- •Перелік умовних скорочень
- •Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами:
- •Мета дослідження:
- •Завдання дослідження:
- •Практичне значення отриманих результатів:
- •Впровадження результатів досліджень:
- •Особистий внесок пошукача:
- •Апробація результатів роботи:
- •Розділ 1
- •1.1. Етіологічний чинник varicella zoster інфекції
- •1.2. Епідеміологія та контроль за вітряною віспою
- •1.3. Сучасні уявлення про патогенез вітряної віспи
- •1.4. Імунопатогенетичні особливості вітряної віспи
- •1.5. Питання адаптації військовослужбовців
- •1.6. Клінічні прояви вітряної віспи
- •1.7. Сучасна діагностика varicella zoster інфекції
- •1.8. Лікування вітряної віспи у дорослих
- •1.9. Профілактика вітряної віспи
- •Висновки до розділу 1.
- •Розділ 2
- •2.1. Дизайн дослідження та характеристика обстежених хворих
- •2.1.1. Дизайн дослідження, критерії включення / виключення
- •2.1.2. Характеристика обстежених хворих
- •2.2. Характеристика та схеми застосування досліджуваних препаратів
- •2.3. Методи дослідження
- •2.3.1. Клінічна діагностика
- •2.3.2. Лабораторна діагностика
- •Загальний аналіз крові
- •Визначення деяких імунологічних показників
- •Визначення фенотипу лімфоїдних клітин непрямим імунофлуоресцентним методом на проточному цитофлуориметрі
- •Визначення цитокінів методом кількісного імуноферментного аналізу
- •Молекулярно-біологічний метод
- •2.4. Методи статистичного аналізу
- •Висновки до розділу 2.
- •Розділ 3
- •3.1. Епідемічна ситуація з вітряної віспи у Збройних силах України
- •3.2. Клінічні прояви вітряної віспи у військовослужбовців
- •Динаміка захворюваності на вітряну віспу за 5 років
- •Розподіл хворих за ступенем тяжкості перебігу та формою вітряної віспи
- •Динаміка змін загального рівня лейкоцитів та лейкоформули, % (m±m)
- •3.3 Вірусний профіль при вітряній віспі у дорослих хворих
- •3.4. Імунопатогенетичні зміни при вітряній віспі у військовослужбовців
- •3.4.1. Стан клітинної та гуморальної ланки імунної відповіді
- •Динаміка деяких показників гуморальної ланки імунної відповіді (m±m)
- •Динаміка змін показників гуморальної ланки імунної відповіді
- •3.4.2. Стан цитокінової ланки імунітету
- •Показники досліджуваних цитокінів по групам (m±m)
- •Динаміка змін досліджуваних цитокінів по групах
- •3.5. Ускладнення вітряної віспи у дорослих хворих
- •Динаміка виявлення ускладнених форм вітряної віспи за 5 років
- •Взаємозв’язок тривалості висипу та наявності пустулізації*
- •Висновки до розділу 3.
- •Розділ 4
- •4.1. Застосування аміксину у дорослих хворих на вітряну віспу
- •4.1.1 Клінічна ефективність аміксину та особливості вірусного профілю
- •Частота клінічних ознак у хворих на вітряну віспу
- •Динаміка змін лейкограми крові під впливом аміксину (м±m)
- •4.1.2. Імуномодулююча активність аміксину
- •4.1.2.1. Вплив аміксину на основні компоненти клітинного та гуморального імунітету
- •Динаміка імунологічних показників клітинної ланки* при застосуванні аміксину (м±m)
- •Динаміка деяких імунологічних показників гуморальної ланки* при застосуванні аміксину (м±m)
- •4.1.2.2. Вплив аміксину на цитокінову регуляцію імунної відповіді
- •4.1.3. Небажані явища лікування аміксином
- •4.2. Застосування лімфоміозоту з енгістолом у хворих на вітряну віспу
- •4.2.1. Клінічна ефективність лімфоміозоту з енгістолом та особливості вірусного профілю
- •Динаміка змін лейкограми крові
- •4.2.2. Імуномодулююча активність лімфоміозоту та енгістолу
- •4.2.2.1. Вплив лімфоміозоту з енгістолом на основні компоненти клітинного та гуморального імунітету
- •Динаміка деяких імунологічних показників клітинної ланки* при застосуванні антигомотоксичних препаратів (м±m)
- •4.2.2.2. Вплив лімфоміозоту з енгістолом цитокінову регуляцію імунної відповіді
- •Динаміка змін цитокінового профілю, залежно від схеми лікування (м±m)
- •4.2.3. Небажані явища антигомотоксичної терапії
- •Висновки до розділу 4.
