2. Оплата праці бригадирів, їхніх помічників, начальників загонів, ланкових та старших робітників

Працю звільнених бригадирів у рослинництві й тваринництві оплачують за розцінками за продукцію, валових або госпрозрахункових доход відповідно до тарифних ставок III-VI розрядів для трактористів-машиністів господарств I групи. Доплату за кінцеві результати та премії їм нараховують так само, як і всім членам бригади. Не звільненим від основної роботи бригадирам за сумісництво доплачують 25%, ланковим і старшим робітникам – до 15 % їхнього відрядного заробітку.

На окремі періоди с.-г. робіт можна призначати звільнених або незвільнених помічників бригадирів. Оплату звільнених помічників визначають у розмірі 60-80 %, а незвільнених – 10-15 % тарифної ставки бригадира.

Якщо бригаду або ферму очолює спеціаліст, його працю оплачують, виходячи з посадових окладів для спеціалістів даної групи підприємств. За ділові якості таким керівникам можна присвоювати I або II клас, який дає право на надбавки до посадового окладу відповідно 50 і 30 %.

Тема 1.5. Оплата праці від валового і госпрозрахункового доходів

1. Особливості оплати праці від валового та госпрозрахункового доходів

Із застосуванням сучасних організаційних форм ( госпрозрахунок і оренда ), основою здійснення оплати праці є одержаний валовий чи госпрозрахунковий доход.

Валовий доход – різниця між вартістю валової продукції та матеріальними затратами на її виробництво. Вартість валової продукції, затрати праці і матеріальних ресурсів розраховують за нормативами, плановими даними чи фактичними результатами за останні три роки.

Спочатку визначають норматив відрахувань на оплату праці від валового доходу. Він становить:

Фо_б

Н = ------------- · 100

Вп_б– Мз_б

де Н – норматив відрахувань від валового доходу до єдиного фонду оплати праці, %;

Фо – базовий рівень фонду оплати праці по господарству або підрозділу, що склався за

базовий період;

Вп – валова продукція за базовий період, грн.;

Мз – матеріальні затрати на виробництво продукції в базовому періоді, грн.

Потім розраховують фонд оплати праці за плановий валовий доход:

Вд_п · Н

Фо_п = ---------------- ,

100

де Фо_п – фонд оплати праці з розрахунку на плановий валовий доход, грн.;

Вд – плановий валовий доход.

Планову розцінку оплати праці за 1 грн. валового доходу визначають діленням єдиного планового фонду оплати праці на суму планового доходу :

Р = Фо_п : Вд_п ,

де Р – планова розцінка за 1 грн. валового доходу, грн.

Єдиний фонд оплати праці розподіляють на дві частини : авансування працівників протягом року і винагорода за кінцеві результати.

Фонд оплати праці за фактично одержаний валовий доход розраховують за формулою:

Фо_ф = Р · Вд_ф ,

де Фо_ф – єдиний фонд оплати праці за фактично одержану продукцію, грн.;

Вд_ф – фактично одержаний валовий доход, грн.

При остаточному розрахунку з працівниками за кінцеві результати роботи від єдиного фонду оплати праці за фактично одержаний валовий доход віднімають суму виданого авансу. Доплату розподіляють між працівниками пропорційно до одержаного авансу з урахуванням коефіцієнта трудової участі кожного.

Коефіцієнт трудової участі – узагальнююча оцінка кількості та якості праці, яку вкладено працівниками в кінцевий результат виробництва. Він враховує трудову активність, кваліфікацію, ставлення до роботи, сумісництво професій тощо. Базовий коефіцієнт приймають за одиницю, а індивідуальні встановлюють в колективі. Вони можуть бути позитивні і негативні ( додатні і від’ємні). Позитивними оцінюють високу кваліфікацію механізаторів ( I і II класи), що дає право на підвищення коефіцієнта відповідно на 10 і 20 %; сумісництво професій ( від 0,10 до 0,20 ); виконання змінних норм виробітку більш як на 100 % ( 0,20 – 0,50 ) і т.д.

За негативними коефіцієнтами оцінюють виконання дуже простих робіт, тобто низьку кваліфікацію працівника ( - 0,10 ), порушення трудової дисципліни тощо. Щоб вирахувати загальний коефіцієнт за окремий період, до базового додають позитивні та негативні оцінки з їхніми знаками.

Розподіляючи доплату за продукцію з урахуванням КТУ, суму, яка припадає на 1 грн. авансу, множать на КТУ та суму авансу кожного працюючого і визначають його частку в загальному результаті.