
- •Перелік умовних скорочень
- •Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами:
- •Мета дослідження:
- •Завдання дослідження:
- •Практичне значення отриманих результатів:
- •Впровадження результатів досліджень:
- •Особистий внесок пошукача:
- •Апробація результатів роботи:
- •Розділ 1
- •1.1. Етіологічний чинник varicella zoster інфекції
- •1.2. Епідеміологія та контроль за вітряною віспою
- •1.3. Сучасні уявлення про патогенез вітряної віспи
- •1.4. Імунопатогенетичні особливості вітряної віспи
- •1.5. Питання адаптації військовослужбовців
- •1.6. Клінічні прояви вітряної віспи
- •1.7. Сучасна діагностика varicella zoster інфекції
- •1.8. Лікування вітряної віспи у дорослих
- •1.9. Профілактика вітряної віспи
- •Висновки до розділу 1.
- •Розділ 2
- •2.1. Дизайн дослідження та характеристика обстежених хворих
- •2.1.1. Дизайн дослідження, критерії включення / виключення
- •2.1.2. Характеристика обстежених хворих
- •2.2. Характеристика та схеми застосування досліджуваних препаратів
- •2.3. Методи дослідження
- •2.3.1. Клінічна діагностика
- •2.3.2. Лабораторна діагностика
- •Загальний аналіз крові
- •Визначення деяких імунологічних показників
- •Визначення фенотипу лімфоїдних клітин непрямим імунофлуоресцентним методом на проточному цитофлуориметрі
- •Визначення цитокінів методом кількісного імуноферментного аналізу
- •Молекулярно-біологічний метод
- •2.4. Методи статистичного аналізу
- •Висновки до розділу 2.
- •Розділ 3
- •3.1. Епідемічна ситуація з вітряної віспи у Збройних силах України
- •3.2. Клінічні прояви вітряної віспи у військовослужбовців
- •Динаміка захворюваності на вітряну віспу за 5 років
- •Розподіл хворих за ступенем тяжкості перебігу та формою вітряної віспи
- •Динаміка змін загального рівня лейкоцитів та лейкоформули, % (m±m)
- •3.3 Вірусний профіль при вітряній віспі у дорослих хворих
- •3.4. Імунопатогенетичні зміни при вітряній віспі у військовослужбовців
- •3.4.1. Стан клітинної та гуморальної ланки імунної відповіді
- •Динаміка деяких показників гуморальної ланки імунної відповіді (m±m)
- •Динаміка змін показників гуморальної ланки імунної відповіді
- •3.4.2. Стан цитокінової ланки імунітету
- •Показники досліджуваних цитокінів по групам (m±m)
- •Динаміка змін досліджуваних цитокінів по групах
- •3.5. Ускладнення вітряної віспи у дорослих хворих
- •Динаміка виявлення ускладнених форм вітряної віспи за 5 років
- •Взаємозв’язок тривалості висипу та наявності пустулізації*
- •Висновки до розділу 3.
- •Розділ 4
- •4.1. Застосування аміксину у дорослих хворих на вітряну віспу
- •4.1.1 Клінічна ефективність аміксину та особливості вірусного профілю
- •Частота клінічних ознак у хворих на вітряну віспу
- •Динаміка змін лейкограми крові під впливом аміксину (м±m)
- •4.1.2. Імуномодулююча активність аміксину
- •4.1.2.1. Вплив аміксину на основні компоненти клітинного та гуморального імунітету
- •Динаміка імунологічних показників клітинної ланки* при застосуванні аміксину (м±m)
- •Динаміка деяких імунологічних показників гуморальної ланки* при застосуванні аміксину (м±m)
- •4.1.2.2. Вплив аміксину на цитокінову регуляцію імунної відповіді
- •4.1.3. Небажані явища лікування аміксином
- •4.2. Застосування лімфоміозоту з енгістолом у хворих на вітряну віспу
- •4.2.1. Клінічна ефективність лімфоміозоту з енгістолом та особливості вірусного профілю
- •Динаміка змін лейкограми крові
- •4.2.2. Імуномодулююча активність лімфоміозоту та енгістолу
- •4.2.2.1. Вплив лімфоміозоту з енгістолом на основні компоненти клітинного та гуморального імунітету
- •Динаміка деяких імунологічних показників клітинної ланки* при застосуванні антигомотоксичних препаратів (м±m)
- •4.2.2.2. Вплив лімфоміозоту з енгістолом цитокінову регуляцію імунної відповіді
- •Динаміка змін цитокінового профілю, залежно від схеми лікування (м±m)
- •4.2.3. Небажані явища антигомотоксичної терапії
- •Висновки до розділу 4.
