Взаємозв’язок тривалості висипу та наявності пустулізації*
Тривалість висипу |
Пустулізація |
Всього |
||
ні |
так |
|||
1 день |
абс. |
13 |
2 |
15 |
% |
14,13% |
6,25% |
|
|
2 дні |
абс. |
41 |
8 |
49 |
% |
44,57% |
25,00% |
|
|
3 дні |
абс. |
29 |
16 |
45 |
% |
31,52% |
50,00% |
|
|
4 дні |
абс. |
8 |
5 |
13 |
% |
8,70% |
15,63% |
|
|
5 днів |
абс. |
1 |
1 |
2 |
% |
1,09% |
3,13% |
|
|
Всього, % |
74,19% |
25,81% |
124 (100%) |
|
.
Аналізуючи дані табл. 3.15 можна сказати з 50-відсотковою впевненістю, що пустульозна трансформація висипки розвивається у хворих з тривалістю висипання не менше трьох діб від початку захворювання. При цьому, зауважимо, що 11 хворих мали тривалість висипу до однієї доби, тому не були враховані програмою Statistica.
З
а
допомогою таблиць спряженості встановлено
зв’язок між регресом висипу та
пустулізацією з рівнем вірогідності
rs=0,4, р<0,001 (рис. 3.5).
Рис. 3.5. Зв’язок регресу та пустулізації висипу
На рис. 3.5 показано, що пустулізація значно подовжувала тривалість регресу висипу та початок відновлення шкірних покривів. Так, в групі з пустулізацією висипу регрес висипу був на 8-й день у 26,32% хворих та на 11-й день в 21,05% хворих. У той саме час в групі хворих без пустулізації висип регресував на два дні швидше (на 6-й день).
Методом кростабуляції встановлено зв’язок між тривалістю загальної лихоманки та пустулізацією з рівнем достовірності rs=0,5, р<0,001 (рис. 3.6).
Дані представлені на рис. 3.6 вказують на те, що пустулізація значно подовжувала загальну тривалість лихоманки, причому сумарно 66,7% хворих відмічали підвищення температури тіла до 4–6 днів (28,6; 23,8; 14,3% відповідно). Водночас в групі без пустулізації тривалість лихоманки не перевищувала 4-х днів.
Рис. 3.6. Зв’язок тривалості загальної лихомани та пустулізації висипу
На основі аналізу таблиць спряженості встановлений зв’язок між пустулізацією та днем появи ускладнення з рівнем вірогідності rs=0,5, р<0,001. В групі з пустулізацією в залежності від строку виникнення шкірного ускладнення хворі розподілились наступним чином (рис. 3.7).
Рис. 3.7. Розподіл хворих з пустулізацією залежно від дня виявлення ускладнення
Дані представлені на рис. 3.7 свідчать, що пустулізація висипу виникала у хворих переважно з 3-го по 6-й день, з максимумом виявлення на 4-й день майже в третині випадків, що доповнює дані табл. 3.15 стосовно збільшення ризику появи даного ускладнення після третьої доби хвороби.
Таким чином, найчастіше ускладнення ВВ – пустулізація висипки, істотно впливає на клінічний перебіг ВВ у дорослих та обтяжує його.