- •Розділ 5
- •Нозологічна структура інфекційної захворюваності
- •Аналіз і узагальнення результатів дослідження
- •Висновки
- •Практичні рекомендації
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Д одаток в
- •Референтні значення деяких імунологічних показників крові
- •Додаток г
- •Референтні значення деяких цитокінів крові*
- •Додаток д
- •Додаток е Етапи дискримінантного аналізу (скорочено)
- •Список використаних джерел
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами:
Робота виконувалась в рамках плану кафедри інфекційних хвороб Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика Міністерства охорони здоров’я України «Вдосконалення діагностики та лікування кору, кишкових інфекцій та нейроінфекцій» (шифр теми ДНТП 7199.4, Державний номер реєстрації 0108U010663, УДК 616.915:616.34-022-616.981.48:616.8-022-07-085, 2009–2013 рр.) на базі відділенні повітряно-крапельної інфекції клініки інфекційних захворювань Головного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» Міністерства оборони України (ГВМКЦ «ГВКГ»).
Мета дослідження:
Удосконалити діагностику, комплексне лікування та профілактику вітряної віспи у військовослужбовців із застосуванням імуностимулятору (аміксин ІС) та комплексних гомеопатичних засобів (лімфоміозот, енгістол) на основі вивчення клінічних проявів, молекулярно-генетичного та імунного патогенезу.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати епідемічну ситуацію щодо захворюваності на вітряну віспу в Збройних Силах України базуючись на положеннях теорії адаптації військовослужбовців до нових умов життя та праці.
2. Визначити клінічні прояви та ускладнення вітряної віспи у військовослужбовців.
3. Дослідити патогенез вітряної віспи у військовослужбовців за допомогою полімеразно-ланцюгової реакції.
4. Встановити в динаміці стан клітинного, гуморального імунітету у військовослужбовців, хворих на вітряну віспу.
5. Охарактеризувати динаміку продукції прозапальних та протизапального цитокінів у військовослужбовців упродовж хвороби.
6. Створити математично-статистичну (діагностично-прогностичну) модель вітряної віспи. Опрацювати алгоритм динамічного спостереження та контролю за вітряною віспою у військових частинах.
7. На підставі клінічних, імунологічних і молекулярно-генетичних зіставлень обґрунтувати лікувальну й профілактичну ефективність застосування імуностимулятору (аміксин ІС) та гомеопатичних засобів (лімфоміозот, енгістол) у комплексному лікуванні дорослих хворих на вітряну віспу.
Об’єкт дослідження:
Вітряна віспа у військовослужбовців строкової служби, її ускладнення, комплексне лікування та профілактика.
Предмет дослідження:
Клінічні прояви ВВ; показники клітинної, гуморальної імунної відповіді та цитокінопродукції; характеристика молекулярного патогенезу ВВ; клінічна та профілактична ефективність застосування імуностимулятору (аміксину ІС) та гомеопатичних засобів (лімфоміозоту, енгістолу).
Методи дослідження:
Для досягнення поставленої мети та завдань роботи використовувались наступні методи:
Клінічна діагностика
Епідеміологічні методи
Загальноклінічна лабораторна діагностика (в динаміці)
Імунологічна та імунофенотипологічна діагностика (в динаміці)
Молекулярно-біологічна діагностика методом ПЛР (в динаміці)
Статистична обробка даних
Наукова новизна:
В роботі вперше вивчена лікувально-профілактична дія аміксину ІС та ефективність застосування комбінації лімфоміозоту з енгістолом у комплексному лікуванні хворих на вітряну віспу (молодих осіб дорослого віку – військовослужбовців), а також досліджено клінічні прояви, динамічні зміни в системі цитокінів, стан імунітету в динаміці упродовж захворювання. Вперше показано, що 65,93% реконвалесцентів після вітряної віспи виділяють ДНК VZV зі слиною, що ймовірно підтримує циркуляцію та формує резервуар збудника в організованому військовому колективі, є одним з можливих механізмів формування латентності та доповнює уявлення про патогенез захворювання у дорослих хворих (на прикладі військовослужбовців). Дослідження в динаміці клітинної та гуморальної ланок імунітету виявило зниження абсолютної кількості Т-лімфоцитів, імунорегуляторного індексу, збільшення рівня циркулюючих імунних комплексів до лікування, що свідчить про порушення адаптаційних механізмів та імунний дисбаланс у молодих солдатів. Встановлений дисбаланс цитокінопродукції із переважним зсувом у бік прозапальної ланки, що є прогностично сприятливим фактором імунної відповіді макроорганізма на гостру вірусну інфекцію.
Вперше доведена ефективність застосування аміксину ІС в комплексному лікуванні дорослих, хворих на вітряну віспу, який за рахунок цитокінової модуляції зумовлює поляризацію диференціації Т-лімфоцитів-хелперів (Th0) у напрямку Th1 > Th2, що сприяє формуванню більш повноцінної (клітинна й гуморальна компоненти) імунної відповіді. Також розроблена ефективна схема профілактичного застосування аміксину ІС з метою попередження виникнення спалаху вітряної віспи у закритому військовому колективі.
Створено діагностичну статистичну модель тривалості виділення ДНК VZV зі слиною реконвалесцентами після вітряної віспи, яка на підставі вивчення імунологічних показників крові хворих на вітряну віспу здатна прогнозувати детекцію ДНК VZV у слині реконвалесцентів.
Розроблено алгоритм динамічного спостереження та контролю за вітряною віспою у військових частинах, заснований на розширеній лабораторній діагностиці, поєднаній із превентивними засадами профілактичної медицини.