
- •Перелік умовних скорочень
- •Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами:
- •Мета дослідження:
- •Завдання дослідження:
- •Практичне значення отриманих результатів:
- •Впровадження результатів досліджень:
- •Особистий внесок пошукача:
- •Апробація результатів роботи:
- •Розділ 1
- •1.1. Етіологічний чинник varicella zoster інфекції
- •1.2. Епідеміологія та контроль за вітряною віспою
- •1.3. Сучасні уявлення про патогенез вітряної віспи
- •1.4. Імунопатогенетичні особливості вітряної віспи
- •1.5. Питання адаптації військовослужбовців
- •1.6. Клінічні прояви вітряної віспи
- •1.7. Сучасна діагностика varicella zoster інфекції
- •1.8. Лікування вітряної віспи у дорослих
- •1.9. Профілактика вітряної віспи
- •Висновки до розділу 1.
- •Розділ 2
- •2.1. Дизайн дослідження та характеристика обстежених хворих
- •2.1.1. Дизайн дослідження, критерії включення / виключення
- •2.1.2. Характеристика обстежених хворих
- •2.2. Характеристика та схеми застосування досліджуваних препаратів
- •2.3. Методи дослідження
- •2.3.1. Клінічна діагностика
- •2.3.2. Лабораторна діагностика
- •Загальний аналіз крові
- •Визначення деяких імунологічних показників
- •Визначення фенотипу лімфоїдних клітин непрямим імунофлуоресцентним методом на проточному цитофлуориметрі
- •Визначення цитокінів методом кількісного імуноферментного аналізу
- •Молекулярно-біологічний метод
- •2.4. Методи статистичного аналізу
- •Висновки до розділу 2.
- •Розділ 3
- •3.1. Епідемічна ситуація з вітряної віспи у Збройних силах України
- •3.2. Клінічні прояви вітряної віспи у військовослужбовців
- •Динаміка захворюваності на вітряну віспу за 5 років
- •Розподіл хворих за ступенем тяжкості перебігу та формою вітряної віспи
- •Динаміка змін загального рівня лейкоцитів та лейкоформули, % (m±m)
- •3.3 Вірусний профіль при вітряній віспі у дорослих хворих
- •3.4. Імунопатогенетичні зміни при вітряній віспі у військовослужбовців
- •3.4.1. Стан клітинної та гуморальної ланки імунної відповіді
- •Динаміка деяких показників гуморальної ланки імунної відповіді (m±m)
- •Динаміка змін показників гуморальної ланки імунної відповіді
- •3.4.2. Стан цитокінової ланки імунітету
- •Показники досліджуваних цитокінів по групам (m±m)
- •Динаміка змін досліджуваних цитокінів по групах
- •3.5. Ускладнення вітряної віспи у дорослих хворих
- •Динаміка виявлення ускладнених форм вітряної віспи за 5 років
- •Взаємозв’язок тривалості висипу та наявності пустулізації*
- •Висновки до розділу 3.
- •Розділ 4
- •4.1. Застосування аміксину у дорослих хворих на вітряну віспу
- •4.1.1 Клінічна ефективність аміксину та особливості вірусного профілю
- •Частота клінічних ознак у хворих на вітряну віспу
- •Динаміка змін лейкограми крові під впливом аміксину (м±m)
- •4.1.2. Імуномодулююча активність аміксину
- •4.1.2.1. Вплив аміксину на основні компоненти клітинного та гуморального імунітету
- •Динаміка імунологічних показників клітинної ланки* при застосуванні аміксину (м±m)
- •Динаміка деяких імунологічних показників гуморальної ланки* при застосуванні аміксину (м±m)
- •4.1.2.2. Вплив аміксину на цитокінову регуляцію імунної відповіді
- •4.1.3. Небажані явища лікування аміксином
- •4.2. Застосування лімфоміозоту з енгістолом у хворих на вітряну віспу
- •4.2.1. Клінічна ефективність лімфоміозоту з енгістолом та особливості вірусного профілю
- •Динаміка змін лейкограми крові
- •4.2.2. Імуномодулююча активність лімфоміозоту та енгістолу
- •4.2.2.1. Вплив лімфоміозоту з енгістолом на основні компоненти клітинного та гуморального імунітету
- •Динаміка деяких імунологічних показників клітинної ланки* при застосуванні антигомотоксичних препаратів (м±m)
- •4.2.2.2. Вплив лімфоміозоту з енгістолом цитокінову регуляцію імунної відповіді
- •Динаміка змін цитокінового профілю, залежно від схеми лікування (м±m)
- •4.2.3. Небажані явища антигомотоксичної терапії
- •Висновки до розділу 4.
