
- •Перелік умовних скорочень
- •Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами:
- •Мета дослідження:
- •Завдання дослідження:
- •Практичне значення отриманих результатів:
- •Впровадження результатів досліджень:
- •Особистий внесок пошукача:
- •Апробація результатів роботи:
- •Розділ 1
- •1.1. Етіологічний чинник varicella zoster інфекції
- •1.2. Епідеміологія та контроль за вітряною віспою
- •1.3. Сучасні уявлення про патогенез вітряної віспи
- •1.4. Імунопатогенетичні особливості вітряної віспи
- •1.5. Питання адаптації військовослужбовців
- •1.6. Клінічні прояви вітряної віспи
- •1.7. Сучасна діагностика varicella zoster інфекції
- •1.8. Лікування вітряної віспи у дорослих
- •1.9. Профілактика вітряної віспи
- •Висновки до розділу 1.
- •Розділ 2
- •2.1. Дизайн дослідження та характеристика обстежених хворих
- •2.1.1. Дизайн дослідження, критерії включення / виключення
- •2.1.2. Характеристика обстежених хворих
- •2.2. Характеристика та схеми застосування досліджуваних препаратів
- •2.3. Методи дослідження
- •2.3.1. Клінічна діагностика
- •2.3.2. Лабораторна діагностика
- •Загальний аналіз крові
- •Визначення деяких імунологічних показників
- •Визначення фенотипу лімфоїдних клітин непрямим імунофлуоресцентним методом на проточному цитофлуориметрі
- •Визначення цитокінів методом кількісного імуноферментного аналізу
- •Молекулярно-біологічний метод
- •2.4. Методи статистичного аналізу
- •Висновки до розділу 2.
- •Розділ 3
- •3.1. Епідемічна ситуація з вітряної віспи у Збройних силах України
- •3.2. Клінічні прояви вітряної віспи у військовослужбовців
- •Динаміка захворюваності на вітряну віспу за 5 років
- •Розподіл хворих за ступенем тяжкості перебігу та формою вітряної віспи
- •Динаміка змін загального рівня лейкоцитів та лейкоформули, % (m±m)
- •3.3 Вірусний профіль при вітряній віспі у дорослих хворих
- •3.4. Імунопатогенетичні зміни при вітряній віспі у військовослужбовців
- •3.4.1. Стан клітинної та гуморальної ланки імунної відповіді
- •Динаміка деяких показників гуморальної ланки імунної відповіді (m±m)
- •Динаміка змін показників гуморальної ланки імунної відповіді
- •3.4.2. Стан цитокінової ланки імунітету
- •Показники досліджуваних цитокінів по групам (m±m)
- •Динаміка змін досліджуваних цитокінів по групах
- •3.5. Ускладнення вітряної віспи у дорослих хворих
- •Динаміка виявлення ускладнених форм вітряної віспи за 5 років
- •Взаємозв’язок тривалості висипу та наявності пустулізації*
- •Висновки до розділу 3.
- •Розділ 4
- •4.1. Застосування аміксину у дорослих хворих на вітряну віспу
- •4.1.1 Клінічна ефективність аміксину та особливості вірусного профілю
- •Частота клінічних ознак у хворих на вітряну віспу
- •Динаміка змін лейкограми крові під впливом аміксину (м±m)
- •4.1.2. Імуномодулююча активність аміксину
- •4.1.2.1. Вплив аміксину на основні компоненти клітинного та гуморального імунітету
- •Динаміка імунологічних показників клітинної ланки* при застосуванні аміксину (м±m)
- •Динаміка деяких імунологічних показників гуморальної ланки* при застосуванні аміксину (м±m)
- •4.1.2.2. Вплив аміксину на цитокінову регуляцію імунної відповіді
- •4.1.3. Небажані явища лікування аміксином
- •4.2. Застосування лімфоміозоту з енгістолом у хворих на вітряну віспу
- •4.2.1. Клінічна ефективність лімфоміозоту з енгістолом та особливості вірусного профілю
- •Динаміка змін лейкограми крові
- •4.2.2. Імуномодулююча активність лімфоміозоту та енгістолу
- •4.2.2.1. Вплив лімфоміозоту з енгістолом на основні компоненти клітинного та гуморального імунітету
- •Динаміка деяких імунологічних показників клітинної ланки* при застосуванні антигомотоксичних препаратів (м±m)
- •4.2.2.2. Вплив лімфоміозоту з енгістолом цитокінову регуляцію імунної відповіді
- •Динаміка змін цитокінового профілю, залежно від схеми лікування (м±m)
- •4.2.3. Небажані явища антигомотоксичної терапії
- •Висновки до розділу 4.
- •Розділ 5
- •Нозологічна структура інфекційної захворюваності
- •Аналіз і узагальнення результатів дослідження
- •Висновки
- •Практичні рекомендації
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Д одаток в
- •Референтні значення деяких імунологічних показників крові
- •Додаток г
- •Референтні значення деяких цитокінів крові*
- •Додаток д
- •Додаток е Етапи дискримінантного аналізу (скорочено)
- •Список використаних джерел
4.2.2. Імуномодулююча активність лімфоміозоту та енгістолу
Незважаючи на обмежене використання КГП, деякі автори свідчать про активний вплив КГП на імунні реакції ради подолання інфекційних чинників хвороб [98, 309]. Полікомпонентність КГП обумовлює вплив на велику та малу імунну системи організму. ЕН справляє імуномодулюючий та непрямий противірусний ефект при застосуванні у випадках гострих інфекцій. Застосування ЛІ зменшує автоінтоксикацію організму за рахунок посилення лімфодренажних функцій тканин [308].
