
- •Перелік умовних скорочень
- •Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами:
- •Мета дослідження:
- •Завдання дослідження:
- •Практичне значення отриманих результатів:
- •Впровадження результатів досліджень:
- •Особистий внесок пошукача:
- •Апробація результатів роботи:
- •Розділ 1
- •1.1. Етіологічний чинник varicella zoster інфекції
- •1.2. Епідеміологія та контроль за вітряною віспою
- •1.3. Сучасні уявлення про патогенез вітряної віспи
- •1.4. Імунопатогенетичні особливості вітряної віспи
- •1.5. Питання адаптації військовослужбовців
- •1.6. Клінічні прояви вітряної віспи
- •1.7. Сучасна діагностика varicella zoster інфекції
- •1.8. Лікування вітряної віспи у дорослих
- •1.9. Профілактика вітряної віспи
- •Висновки до розділу 1.
- •Розділ 2
- •2.1. Дизайн дослідження та характеристика обстежених хворих
- •2.1.1. Дизайн дослідження, критерії включення / виключення
- •2.1.2. Характеристика обстежених хворих
- •2.2. Характеристика та схеми застосування досліджуваних препаратів
- •2.3. Методи дослідження
- •2.3.1. Клінічна діагностика
- •2.3.2. Лабораторна діагностика
- •Загальний аналіз крові
- •Визначення деяких імунологічних показників
- •Визначення фенотипу лімфоїдних клітин непрямим імунофлуоресцентним методом на проточному цитофлуориметрі
- •Визначення цитокінів методом кількісного імуноферментного аналізу
- •Молекулярно-біологічний метод
- •2.4. Методи статистичного аналізу
- •Висновки до розділу 2.
- •Розділ 3
- •3.1. Епідемічна ситуація з вітряної віспи у Збройних силах України
- •3.2. Клінічні прояви вітряної віспи у військовослужбовців
- •Динаміка захворюваності на вітряну віспу за 5 років
- •Розподіл хворих за ступенем тяжкості перебігу та формою вітряної віспи
- •Динаміка змін загального рівня лейкоцитів та лейкоформули, % (m±m)
- •3.3 Вірусний профіль при вітряній віспі у дорослих хворих
- •3.4. Імунопатогенетичні зміни при вітряній віспі у військовослужбовців
- •3.4.1. Стан клітинної та гуморальної ланки імунної відповіді
- •Динаміка деяких показників гуморальної ланки імунної відповіді (m±m)
- •Динаміка змін показників гуморальної ланки імунної відповіді
- •3.4.2. Стан цитокінової ланки імунітету
- •Показники досліджуваних цитокінів по групам (m±m)
- •Динаміка змін досліджуваних цитокінів по групах
- •3.5. Ускладнення вітряної віспи у дорослих хворих
- •Динаміка виявлення ускладнених форм вітряної віспи за 5 років
- •Взаємозв’язок тривалості висипу та наявності пустулізації*
- •Висновки до розділу 3.
- •Розділ 4
- •4.1. Застосування аміксину у дорослих хворих на вітряну віспу
- •4.1.1 Клінічна ефективність аміксину та особливості вірусного профілю
- •Частота клінічних ознак у хворих на вітряну віспу
- •Динаміка змін лейкограми крові під впливом аміксину (м±m)
- •4.1.2. Імуномодулююча активність аміксину
- •4.1.2.1. Вплив аміксину на основні компоненти клітинного та гуморального імунітету
- •Динаміка імунологічних показників клітинної ланки* при застосуванні аміксину (м±m)
- •Динаміка деяких імунологічних показників гуморальної ланки* при застосуванні аміксину (м±m)
- •4.1.2.2. Вплив аміксину на цитокінову регуляцію імунної відповіді
- •4.1.3. Небажані явища лікування аміксином
- •4.2. Застосування лімфоміозоту з енгістолом у хворих на вітряну віспу
- •4.2.1. Клінічна ефективність лімфоміозоту з енгістолом та особливості вірусного профілю
- •Динаміка змін лейкограми крові
- •4.2.2. Імуномодулююча активність лімфоміозоту та енгістолу
- •4.2.2.1. Вплив лімфоміозоту з енгістолом на основні компоненти клітинного та гуморального імунітету
- •Динаміка деяких імунологічних показників клітинної ланки* при застосуванні антигомотоксичних препаратів (м±m)
- •4.2.2.2. Вплив лімфоміозоту з енгістолом цитокінову регуляцію імунної відповіді
- •Динаміка змін цитокінового профілю, залежно від схеми лікування (м±m)
- •4.2.3. Небажані явища антигомотоксичної терапії
- •Висновки до розділу 4.
- •Розділ 5
- •Нозологічна структура інфекційної захворюваності
- •Аналіз і узагальнення результатів дослідження
- •Висновки
- •Практичні рекомендації
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Д одаток в
- •Референтні значення деяких імунологічних показників крові
- •Додаток г
- •Референтні значення деяких цитокінів крові*
- •Додаток д
- •Додаток е Етапи дискримінантного аналізу (скорочено)
- •Список використаних джерел
Практичні рекомендації
1. Лікарям-інфекціоністам та лікарям військово-медичної ланки необхідно приділяти більшу увагу як на клінічну діагностику вітряної віспи у військовослужбовців (особи дорослого віку), так і на розширення лабораторного обстеження за допомогою полімеразно-ланцюгової реакції (ДНК VZV в слині), особливо в періоді реконвалесценції з метою визначення рівня безпеки для оточуючих в організованих військових колективах.