- •Розділ 5
- •Нозологічна структура інфекційної захворюваності
- •Аналіз і узагальнення результатів дослідження
- •Висновки
- •Практичні рекомендації
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Д одаток в
- •Референтні значення деяких імунологічних показників крові
- •Додаток г
- •Референтні значення деяких цитокінів крові*
- •Додаток д
- •Додаток е Етапи дискримінантного аналізу (скорочено)
- •Список використаних джерел
Практичне значення отриманих результатів:
Науково обґрунтоване застосування аміксину ІС в комплексному лікуванні дорослих хворих на вітряну віспу та з профілактичною метою. Доведена необхідність комплексного обстеження дорослих хворих на вітряну віспу – військовослужбовців, із визначенням ДНК VZV в слині реконвалесцентів, особливо у зв’язку з необхідністю їх повернення в організований військовий колектив. Призначення аміксину ІС показало позитивний вплив на клінічний перебіг вітряної віспи, що дозволило забезпечити середні строки госпіталізації близько 10 діб, позитивний вплив на модифікацію цитокінової ланки імунопатогенезу, що віддзеркалює модуляцію клітинної і гуморальної імунної відповіді. Аміксин ІС певною мірою усуває імунний дисбаланс (відновлення клітинної ланки імунітету), сприяє прискоренню одужання та звільненню слини від ДНК VZV в періоді реконвалесценції. Хворим на легкі форми вітряної віспи доцільно призначати лімфоміозот з енгістолом, які позитивно впливають на клітинну ланку імунітету, посилюють елімінацію ДНК VZV зі слини у реконвалесцентів.
Превентивне застосування аміксину ІС протягом одного місяця у військовослужбовців з молодого поповнення запобігає появі вітряної віспи в підрозділі та обмежує кількість випадків захворювання. Тому необхідно застосовувати аміксин ІС як у комплексному лікуванні вітряної віспи, так і з профілактичною метою в організованих військових колективах.
Створена математично-статистична модель тривалого виділення ДНК VZV зі слиною реконвалесцентами після перенесеної вітряної віспи, призначена для лабораторного підтвердження клінічного одужання та покликана покращити епідеміологічний контроль за вітряною віспою в організованих військових колективах, а також може бути підставою для індивідуального продовження імунокорекції.
Розроблений алгоритм динамічного нагляду та контролю за вітряною віспою, спрямований на покращення моніторингу, діагностики, лікування та запобігання виникненню спалахів вітряної віспи у військових частинах та інших військових формуваннях Збройних Сил України.
Впровадження результатів досліджень:
На галузевому (відомчому) рівні шляхом видання методичних рекомендацій «Вітряна віспа у дорослих (військовослужбовців)» (м. Київ, Міністерство Оборони України, 2012 р.). В практичну діяльність клініки інфекційних захворювань Головного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» та інших інфекційних відділень військово-медичних закладів Міністерства оборони України. У педагогічний процес на кафедрах військової терапії, військово-профілактичної медицини та загальної практики – сімейної медицини Української військово-медичної академії Міністерства оборони України.
Особистий внесок пошукача:
Дисертація є самостійним науковим дослідженням автора, який особисто виконав інформаційно-патентний пошук, аналіз літературних джерел з питань дослідження ВВ, провів набір хворих і організував їх обстеження. Разом з науковим керівником спланований комплекс досліджень, обґрунтована актуальність теми, визначена мета та завдання дослідження. Разом з начальником клініки та начальником медичної служби окремої військової частини у 2009–2010 рр. сплановане тримісячне спостереження й проведене дослідження впливу аміксину ІС на інфекційну захворюваність серед військовослужбовців, в умовах формування нового ОВК та повсякденної навчально-бойової діяльності. Протягом 2008–2009 рр. дисертант брав безпосередню участь у проведенні клініко-лабораторних, імунологічних та молекулярно-біологічних досліджень, самостійно збирав біологічний матеріал (кров, слину та вміст везикул) від хворих на ВВ. Автор самостійно опрацював первинну медичну документацію та заповнив розроблені реєстраційні карти. Дисертант, після внесення результатів отриманих клінічних та лабораторних ознак до єдиної електронної бази даних у середовищі MS Office Excel 2003, здійснив статистичну обробку отриманих даних за допомогою пакету прикладних статистичних програм Statistica 8.0.
Результати роботи відображені в опублікованих наукових працях, усних та стендових доповідях на фахових наукових товариствах, пленумах та з’їздах, конференціях та впроваджені в практичну роботу військово-медичних закладів ЗСУ. Підготовка до друку публікацій за темою дослідження, написання розділів дисертаційної роботи, аналіз і узагальнення отриманих результатів, висновків здійснені здобувачем самостійно.