- •Розділ 5
- •Нозологічна структура інфекційної захворюваності
- •Аналіз і узагальнення результатів дослідження
- •Висновки
- •Практичні рекомендації
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Д одаток в
- •Референтні значення деяких імунологічних показників крові
- •Додаток г
- •Референтні значення деяких цитокінів крові*
- •Додаток д
- •Додаток е Етапи дискримінантного аналізу (скорочено)
- •Список використаних джерел
4.1.2. Імуномодулююча активність аміксину
Спираючись на отримані вітчизняними авторами дані, встановлено, що у дорослих хворих на ВВ спостерігаються прояви імунного дисбалансу (субпопуляційного характеру, порушення макрофагальної фагоцитуючої системи) різного ступеню тяжкості. Для дослідження впливу АМ на імунну відповідь, вивчали основні показники клітинної та гуморальної імунної відповіді пацієнтів І групи та КГ до та після лікування.
4.1.2.1. Вплив аміксину на основні компоненти клітинного та гуморального імунітету
У табл. 4.3 висвітлено особливості та характерні зміни імунного статусу (клітинної ланки) хворих на ВВ дорослого віку при застосуванні АМ.
Дані табл. 4.3 показують, що рівень CD4+, CD8+, CD16+ та CD19+, а також відносні показники (%) CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD19+ відповідали референтним значенням лабораторної норми.
При обстеженні до лікування в обох групах відмічалось зниження рівня CD3+ у порівняні з лабораторною нормою (додаток В), причому в КГ показник був достовірно нижчим (р=0,028), до того ж, показник CD3+, % також істотно відрізнявся (р<0,001). Після лікування рівень CD4+ був нижчим у І групі (р=0,040), а рівень CD4+, % виявився більшим (р=0,003). Рівень CD8+ після завершення лікування характеризувався значущими відмінностями як абсолютного показника (р<0,001), так і відносного показника (р=0,013). У дослідній групі відмічалось значиме зниження CD16+ після лікування при р=0,023. Після лікування ІРІ статистично відрізнявся між групами, при чому в І групі, показник знизився (р=0,009). Зафіксоване зниження ІРІ до та після лікування підтверджує наявність субпопуляційного дисбалансу лімфоцитів на тлі нормальних значень показників CD4+ та CD8+.
Таблиця 4.3
Динаміка імунологічних показників клітинної ланки* при застосуванні аміксину (м±m)
Показник |
І група (АМ) |
Контрольна група |
Р |
||
М |
m |
М |
m |
||
До лікування |
|||||
CD3+ |
933,8 |
36,6 |
826,6 |
30,5 |
0,028 |
CD3+, % |
67,2 |
1,2 |
60,5 |
1,0 |
<0,001 |
CD4+, % |
36,3 |
0,9 |
33,8 |
0,7 |
0,036 |
CD8+ |
435,9 |
18,3 |
424,1 |
11,9 |
0,004 |
CD8+, % |
32,3 |
1,1 |
29,0 |
0,9 |
0,030 |
CD4/CD8 |
1,2 |
0,0 |
1,2 |
0,0 |
0,058 |
CD16+, % |
13,6 |
0,7 |
12,2 |
0,4 |
0,079 |
Після лікування |
|||||
CD3+, % |
68,5 |
0,9 |
63,8 |
0,7 |
<0,001 |
CD4+ |
481,5 |
24,1 |
547,5 |
20,2 |
0,040 |
CD4+, % |
36,7 |
0,7 |
36,0 |
0,5 |
0,003 |
CD8+ |
446,0 |
20,8 |
456,5 |
12,5 |
<0,001 |
CD8+, % |
34,9 |
1,4 |
30,7 |
0,8 |
0,013 |
CD4/CD8 |
1,1 |
0,0 |
1,2 |
0,0 |
0,009 |
CD16+ |
161,1 |
10,4 |
193,0 |
8,9 |
0,023 |
Примітка. * – висвітлено достовірні показники
Дослідження динаміки змін імунного статусу пацієнтів дослідної групи, після завершення лікування, у порівнянні з КГ виявило не суттєві відмінності динаміки рівня CD16+ (-14,5% проти +0,2% при р=0,068) та показника CD8+ (+2,3% проти +7,6% при р=0,099). Динаміка решти показників клітинної ланки при застосуванні АМ була статистично не вірогідною.
Характерні особливості змін гуморальної ланки вхідного та вихідного імунного статусу у дорослих, хворих на ВВ наведені у табл. 4.4.
Таблиця 4.4