2. Реконвалесцентам після перенесеної вітряної віспи, з тривалою екскрецією ДНК VZV зі слиною, рекомендується призначати аміксину ІС (0,25 г щотижня впродовж одного місяця), дворазове дослідження ДНК VZV у слині через 15, 30 днів під динамічними спостереженням лікаря-інфекціоніста та ретельним контролем за дотриманням вимог керівних документів, щодо утримання реконвалесцентів після перенесеної вітряної віспи в умовах медичного пункту військової частини впродовж 15 календарних днів.
3. З метою корекції фонового імунного дисбалансу у військовослужбовців, у комплексному лікуванні хворих на вітряну віспу рекомендовано призначати аміксин ІС за схемою: внутрішньо дві таблетки (0,25 г) на 1-й, 2-й, 3-й та одну таблетку (0,125 г) на 5-й, 7-й день; курсова доза 1,0 г.
4. Для попередження виникнення випадків вітряної віспи у новосформованих організованих військових колективах рекомендовано планово застосовувати аміксин ІС за схемою: внутрішньо дві таблетки (0,25 г) щотижня, як мінімум один місяць.
5. Хворим на легкі форми вітряної віспи застосовують лімфоміозот у комбінації енгістолом з метою впливу на імунопатогенетичні реакції.
6. Розроблений алгоритм динамічного нагляду та контролю за вітряною віспою у військових частинах слід запровадити у роботу медичної служби різних рівнів, з метою раннього виявлення і попередження розвитку спалахів вітряної віспи в організованих військових колективах та посилення клініко-епідеміологічного контролю за захворюванням.
7. Практичне вирішення регресійного рівняння зі створеної математично-статистичної моделі прогнозує належність реконвалесцентів після вітряної віспи до групи з тривалим виділенням ДНК VZV зі слиною та індивідуально визначає необхідність застосування лікарського засобу.
8. Розглянути питання, щодо внесення призовників, військовослужбовців і кандидатів у військовослужбовці військової служби за контрактом до групи визначеної «Календарем профілактичних щеплень в Україні» для рекомендованих щеплень та щеплень за епідемічними показаннями (вітряна віспа) та запровадження вакцинопрофілактики вітряної віспи у Збройних Силах України.
Додаток а
Класифікації VZV інфекції
І. Міжнародна статистична класифікація хвороб 10 перегляду:
B 01. Вiтряна вiспа (varicella)
B 01.1 Вiтряна вiспа з менiнгiтом (G02.0*)
B 01.1 Вiтряна вiспа з енцефалiтом (G05.1*)
B 01.2 Вiтряна вiспа з пневмонiєю (J17.1*)
B 01.8 Biтряна вiспа з iншими ускладненнями
B 01.9 Biтряна вiспа без ускладнення
B 02. Оперiзувальний лишай (herpes zoster)
B 02.0 Оперiзувальний лишай з енцефалiтом (G05.1*)
B 02.1 Оперiзувальний лишай з менiнгiтом (G02.0*)
B 02.2 Оперiзувальний лишай з iншим ускладненням з боку нервової системи
B 02.3 0чна хвороба виикликана вiрусом оперiзувального лишаю
B 02.7 Дисемiнований оперiзувальний лишай
B 02.8 Оперiзувальний лишай з iншими ускладненнями
B 02.9 Оперiзувальний лишай без ускладнення
ІІ. Класифікація вітряної віспи за М.А. Андрейчиним (2002):
1. Клінічні форми:
• набута: типова, атипова (рудиментарна, геморагічна, бульозна, міліарна, гангренозна, генералізована або вісцеральна);
• природжена.
2. Ступінь тяжкості (для типової): легкий, середньої тяжкості, тяжкий.
3. Ускладнення:
• без ускладнень (В01.9);
• з ускладненнями (В01.8) – з боку шкіри (нагноєння, абсцеси), енцефаліт, міокардит, кератит, артрит, гепатит, нефрит, сепсис та ін.
ІІІ. Класифікація вітряної віспи за Н.Д. Ющуком (2009):
1. За перебігом:
Типові
Атипові: рудиментарна, геморагічна, гангренозна, генералізована
2. За тяжкістю перебігу:
Легка
Середньотяжка
Тяжка: з вираженою інтоксикацією, з вираженими шкірними проявами
ІV. Класифікація вітряної віспи за В.Н. Верцнер (1963) (табл. А.1):
Тип |
Тяжкість |
Перебіг |
І. Типові форми |
І. Легкі ІІ. Середньотяжкі ІІІ. Перехідні до тяжких |
І. Без ускладнень ІІ. З ускладненями |
ІІ. Атипові форми - Рудиментарна - З агравованими загальними симптомами: з початковим токсикозом, з токсикозом у момент масового висипу. - Тяжкі (показники тяжкості): ураження внутрішніх органів, геморагічні прояви, гангренозні форми. |