- •Перелік умовних скорочень
- •Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами:
- •Мета дослідження:
- •Завдання дослідження:
- •Практичне значення отриманих результатів:
- •Впровадження результатів досліджень:
- •Особистий внесок пошукача:
- •Апробація результатів роботи:
- •Розділ 1
- •1.1. Етіологічний чинник varicella zoster інфекції
- •1.2. Епідеміологія та контроль за вітряною віспою
- •1.3. Сучасні уявлення про патогенез вітряної віспи
- •1.4. Імунопатогенетичні особливості вітряної віспи
- •1.5. Питання адаптації військовослужбовців
- •1.6. Клінічні прояви вітряної віспи
- •1.7. Сучасна діагностика varicella zoster інфекції
- •1.8. Лікування вітряної віспи у дорослих
- •1.9. Профілактика вітряної віспи
- •Висновки до розділу 1.
- •Розділ 2
- •2.1. Дизайн дослідження та характеристика обстежених хворих
- •2.1.1. Дизайн дослідження, критерії включення / виключення
- •2.1.2. Характеристика обстежених хворих
- •2.2. Характеристика та схеми застосування досліджуваних препаратів
- •2.3. Методи дослідження
- •2.3.1. Клінічна діагностика
- •2.3.2. Лабораторна діагностика
- •Загальний аналіз крові
- •Визначення деяких імунологічних показників
- •Визначення фенотипу лімфоїдних клітин непрямим імунофлуоресцентним методом на проточному цитофлуориметрі
- •Визначення цитокінів методом кількісного імуноферментного аналізу
- •Молекулярно-біологічний метод
- •2.4. Методи статистичного аналізу
- •Висновки до розділу 2.
- •Розділ 3
- •3.1. Епідемічна ситуація з вітряної віспи у Збройних силах України
- •3.2. Клінічні прояви вітряної віспи у військовослужбовців
- •Динаміка захворюваності на вітряну віспу за 5 років
- •Розподіл хворих за ступенем тяжкості перебігу та формою вітряної віспи
- •Динаміка змін загального рівня лейкоцитів та лейкоформули, % (m±m)
- •3.3 Вірусний профіль при вітряній віспі у дорослих хворих
- •3.4. Імунопатогенетичні зміни при вітряній віспі у військовослужбовців
- •3.4.1. Стан клітинної та гуморальної ланки імунної відповіді
- •Динаміка деяких показників гуморальної ланки імунної відповіді (m±m)
- •Динаміка змін показників гуморальної ланки імунної відповіді
- •3.4.2. Стан цитокінової ланки імунітету
- •Показники досліджуваних цитокінів по групам (m±m)
- •Динаміка змін досліджуваних цитокінів по групах
- •3.5. Ускладнення вітряної віспи у дорослих хворих
- •Динаміка виявлення ускладнених форм вітряної віспи за 5 років
- •Взаємозв’язок тривалості висипу та наявності пустулізації*
- •Висновки до розділу 3.
- •Розділ 4
- •4.1. Застосування аміксину у дорослих хворих на вітряну віспу
- •4.1.1 Клінічна ефективність аміксину та особливості вірусного профілю
- •Частота клінічних ознак у хворих на вітряну віспу
- •Динаміка змін лейкограми крові під впливом аміксину (м±m)
- •4.1.2. Імуномодулююча активність аміксину
- •4.1.2.1. Вплив аміксину на основні компоненти клітинного та гуморального імунітету
- •Динаміка імунологічних показників клітинної ланки* при застосуванні аміксину (м±m)
- •Динаміка деяких імунологічних показників гуморальної ланки* при застосуванні аміксину (м±m)
- •4.1.2.2. Вплив аміксину на цитокінову регуляцію імунної відповіді
- •4.1.3. Небажані явища лікування аміксином
- •4.2. Застосування лімфоміозоту з енгістолом у хворих на вітряну віспу
- •4.2.1. Клінічна ефективність лімфоміозоту з енгістолом та особливості вірусного профілю
- •Динаміка змін лейкограми крові
- •4.2.2. Імуномодулююча активність лімфоміозоту та енгістолу
- •4.2.2.1. Вплив лімфоміозоту з енгістолом на основні компоненти клітинного та гуморального імунітету
- •Динаміка деяких імунологічних показників клітинної ланки* при застосуванні антигомотоксичних препаратів (м±m)
- •4.2.2.2. Вплив лімфоміозоту з енгістолом цитокінову регуляцію імунної відповіді
- •Динаміка змін цитокінового профілю, залежно від схеми лікування (м±m)
- •4.2.3. Небажані явища антигомотоксичної терапії
- •Висновки до розділу 4.
