- •Перелік умовних скорочень
- •Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами:
- •Мета дослідження:
- •Завдання дослідження:
- •Практичне значення отриманих результатів:
- •Впровадження результатів досліджень:
- •Особистий внесок пошукача:
- •Апробація результатів роботи:
- •Розділ 1
- •1.1. Етіологічний чинник varicella zoster інфекції
- •1.2. Епідеміологія та контроль за вітряною віспою
- •1.3. Сучасні уявлення про патогенез вітряної віспи
- •1.4. Імунопатогенетичні особливості вітряної віспи
- •1.5. Питання адаптації військовослужбовців
- •1.6. Клінічні прояви вітряної віспи
- •1.7. Сучасна діагностика varicella zoster інфекції
- •1.8. Лікування вітряної віспи у дорослих
- •1.9. Профілактика вітряної віспи
- •Висновки до розділу 1.
- •Розділ 2
- •2.1. Дизайн дослідження та характеристика обстежених хворих
- •2.1.1. Дизайн дослідження, критерії включення / виключення
- •2.1.2. Характеристика обстежених хворих
- •2.2. Характеристика та схеми застосування досліджуваних препаратів
- •2.3. Методи дослідження
- •2.3.1. Клінічна діагностика
- •2.3.2. Лабораторна діагностика
- •Загальний аналіз крові
- •Визначення деяких імунологічних показників
- •Визначення фенотипу лімфоїдних клітин непрямим імунофлуоресцентним методом на проточному цитофлуориметрі
- •Визначення цитокінів методом кількісного імуноферментного аналізу
- •Молекулярно-біологічний метод
- •2.4. Методи статистичного аналізу
- •Висновки до розділу 2.
- •Розділ 3
- •3.1. Епідемічна ситуація з вітряної віспи у Збройних силах України
- •3.2. Клінічні прояви вітряної віспи у військовослужбовців
- •Динаміка захворюваності на вітряну віспу за 5 років
- •Розподіл хворих за ступенем тяжкості перебігу та формою вітряної віспи
- •Динаміка змін загального рівня лейкоцитів та лейкоформули, % (m±m)
- •3.3 Вірусний профіль при вітряній віспі у дорослих хворих
- •3.4. Імунопатогенетичні зміни при вітряній віспі у військовослужбовців
- •3.4.1. Стан клітинної та гуморальної ланки імунної відповіді
- •Динаміка деяких показників гуморальної ланки імунної відповіді (m±m)
- •Динаміка змін показників гуморальної ланки імунної відповіді
- •3.4.2. Стан цитокінової ланки імунітету
- •Показники досліджуваних цитокінів по групам (m±m)
- •Динаміка змін досліджуваних цитокінів по групах
- •3.5. Ускладнення вітряної віспи у дорослих хворих
- •Динаміка виявлення ускладнених форм вітряної віспи за 5 років
- •Взаємозв’язок тривалості висипу та наявності пустулізації*
- •Висновки до розділу 3.
- •Розділ 4
- •4.1. Застосування аміксину у дорослих хворих на вітряну віспу
- •4.1.1 Клінічна ефективність аміксину та особливості вірусного профілю
- •Частота клінічних ознак у хворих на вітряну віспу
- •Динаміка змін лейкограми крові під впливом аміксину (м±m)
- •4.1.2. Імуномодулююча активність аміксину
- •4.1.2.1. Вплив аміксину на основні компоненти клітинного та гуморального імунітету
- •Динаміка імунологічних показників клітинної ланки* при застосуванні аміксину (м±m)
- •Динаміка деяких імунологічних показників гуморальної ланки* при застосуванні аміксину (м±m)
- •4.1.2.2. Вплив аміксину на цитокінову регуляцію імунної відповіді
- •4.1.3. Небажані явища лікування аміксином
- •4.2. Застосування лімфоміозоту з енгістолом у хворих на вітряну віспу
- •4.2.1. Клінічна ефективність лімфоміозоту з енгістолом та особливості вірусного профілю
- •Динаміка змін лейкограми крові
- •4.2.2. Імуномодулююча активність лімфоміозоту та енгістолу
- •4.2.2.1. Вплив лімфоміозоту з енгістолом на основні компоненти клітинного та гуморального імунітету
- •Динаміка деяких імунологічних показників клітинної ланки* при застосуванні антигомотоксичних препаратів (м±m)
- •4.2.2.2. Вплив лімфоміозоту з енгістолом цитокінову регуляцію імунної відповіді
- •Динаміка змін цитокінового профілю, залежно від схеми лікування (м±m)
- •4.2.3. Небажані явища антигомотоксичної терапії
- •Висновки до розділу 4.
