Організація ремонтної бази і зберігання техніки

Ремонтна база с.-г. складається з власних ремонтних майстерень , а також районних та обласних ремонтних заводів. На підприємствах з великим МТП створюють спеціальні ланки майстрів-наладчиків, до яких додають пересувну майстерню з необхідним обладнанням для ТО та усунення несправностей, що виникають під час роботи.

Основними показниками роботи ремонтної майстерні є продуктивність праці працівників, використання основних фондів майстерні, собівартість умовного ремонту. Умови зберігання техніки значною мірою впливають на строк використання, технічну готовність машин, витрати на ремонти і ТО, а також на витрати ПММ при виконанні робіт.

Залежно від тривалості розрізняють: довгострокове зберігання (більше 2 міс.), короткострокове (від 10 днів до 2 міс.), міжсезонне ( при перерві у використанні до 10 днів).

Найбільш поширеним способом зберігання є комбінований з поєднанням в гаражах, під навісами та на спеціальних майданчиках з твердим покриттям.

3. Організація матеріально – технічного постачання підприємства в умовах ринку

1. Система матеріально-технічного забезпечення і виробничого обслуговування с.-г. Підприємств

Для безперебійного матеріально-технічного забезпечення с.-г. підприємств створюється відповідна служба, на яку покладено такі основні завдання:

• визначення потреби підприємства в різних матеріально-технічних засобах;

• своєчасне оформлення замовлень та укладання договорів на поставку;

• встановлення прямих зв’язків із заводами - виготівниками;

• завезення матеріально-технічних засобів у господарство; організація відповідних вантажно-розвантажувальних робіт;

• контроль якості завезених матеріально-технічних засобів;

• забезпечення підрозділів господарства необхідними матеріально-технічними засобами;

• контроль за дотриманням встановлених лімітів та норм витрачання матеріально-технічних засобів;

• організація складування, зберігання і видачі мат.-тех. засобів, запобігання їх втратам;

• подання претензій та рекламацій на поставку недоброякісних та некомплектних засобів.

Для виконання цих завдань на великих підприємствах створюють спеціальні відділи, на середніх – посаду інженера з матеріально-технічного постачання, а на невеликих цю роботу виконують галузеві спеціалісти.

Створена система постачання с.-г. підприємств, яка включає такі форми :

• постачання на основі договорів з Агропромпостачем або Агротехсервісом ;

• постачання через оптову торгівлю ;

• через товарні біржі ;

• бартерні операції або натуральний обмін одного товару на інший ;

• закупівля матеріально-технічних засобів на інших підприємствах чи установах ;

• закупівля з використанням зовнішньоекономічних зв’язків.

При постачанні матеріально-технічних засобів із заводів-виготівників вони можуть надходити за прямими зв’язками та через посередників. В першому випадку підприємства надсилають на завод своїх представників і організовують транспортування машин ; вартість машини складається з вартості машини та витрат господарства на транспортування. При використанні посередників вартість машини збільшується на вартість їх послуг, особливо якщо посередників декілька.