодо раціонального та високопродуктивного використання землі, техніки, трудових ресурсів. Керівники підрозділів використовують надані підрозділам засоби виробництва, забезпечують розстановку робочої сили, виконують вимоги технології, звітують за відповідними показниками перед адміністрацією підприємства.

• Планування виробничої діяльності.

• Облік, контроль і аналіз.

• Матеріальне стимулювання.

• Матеріальна відповідальність.