- •Розділ 5
- •Нозологічна структура інфекційної захворюваності
- •Аналіз і узагальнення результатів дослідження
- •Висновки
- •Практичні рекомендації
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Д одаток в
- •Референтні значення деяких імунологічних показників крові
- •Додаток г
- •Референтні значення деяких цитокінів крові*
- •Додаток д
- •Додаток е Етапи дискримінантного аналізу (скорочено)
- •Список використаних джерел
Додаток б
Скорочений клінічний опис атипових форм вітряної віспи:
- рудиментарна – характеризується появою дрібних плямистих висипань рожевого кольору, температура тіла не підвищується, інтоксикація не виражена;
- варіолоїд – абортивна форма віспи, що буває у щеплених осіб з ослабленим імунітетом, через давність щеплення. Характерною ознакою є відсутність формування пустул, токсико-резорбтивної лихоманки та швидкий регрес везикул;
- вітряна віспа без лихоманки, як і попередня форма, буває переважно у людей, що зберегли частковий противісповий імунітет внаслідок щеплення. Висипка зазвичай з’являється в дуже невеликій кількості, поодинока, а продромальна та «гнійна» лихоманка відсутні;
- міліарна – на шкірі з’являються дрібні як просо, чисельні папули, які перетворюються на везикули;
- пустульозна – вміст везикул стає мутним, утворюється пупкоподібне втягування з перетворенням елементу висипу на пустулу за рахунок приєднання вторинної бактеріальної флори (S. aureus, S. pyogenes) з повторним підйомом температури тіла, наростанням інтоксикації;
- бульозна – утворюються в’ялі великі міхури з характерним периферійним ростом та тенденцією до саморозкриття;
- геморагічна – везикули заповнені кров’ю, можливі крововиливу в шкіру, слизові оболонки, носові кровотечі, кривава блювота;
- гангренозна – обширна перивезикулярна запальна реакція з подальшим утворенням некрозів і глибоких виразок, може трансформуватися в сепсис;
- генералізована (вісцеральна) – протікає дуже тяжко з ураженням внутрішніх органів.
Д одаток в
Таблиця В.1
Референтні значення деяких імунологічних показників крові
Показник |
Норма (од. СІ) Клітин в 1 мл (%) |
Т-лімфоцити (СD3+) |
1100 – 2200 (50 – 80%) |
Т-хелпери (СD4+) |
309 – 1570 (33 – 46%) |
Т-супресори (СD8+) |
280 – 999 (17 – 30%) |
Імунорегулятроний індекс (СD4/СD8) |
1,4 – 2 |
Т-кілери (СD16+) |
70 – 540 (12 – 23%) |
В-лімфоцити (СD19+) |
110 – 530 (17 – 31%) |
Імуноглобулін клас А (IgA) |
0,3 – 3 г/л |
Імуноглобулін клас М (IgM) |
0,2 – 2 г/л |
Імуноглобулін клас G (IgG) |
8 – 18 г/л |
Фагоцитарне число (ФЧ) |
1,5 – 3,5 |
Циркулюючі імунні комплекси (ЦІК) |
30 – 50 од.опт.щільн./мл |
Комплемент (СН50) |
30 – 60 гем.од/мл |
Додаток г
Таблиця Г.1
Референтні значення деяких цитокінів крові*
Показник |
Референтне значення (од. СІ) |
Інтерлейкин - 1β (IL-1β) |
до 10 пг/мл |
Інтерлейкин - 4** (IL-4) |
до 20 пг/мл |
Інтерлейкин - 8 (IL-8) |
до 10 пг/мл |
Інтерферон - γ (IFN-γ) |
до 25 пг/мл |
Фактор некрозу пухлини - α (TNF-α) |
до 4,9 пг/мл |