- •Перелік умовних скорочень
- •Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами:
- •Мета дослідження:
- •Завдання дослідження:
- •Практичне значення отриманих результатів:
- •Впровадження результатів досліджень:
- •Особистий внесок пошукача:
- •Апробація результатів роботи:
- •Розділ 1
- •1.1. Етіологічний чинник varicella zoster інфекції
- •1.2. Епідеміологія та контроль за вітряною віспою
- •1.3. Сучасні уявлення про патогенез вітряної віспи
- •1.4. Імунопатогенетичні особливості вітряної віспи
- •1.5. Питання адаптації військовослужбовців
- •1.6. Клінічні прояви вітряної віспи
- •1.7. Сучасна діагностика varicella zoster інфекції
- •1.8. Лікування вітряної віспи у дорослих
- •1.9. Профілактика вітряної віспи
- •Висновки до розділу 1.
- •Розділ 2
- •2.1. Дизайн дослідження та характеристика обстежених хворих
- •2.1.1. Дизайн дослідження, критерії включення / виключення
- •2.1.2. Характеристика обстежених хворих
- •2.2. Характеристика та схеми застосування досліджуваних препаратів
- •2.3. Методи дослідження
- •2.3.1. Клінічна діагностика
- •2.3.2. Лабораторна діагностика
- •Загальний аналіз крові
- •Визначення деяких імунологічних показників
- •Визначення фенотипу лімфоїдних клітин непрямим імунофлуоресцентним методом на проточному цитофлуориметрі
- •Визначення цитокінів методом кількісного імуноферментного аналізу
- •Молекулярно-біологічний метод
- •2.4. Методи статистичного аналізу
- •Висновки до розділу 2.
- •Розділ 3
- •3.1. Епідемічна ситуація з вітряної віспи у Збройних силах України
- •3.2. Клінічні прояви вітряної віспи у військовослужбовців
- •Динаміка захворюваності на вітряну віспу за 5 років
- •Розподіл хворих за ступенем тяжкості перебігу та формою вітряної віспи
- •Динаміка змін загального рівня лейкоцитів та лейкоформули, % (m±m)
- •3.3 Вірусний профіль при вітряній віспі у дорослих хворих
- •3.4. Імунопатогенетичні зміни при вітряній віспі у військовослужбовців
- •3.4.1. Стан клітинної та гуморальної ланки імунної відповіді
- •Динаміка деяких показників гуморальної ланки імунної відповіді (m±m)
- •Динаміка змін показників гуморальної ланки імунної відповіді
- •3.4.2. Стан цитокінової ланки імунітету
- •Показники досліджуваних цитокінів по групам (m±m)
- •Динаміка змін досліджуваних цитокінів по групах
- •3.5. Ускладнення вітряної віспи у дорослих хворих
- •Динаміка виявлення ускладнених форм вітряної віспи за 5 років
- •Взаємозв’язок тривалості висипу та наявності пустулізації*
- •Висновки до розділу 3.
- •Розділ 4
- •4.1. Застосування аміксину у дорослих хворих на вітряну віспу
- •4.1.1 Клінічна ефективність аміксину та особливості вірусного профілю
- •Частота клінічних ознак у хворих на вітряну віспу
- •Динаміка змін лейкограми крові під впливом аміксину (м±m)
- •4.1.2. Імуномодулююча активність аміксину
- •4.1.2.1. Вплив аміксину на основні компоненти клітинного та гуморального імунітету
- •Динаміка імунологічних показників клітинної ланки* при застосуванні аміксину (м±m)
- •Динаміка деяких імунологічних показників гуморальної ланки* при застосуванні аміксину (м±m)
- •4.1.2.2. Вплив аміксину на цитокінову регуляцію імунної відповіді
- •4.1.3. Небажані явища лікування аміксином
- •4.2. Застосування лімфоміозоту з енгістолом у хворих на вітряну віспу
- •4.2.1. Клінічна ефективність лімфоміозоту з енгістолом та особливості вірусного профілю
- •Динаміка змін лейкограми крові
- •4.2.2. Імуномодулююча активність лімфоміозоту та енгістолу
- •4.2.2.1. Вплив лімфоміозоту з енгістолом на основні компоненти клітинного та гуморального імунітету
- •Динаміка деяких імунологічних показників клітинної ланки* при застосуванні антигомотоксичних препаратів (м±m)
- •4.2.2.2. Вплив лімфоміозоту з енгістолом цитокінову регуляцію імунної відповіді
- •Динаміка змін цитокінового профілю, залежно від схеми лікування (м±m)
- •4.2.3. Небажані явища антигомотоксичної терапії
- •Висновки до розділу 4.
- •Розділ 5
- •Нозологічна структура інфекційної захворюваності
- •Аналіз і узагальнення результатів дослідження
- •Висновки
- •Практичні рекомендації
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Д одаток в
- •Референтні значення деяких імунологічних показників крові
- •Додаток г
- •Референтні значення деяких цитокінів крові*
- •Додаток д
- •Додаток е Етапи дискримінантного аналізу (скорочено)
- •Список використаних джерел
Висновки до розділу 3.
Підсумовуючи дані розділу 3 варто сказати, у дорослих хворих (військовослужбовців) вітряна віспа перебігає переважно у типовій формі (98,52%), при цьому в більш ніж половини випадків (60,0%) відмічається середньотяжкий перебіг.
