3.2. Клінічні прояви вітряної віспи у військовослужбовців

Одним з головних завдань нашого дослідження було вивчення та висвітлення особливостей клінічних проявів ВВ у дорослих, на прикладі військовослужбовців ЗСУ.

Так, аналіз даних щорічних статистичних звітів ГВМКЦ «ГВКГ» та звітів про роботу санітарно-епідеміологічного закладу у ЗСУ (форма 22/МЕД), у період з 2006 р. по 2010 р., показав стійку тенденцію до збільшення кількості випадків захворювання на ВВ, як у ЗСУ (приріст +54,22‰), так і в КІЗ ГВМКЦ «ГВКГ», де на стаціонарному обстеженні та лікуванні за звітній період знаходилось 2743 військовослужбовців (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Динаміка захворюваності на вітряну віспу за 5 років

Роки	2006	2007	2008	2009	2010
Загальна кількість хворих на ВВ у ЗСУ*, абс. (‰)	1030 (21,63)	1519 (31,89)	2285 (57,13)	2150 (51,60)	3850 (75,85)
Проліковано хворих з ВВ у ГВМКЦ «ГВКГ»**, абс., %	502 (48,74)	338 (22,25)	590 (25,82)	491 (22,84)	822 (21,35)

Примітка. * – офіційно зареєстровані випадки вітряної віспи, ** – виписано з КІЗ з визначеним результатом.

Крім того, в табл. 3.1 показано, що в умовах КІЗ ГВМКЦ «ГВКГ» в різні роки лікувалось від 21,85 до 48,74% всіх захворілих на ВВ, що пов’язано з епідеміологічними особливостями коливання рівня захворюваності та розповсюдження ВВ у різних регіонах (зонах відповідальності військово-медичних центрів) України. Звертає увагу, що в останні чотири роки частка хворих у зоні відповідальності ГВМКЦ «ГВКГ» становила не більше ¼ всіх офіційно зареєстрованих випадків ВВ у ЗСУ, однак в середньому 21,32% (483 хворих) мали ускладнений перебіг.

Протягом кінця 2008 – початку 2009 р., частина військовослужбовців (осіб дорослого віку) хворих на ВВ, які поступили на лікування до КІЗ ГВМКЦ «ГВКГ» брали участь в запропонованому дослідженні. Відтак, за результатами аналізу клінічних даних, обстежені хворі були розподілені в групи за принципом наявності або відсутності ускладнень та типовістю клінічного перебігу (табл. 3.2).

Аналіз отриманих даних клінічного обстежених хворих показав, що у осіб дорослого віку ВВ перебігає переважно в типовій формі (98,52%), причому у 62,22% відзначених хворих, розвиток ускладнень не спостерігався. Атипові форми ВВ не мали істотного значення у досліджуваних групах, проте з метою висвітлення особливостей клінічного перебігу ВВ у дорослих, нижче будуть представлені клінічні випадки №1 та №2.

Таблиця 3.2

Розподіл хворих за формами вітряної віспи

Форма хвороби	Ускладнена	Неускладнена	Всього
Типова	50 (37,04%)	83 (61,48%)	133 (98,52%)
Атипова	1 (0,74%)	1 (0,74%)	2 (1,48%)
Всього	51 (37,78%)	84 (62,22%)	135 (100%)

Наступним був розподіл хворих за ступенем тяжкості перебігу ВВ. Встановлено, що більша частка хворих на ВВ (60,0%) мала середньотяжкий перебіг, менша ⅓ (31,11% тощо) – мали легкий перебіг та лише у 8,89% хворих перебіг був розцінений як тяжкий (табл. 3.3). Зазначимо, що наші спостереження, щодо більшої частки дорослих хворих на ВВ з середньотяжким перебігом, збігаються з літературними даними [36, 89, ³⁰⁷].

У той же час, дані табл. 3.3 вказують на те, що неускладнений перебіг спостерігався у 62,22% хворих, а ускладнення розвинулись у 37,78% хворих. Група хворих з ускладненим перебігом ВВ характеризувались тим, що ускладнення розвивались переважно у хворих з середньотяжким та тяжким перебігом. Встановлені клінічні особливості узгоджується з даними літератури [36, 89, 307].

Таблиця 3.3