4.2.2.1. Вплив лімфоміозоту з енгістолом на основні компоненти клітинного та гуморального імунітету
Для вивчення впливу АМ на імунну відповідь вивчали дані імунного статусу пацієнтів ІІ групи та КГ до початку лікування та після його завершення.
Зміни імунного статусу у хворих на ВВ при застосуванні ЛІЕН представлено в табл. 4.8, у якій показано, що в обох групах зафіксовані імунологічні зміни.
Таблиця 4.8
Динаміка деяких імунологічних показників клітинної ланки* при застосуванні антигомотоксичних препаратів (м±m)
Показник |
ІІ група (ЛІЕН) |
Контрольна група |
Р |
||
М |
m |
М |
m |
||
До лікування |
|||||
CD4+ |
429,5 |
21,1 |
509,2 |
21,3 |
0,01 |
CD4+, % |
37,5 |
0,5 |
36,0 |
0,5 |
0,026 |
CD8+ |
399,4 |
22,9 |
424,1 |
11,9 |
0,001 |
CD8+, % |
32,3 |
0,9 |
29,0 |
0,9 |
0,014 |
CD4/CD8 |
1,1 |
0,0 |
1,2 |
0,0 |
0,025 |
CD16+, % |
12,0 |
0,6 |
12,2 |
0,4 |
0,053 |
CD19+ |
135,8 |
6,5 |
161,4 |
7,6 |
0,012 |
Після лікування |
|||||
CD4+ |
487,4 |
18,9 |
547,5 |
20,2 |
0,033 |
CD8+ |
403,4 |
15,8 |
456,5 |
12,5 |
0,01 |
CD16+ |
208,9 |
11,4 |
193,0 |
8,9 |
0,041 |
CD19+, % |
11,5 |
0,5 |
13,7 |
0,5 |
0,003 |
Примітка. * – висвітлено достовірні показники.
До лікування в обох групах відмічалось зниження абсолютного рівня CD3+ в порівняні з нормою, без достовірної різниці між групами. Абсолютний рівень CD4+, CD8+, CD19+ був значно нижчим (р<0,05) в ІІ групі (ЛІЕН).
У табл. 4.8 показано, що після завершення лікування рівень CD3+, % збільшився на 9,8%, проте статистично не відрізнявся від КГ; показник CD4+ підвищився та достовірно перевищував показник КГ (р=0,033); рівень CD16+ підвищився та значно перевищував показник КГ (р=0,041); показник CD8+ знизився та був вірогідно нижчим в ІІ групі(р=0,01); рівень CD19+, % підвищився, проте був нижчим показника КГ (р=0,003)
Порівняльний аналіз впливу ЛІЕН на зміни субпопуляцій лімфоцитів показав максимальний вплив препаратів на CD16+ та CD19+, де різниця відсотків у порівнянні з КГ, була значимою (р=0,014 та 0,024 відповідно). Рівень CD8+ був вищим у КГ (р=0,052) у порівнянні з ІІ групою.
Іншим нашим завданням було визначення впливу ЛІЕН на гуморальну ланку імунної відповіді (табл. 4.9).
Таблиця 4.9
Динаміка деяких імунологічних показників гуморальної ланки* при застосуванні антигомотоксичних препаратів (М±m)
Показник |
ІІ група (ЛІЕН) |
Контрольна група |
Р |
||
М |
m |
М |
m |
||
До лікування |
|||||
IgМ |
1,9 |
0,1 |
2,1 |
0,1 |
0,08 |
IgA |
2,1 |
0,1 |
2,0 |
0,1 |
0,019 |
ФЧ |
3,2 |
0,1 |
2,8 |
0,1 |
0,038 |
Після лікування |
|||||
IgG |
17,1 |
0,6 |
17,7 |
0,4 |
0,003 |
ФЧ |
3,4 |
0,1 |
3,4 |
0,1 |
0,06 |
Примітка. * – представлено достовірні показники.
У табл. 4.9 показано, що після завершення лікування IgG у дослідній групі був сутєво нижчим (р=0,003). При порівнянні динаміки змін гуморальних факторів виявлено, що КГП позитивно, проте істотно менше впливали на IgA та ФЧ (р=0,009 та р=0,024 відповідно). Варто зазначити, що нами відзначений незначний позитивний вплив на IgG, IgМ та негативний на СН50 (р>0,1).
Клініко-імунологічні зіставлення показали негативний зв’язок тривалості регресу висипу та показника IgМ після лікування (r=-0,328, p=0,023), а також пряму кореляцію між свербежем та показником ЦІК до лікування (r=0,358, p=0,013), рівнями IgA (r=0,328, p=0,023) та IgG (r=0,297, p=0,040).