Основні клінічні параметри ВВ характеризувались тривалістю лікування близько 10 днів, тривалістю висипки до 2,5 днів та її регресом упродовж 7,5 днів, а також загальною тривалістю лихоманки близько 2,6 днів. У всіх хворих в аналізі крові відмічено незначний моноцитоз, а 43,7% мали тромбоцитопенію на початку лікування.
За допомогою ПЛР, нами була виявлена та доведена наявність генетичного матеріалу VZV в крові (71,85%), слині та вмісті везикул (у 100%), що підтверджувало клінічний діагноз ВВ. У періоді реконвалесценції вірусний профіль характеризувався наявністю ДНК VZV у майже двох третин хворих у слині (65,93%), що формувало резервуар збудника та передумови до циркуляції збудника в організованому військовому колективі, а також розцінювалось нами як стан заразності слини.
Вивчення імунної відповіді при вітряній віспі у дорослих хворих (військовослужбовців) показало присутність імунного дисбалансу, який характеризується зниженням рівня CD3+ до лікування, порушенням співвідношення CD4+ до CD8+, що виражається зниженням ІРІ (не зважаючи на відповідність абсолютних та відносних показників референтним значенням). Проведений аналіз довів неоднозначний вплив на клітинний та гуморальний імунітет препаратів, які застосовували у лікуванні хворих на ВВ.
Необхідно загострити увагу на значне перевищення рівнів як прозапальних цитокінів (TNF-α, IL-1β, IL-8, IFN-γ), так і протизапального IL-4. Значно збільшений показник TNF-α може вважатись предиктором пустульозної трансформації висипу та ускладненого перебігу ВВ. Встановлено характерні риси впливу на цитокіноутворення застосованого лікування – аміксин ІС спрямовував імунні реакції в бік Th1 відповіді, в той час коли лімфоміозот та енгістол впливали переважно на протизапальну складову цитокіноутворення (IL-4), що стимулювало імунні реакції в бік Th2 відповіді.
Дослідженням доведено, що найчастішим ускладненням вітряної віспи у дорослих хворих була бактеріальна інфекція з боку шкіри, яка подовжувала термін лікування в стаціонарі, викликала більш тривалу температурну реакцію, значно впливала на загальну тривалість висипу, що можна пов’язати із ступенем тяжкості перебігу хвороби.
Основні положення розділу 3 висвітлені у наступних роботах::
Трихлеб В. И. Ветряная оспа у взрослых. Случаи из практики / В. И. Трихлеб, В. В. Грушкевич, В. В. Третьяков // Терапія. – 2008. – № 5. – С. 68–73. (Особистий внесок – підготовка фотографій, робота з історіями хвороби, редакція).
Вірусологічний профіль у пацієнтів з варіцела-зостер вірусною інфекцією / Б. О. Понур, І. Г. Костенко, В. В. Третьяков, Л. Г. Гермаш // Імунологія та алергологія : матеріали Міжнарод. наук.-практ. конф. [«Імунотерапія, імунопрофілактика в клінічній практиці: реалії та перспективи» (осінні читання)], (14-16 жовт. 2009 р.) : тези доповідей. – 2009. – №2–3. – С. 187. (Особистий внесок – ідея, набір біологічного матеріалу, аналіз отриманих даних, підготовка до друку, редакція).
Третьяков В. В. Сучасний погляд на деякі особливості клінічного перебігу варіцела-зостерної інфекції у осіб молодого віку / В. В. Третьяков // Військова медицина України. – 2009. – том 9, № 2. – С. 66–73.
Третьяков В. В. Досвід застосування комбінації антигомотоксичних препаратів Лімфоміозот та Енгістол у осіб молодого віку, хворих на вітряну віспу / В. В. Третьяков // Інфекційні і паразитарні хвороби в практиці клініциста: сучасний стан діагностики, лікування та їх запобігання : матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю, 1-2 квітня 2010 р. – Харків, 2010. – С. 330–331.
Третьяков В. В. Вітряна віспа у дорослих : клінічний випадок реінфекції / В. В. Третьяков, В. І. Трихліб, О. К. Дуда // Проблеми військової охорони здоров’я : [зб. наук. праць УВМА]. – К.: УВМА, 2012. – №35. – С. 284–291. (Особистий внесок – ідея, пошук літератури, написання розділів, аналіз отриманих даних, підготовка до друку, редакція).
Третьяков В. В. Випадок успішного лікування важкого менінгоенцефаліту після вітряної віспи у військовослужбовця / В. В. Третьяков, В. І. Трихліб, Г. В. Цвігун // Сучасні аспекти військової медицини : [зб. наук. праць ГВМКЦ «ГВКГ»]. – Київ, 2010. – №17. – С. 381–389. (Особистий внесок – ідея, пошук літератури, робота з історією хвороби та аналіз даних, написання та підготовка до друку, редакція).
Трихліб В. І. Важкі форми варіцела-зостерної інфекції у хворих на онкогематологічні захворювання / В. І. Трихліб, В. В. Третьяков // Сучасні аспекти військової медицини : [зб. наук. праць ГВМКЦ «ГВКГ»]. – Київ, 2008. – № 13. – С. 467–473. (Особистий внесок – ідея, пошук літератури, клініко-лабораторно-інструментальне обстеження та курація хворих, робота з історіями хвороби, написання розділів статті, редакція та підготовка до друку).