- •Перелік умовних скорочень
- •Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами:
- •Мета дослідження:
- •Завдання дослідження:
- •Практичне значення отриманих результатів:
- •Впровадження результатів досліджень:
- •Особистий внесок пошукача:
- •Апробація результатів роботи:
- •Розділ 1
- •1.1. Етіологічний чинник varicella zoster інфекції
- •1.2. Епідеміологія та контроль за вітряною віспою
- •1.3. Сучасні уявлення про патогенез вітряної віспи
- •1.4. Імунопатогенетичні особливості вітряної віспи
- •1.5. Питання адаптації військовослужбовців
- •1.6. Клінічні прояви вітряної віспи
- •1.7. Сучасна діагностика varicella zoster інфекції
- •1.8. Лікування вітряної віспи у дорослих
- •1.9. Профілактика вітряної віспи
- •Висновки до розділу 1.
- •Розділ 2
- •2.1. Дизайн дослідження та характеристика обстежених хворих
- •2.1.1. Дизайн дослідження, критерії включення / виключення
- •2.1.2. Характеристика обстежених хворих
- •2.2. Характеристика та схеми застосування досліджуваних препаратів
- •2.3. Методи дослідження
- •2.3.1. Клінічна діагностика
- •2.3.2. Лабораторна діагностика
- •Загальний аналіз крові
- •Визначення деяких імунологічних показників
- •Визначення фенотипу лімфоїдних клітин непрямим імунофлуоресцентним методом на проточному цитофлуориметрі
- •Визначення цитокінів методом кількісного імуноферментного аналізу
- •Молекулярно-біологічний метод
- •2.4. Методи статистичного аналізу
- •Висновки до розділу 2.
- •Розділ 3
- •3.1. Епідемічна ситуація з вітряної віспи у Збройних силах України
- •3.2. Клінічні прояви вітряної віспи у військовослужбовців
- •Динаміка захворюваності на вітряну віспу за 5 років
- •Розподіл хворих за ступенем тяжкості перебігу та формою вітряної віспи
- •Динаміка змін загального рівня лейкоцитів та лейкоформули, % (m±m)
- •3.3 Вірусний профіль при вітряній віспі у дорослих хворих
- •3.4. Імунопатогенетичні зміни при вітряній віспі у військовослужбовців
- •3.4.1. Стан клітинної та гуморальної ланки імунної відповіді
- •Динаміка деяких показників гуморальної ланки імунної відповіді (m±m)
- •Динаміка змін показників гуморальної ланки імунної відповіді
- •3.4.2. Стан цитокінової ланки імунітету
- •Показники досліджуваних цитокінів по групам (m±m)
- •Динаміка змін досліджуваних цитокінів по групах
- •3.5. Ускладнення вітряної віспи у дорослих хворих
- •Динаміка виявлення ускладнених форм вітряної віспи за 5 років
- •Взаємозв’язок тривалості висипу та наявності пустулізації*
- •Висновки до розділу 3.
- •Розділ 4
- •4.1. Застосування аміксину у дорослих хворих на вітряну віспу
- •4.1.1 Клінічна ефективність аміксину та особливості вірусного профілю
- •Частота клінічних ознак у хворих на вітряну віспу
- •Динаміка змін лейкограми крові під впливом аміксину (м±m)
- •4.1.2. Імуномодулююча активність аміксину
- •4.1.2.1. Вплив аміксину на основні компоненти клітинного та гуморального імунітету
- •Динаміка імунологічних показників клітинної ланки* при застосуванні аміксину (м±m)
- •Динаміка деяких імунологічних показників гуморальної ланки* при застосуванні аміксину (м±m)
- •4.1.2.2. Вплив аміксину на цитокінову регуляцію імунної відповіді
- •4.1.3. Небажані явища лікування аміксином
- •4.2. Застосування лімфоміозоту з енгістолом у хворих на вітряну віспу
- •4.2.1. Клінічна ефективність лімфоміозоту з енгістолом та особливості вірусного профілю
- •Динаміка змін лейкограми крові
- •4.2.2. Імуномодулююча активність лімфоміозоту та енгістолу
- •4.2.2.1. Вплив лімфоміозоту з енгістолом на основні компоненти клітинного та гуморального імунітету
- •Динаміка деяких імунологічних показників клітинної ланки* при застосуванні антигомотоксичних препаратів (м±m)
- •4.2.2.2. Вплив лімфоміозоту з енгістолом цитокінову регуляцію імунної відповіді
- •Динаміка змін цитокінового профілю, залежно від схеми лікування (м±m)
- •4.2.3. Небажані явища антигомотоксичної терапії
- •Висновки до розділу 4.
