
- •Перелік умовних скорочень
- •Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами:
- •Мета дослідження:
- •Завдання дослідження:
- •Практичне значення отриманих результатів:
- •Впровадження результатів досліджень:
- •Особистий внесок пошукача:
- •Апробація результатів роботи:
- •Розділ 1
- •1.1. Етіологічний чинник varicella zoster інфекції
- •1.2. Епідеміологія та контроль за вітряною віспою
- •1.3. Сучасні уявлення про патогенез вітряної віспи
- •1.4. Імунопатогенетичні особливості вітряної віспи
- •1.5. Питання адаптації військовослужбовців
- •1.6. Клінічні прояви вітряної віспи
- •1.7. Сучасна діагностика varicella zoster інфекції
- •1.8. Лікування вітряної віспи у дорослих
- •1.9. Профілактика вітряної віспи
- •Висновки до розділу 1.
- •Розділ 2
- •2.1. Дизайн дослідження та характеристика обстежених хворих
- •2.1.1. Дизайн дослідження, критерії включення / виключення
- •2.1.2. Характеристика обстежених хворих
- •2.2. Характеристика та схеми застосування досліджуваних препаратів
- •2.3. Методи дослідження
- •2.3.1. Клінічна діагностика
- •2.3.2. Лабораторна діагностика
- •Загальний аналіз крові
- •Визначення деяких імунологічних показників
- •Визначення фенотипу лімфоїдних клітин непрямим імунофлуоресцентним методом на проточному цитофлуориметрі
- •Визначення цитокінів методом кількісного імуноферментного аналізу
- •Молекулярно-біологічний метод
- •2.4. Методи статистичного аналізу
- •Висновки до розділу 2.
- •Розділ 3
- •3.1. Епідемічна ситуація з вітряної віспи у Збройних силах України
- •3.2. Клінічні прояви вітряної віспи у військовослужбовців
- •Динаміка захворюваності на вітряну віспу за 5 років
- •Розподіл хворих за ступенем тяжкості перебігу та формою вітряної віспи
- •Динаміка змін загального рівня лейкоцитів та лейкоформули, % (m±m)
- •3.3 Вірусний профіль при вітряній віспі у дорослих хворих
- •3.4. Імунопатогенетичні зміни при вітряній віспі у військовослужбовців
- •3.4.1. Стан клітинної та гуморальної ланки імунної відповіді
- •Динаміка деяких показників гуморальної ланки імунної відповіді (m±m)
- •Динаміка змін показників гуморальної ланки імунної відповіді
- •3.4.2. Стан цитокінової ланки імунітету
- •Показники досліджуваних цитокінів по групам (m±m)
- •Динаміка змін досліджуваних цитокінів по групах
- •3.5. Ускладнення вітряної віспи у дорослих хворих
- •Динаміка виявлення ускладнених форм вітряної віспи за 5 років
- •Взаємозв’язок тривалості висипу та наявності пустулізації*
- •Висновки до розділу 3.
- •Розділ 4
- •4.1. Застосування аміксину у дорослих хворих на вітряну віспу
- •4.1.1 Клінічна ефективність аміксину та особливості вірусного профілю
- •Частота клінічних ознак у хворих на вітряну віспу
- •Динаміка змін лейкограми крові під впливом аміксину (м±m)
- •4.1.2. Імуномодулююча активність аміксину
- •4.1.2.1. Вплив аміксину на основні компоненти клітинного та гуморального імунітету
- •Динаміка імунологічних показників клітинної ланки* при застосуванні аміксину (м±m)
- •Динаміка деяких імунологічних показників гуморальної ланки* при застосуванні аміксину (м±m)
- •4.1.2.2. Вплив аміксину на цитокінову регуляцію імунної відповіді
- •4.1.3. Небажані явища лікування аміксином
- •4.2. Застосування лімфоміозоту з енгістолом у хворих на вітряну віспу
- •4.2.1. Клінічна ефективність лімфоміозоту з енгістолом та особливості вірусного профілю
- •Динаміка змін лейкограми крові
- •4.2.2. Імуномодулююча активність лімфоміозоту та енгістолу
- •4.2.2.1. Вплив лімфоміозоту з енгістолом на основні компоненти клітинного та гуморального імунітету
- •Динаміка деяких імунологічних показників клітинної ланки* при застосуванні антигомотоксичних препаратів (м±m)
- •4.2.2.2. Вплив лімфоміозоту з енгістолом цитокінову регуляцію імунної відповіді
- •Динаміка змін цитокінового профілю, залежно від схеми лікування (м±m)
- •4.2.3. Небажані явища антигомотоксичної терапії
- •Висновки до розділу 4.