- •Розділ 5
- •Нозологічна структура інфекційної захворюваності
- •Аналіз і узагальнення результатів дослідження
- •Висновки
- •Практичні рекомендації
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Д одаток в
- •Референтні значення деяких імунологічних показників крові
- •Додаток г
- •Референтні значення деяких цитокінів крові*
- •Додаток д
- •Додаток е Етапи дискримінантного аналізу (скорочено)
- •Список використаних джерел
3.2. Клінічні прояви вітряної віспи у військовослужбовців
Одним з головних завдань нашого дослідження було вивчення та висвітлення особливостей клінічних проявів ВВ у дорослих, на прикладі військовослужбовців ЗСУ.
Так, аналіз даних щорічних статистичних звітів ГВМКЦ «ГВКГ» та звітів про роботу санітарно-епідеміологічного закладу у ЗСУ (форма 22/МЕД), у період з 2006 р. по 2010 р., показав стійку тенденцію до збільшення кількості випадків захворювання на ВВ, як у ЗСУ (приріст +54,22‰), так і в КІЗ ГВМКЦ «ГВКГ», де на стаціонарному обстеженні та лікуванні за звітній період знаходилось 2743 військовослужбовців (табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Динаміка захворюваності на вітряну віспу за 5 років
Роки |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
Загальна кількість хворих на ВВ у ЗСУ*, абс. (‰) |
1030 (21,63) |
1519 (31,89) |
2285 (57,13) |
2150 (51,60) |
3850 (75,85) |
Проліковано хворих з ВВ у ГВМКЦ «ГВКГ»**, абс., % |
502 (48,74) |
338 (22,25) |
590 (25,82) |
491 (22,84) |
822 (21,35) |
Примітка. * – офіційно зареєстровані випадки вітряної віспи, ** – виписано з КІЗ з визначеним результатом.
Крім того, в табл. 3.1 показано, що в умовах КІЗ ГВМКЦ «ГВКГ» в різні роки лікувалось від 21,85 до 48,74% всіх захворілих на ВВ, що пов’язано з епідеміологічними особливостями коливання рівня захворюваності та розповсюдження ВВ у різних регіонах (зонах відповідальності військово-медичних центрів) України. Звертає увагу, що в останні чотири роки частка хворих у зоні відповідальності ГВМКЦ «ГВКГ» становила не більше ¼ всіх офіційно зареєстрованих випадків ВВ у ЗСУ, однак в середньому 21,32% (483 хворих) мали ускладнений перебіг.
Протягом кінця 2008 – початку 2009 р., частина військовослужбовців (осіб дорослого віку) хворих на ВВ, які поступили на лікування до КІЗ ГВМКЦ «ГВКГ» брали участь в запропонованому дослідженні. Відтак, за результатами аналізу клінічних даних, обстежені хворі були розподілені в групи за принципом наявності або відсутності ускладнень та типовістю клінічного перебігу (табл. 3.2).
Аналіз отриманих даних клінічного обстежених хворих показав, що у осіб дорослого віку ВВ перебігає переважно в типовій формі (98,52%), причому у 62,22% відзначених хворих, розвиток ускладнень не спостерігався. Атипові форми ВВ не мали істотного значення у досліджуваних групах, проте з метою висвітлення особливостей клінічного перебігу ВВ у дорослих, нижче будуть представлені клінічні випадки №1 та №2.
Таблиця 3.2
Розподіл хворих за формами вітряної віспи
Форма хвороби |
Ускладнена |
Неускладнена |
Всього |
Типова |
50 (37,04%) |
83 (61,48%) |
133 (98,52%) |
Атипова |
1 (0,74%) |
1 (0,74%) |
2 (1,48%) |
Всього |
51 (37,78%) |
84 (62,22%) |
135 (100%) |
Наступним був розподіл хворих за ступенем тяжкості перебігу ВВ. Встановлено, що більша частка хворих на ВВ (60,0%) мала середньотяжкий перебіг, менша ⅓ (31,11% тощо) – мали легкий перебіг та лише у 8,89% хворих перебіг був розцінений як тяжкий (табл. 3.3). Зазначимо, що наші спостереження, щодо більшої частки дорослих хворих на ВВ з середньотяжким перебігом, збігаються з літературними даними [36, 89, 307].
У той же час, дані табл. 3.3 вказують на те, що неускладнений перебіг спостерігався у 62,22% хворих, а ускладнення розвинулись у 37,78% хворих. Група хворих з ускладненим перебігом ВВ характеризувались тим, що ускладнення розвивались переважно у хворих з середньотяжким та тяжким перебігом. Встановлені клінічні особливості узгоджується з даними літератури [36, 89, 307].
Таблиця 3.3