- •Розділ 5
- •Нозологічна структура інфекційної захворюваності
- •Аналіз і узагальнення результатів дослідження
- •Висновки
- •Практичні рекомендації
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Д одаток в
- •Референтні значення деяких імунологічних показників крові
- •Додаток г
- •Референтні значення деяких цитокінів крові*
- •Додаток д
- •Додаток е Етапи дискримінантного аналізу (скорочено)
- •Список використаних джерел
Динаміка деяких показників гуморальної ланки імунної відповіді (m±m)
Показник |
Показники гуморальної ланки імунітету |
|||
М |
m |
Мin |
Max |
|
До лікування |
||||
IgG |
13,7 |
0,3 |
8,42 |
23,8 |
IgМ |
2,0 |
0,1 |
0,81 |
5,5 |
IgA |
2,1 |
0,1 |
0,38 |
5,9 |
ЦІК |
63,5 |
1,6 |
28,0 |
214,0* |
СН50 |
60,7 |
0,7 |
40,0 |
84,0 |
ФЧ |
2,9 |
0,1 |
0,57 |
4,0 |
Після лікування |
||||
IgG |
17,2 |
0,3 |
8,64 |
26,3 |
IgМ |
2,3 |
0,1 |
0,78 |
4,8 |
IgA |
2,7 |
0,1 |
0,72 |
7,2 |
ЦІК |
68,4 |
1,0 |
51,0 |
126,0 |
СН50 |
56,5 |
0,7 |
37,0 |
79,0 |
ФЧ |
3,4 |
0,05 |
1,8 |
4,5 |
Примітка. * – у хворого з ВВ ускладненою нефрозо-нефритом
Середні рівні ЦІК до та після лікування виявилися підвищеними, що може трактуватись і як активна участь ЦІК в гострих імунологічних реакціях на гостру вірусну інфекцію, і як автоімунні реакції.
Вивчення загального показника системи комплементу показало, що середній рівень СН50 був дещо підвищеним на початку обстеження, що доводить роль комплементу в швидких реакціях імунітету. Впродовж лікування показник СН50 знизився та не перевищував референтні значення.
Поглинальна здатність нейтрофілів (ФЧ) не перевищувала лабораторну норму як на початку, так і в кінці лікування, а після лікування рівень ФЧ дещо підвищився.
Загальні тенденції динаміки змін досліджуваних компонентів гуморальної ланки імунітету представлені у табл. 3.11.
Таблиця 3.11
Динаміка змін показників гуморальної ланки імунної відповіді
Показник |
Динаміка (у %) |
Середнє значення (%) |
||
І група (АМ) |
ІІ група (ЛІЕН) |
КГ |
||
IgG |
+15,7 |
+30,7 |
+33,1 |
+26,5 |
IgM |
+9,5 |
+16,6 |
+15,0 |
+13,7 |
IgA |
+20,0 |
+10,0 |
+30,0 |
+20,0 |
ЦІК |
+6,3 |
+8,4 |
+8,3 |
+7,7 |
СН50 |
-6,9 |
-7,1 |
-6,6 |
-6,9 |
ФЧ |
+22,2 |
+9,6 |
+25,9 |
+19,2 |
У табл. 3.11 показано, що лікування справило позитивний вплив в цілому на показники IgG (+26,5%), IgM (+13,7%), IgA (+20%) та ФЧ (+19,2%). Проте, також відмічено збільшення рівня ЦІК на 7,7%, що не може бути розцінено позитивно. Лише показник СН50 знизився у всіх групах в середньому -6,9%, що свідчить про активну участь системи комплементу у реакціях імунної відповіді при ВВ.
При проведенні параметричного кореляційного аналізу встановлено, що прямо були пов’язані рівень IgM до лікування і загальна тривалість лихоманки (r=0,209, p=0,015) та тривалість субфебрильної лихоманки (r=0,194, p=0,024), а також показник ЦІК до лікування й загальна тривалість лихоманки (r=0,302, p<0,001) та тривалість субфебрильної лихоманки (r=0,337, p<0,001). До того ж, відмічався зворотній зв’язок між показником CD16+ після лікування і тяжкістю перебігу (r=-0,172, p=0,045) та максимальною температурою тіла (r=-0,171, p=0,047), а також між рівнем CH50 після лікування та загальною тривалістю лихоманки (r=-0,193, p=0,025).