- •Розділ 5
- •Нозологічна структура інфекційної захворюваності
- •Аналіз і узагальнення результатів дослідження
- •Висновки
- •Практичні рекомендації
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Д одаток в
- •Референтні значення деяких імунологічних показників крові
- •Додаток г
- •Референтні значення деяких цитокінів крові*
- •Додаток д
- •Додаток е Етапи дискримінантного аналізу (скорочено)
- •Список використаних джерел
Визначення деяких імунологічних показників
Дослідження виконані в лабораторному центрі ГВМКЦ «ГВКГ» (свідоцтво про атестацію №099В від 16.08.2007 р.) та лабораторії клінічної імунології Київської міської клінічної лікарні №1 (свідоцтво про атестацію №ПТ-0270/08 від 25.07.2008 р.) відповідно до загальновизнаних методик [297].
Референтні значення деяких імунологічних показників крові застосовуваних при обстеженні дорослих хворих на ВВ наведені в додатку В.
У надосадовій рідині центрифугованої крові підігрітої до 37°С за загальноприйнятими методиками досліджували:
циркулюючі імунні комплекси – ЦІК;
загальний комплемент – СН50;
фагоцитарне число – ФЧ, як показник поглинаючої активності нейтрофілів;
загальні імуноглобуліни класів А, М, G – IgA, IgM, IgG відповідно.
Визначення фенотипу лімфоїдних клітин непрямим імунофлуоресцентним методом на проточному цитофлуориметрі
Дослідження виконані у відділі нейроімунології Інституту нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова НАМН України (свідоцтво №ПТ-0354/01) та лабораторному центрі ГВМКЦ «ГВКГ» (свідоцтво про атестацію №099В від 16.08.2007 р.).
Моноклональні антитіла (Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є.Кавецького НАН України) вносили в пластикові пробірки («Becton Diskinson», США) в об’ємі 10 мкл. Потім в пробірки вносили 2,5х105 мононуклеарів в об’ємі 100 мкл, перемішували і інкубували 30 хв. при 40°С. Потім клітини відмивали холодним PBS від надлишку антитіл. Об’єм проби після відмивання складав 100 мкл. В кожну пробу вносили 5 мкл F(ab)-фрагментів, які були мічені ФІТЦ (кролячі, антимишині), (ІЕПОР, Україна), перемішували, інкубували 30 хв. при 40°С. Після закінчення інкубації клітини відмивали холодним PBS від надлишку мічених ФІТЦ кролячих антитіл, кінцевий об’єм проби доводили до 100 мкл. Для фіксації клітин використовували 2% параформ (в кожну пробу добавляли 100 мкл 2% параформу), пробірки перекривали корками та зберігали в холодильнику.
Облік реакції проводили на проточному цитофлуориметрі (“Becton Diskinson”, США) та порівнювали з референтним значенням (додаток В) [298, 299, 300, 301, 302].
Визначення цитокінів методом кількісного імуноферментного аналізу
Дослідження виконані в лабораторному центрі ГВМКЦ «ГВКГ» (свідоцтво про атестацію №099В від 16.08.2007 р.) на фотометрі «SunRise Basic Tecan» (Austria). Для дослідження використовували тест-системи для кількісного визначення TNF-α, IL-1β, IL-4, IL-8, IFN-γ виробництва ТОВ «УкрмедДон» (Донецьк, Україна), свідоцтво про державну реєстрацію №6113/2007 (ТУ У24.6-30206555-002:2007), згідно «Інструкції для користувача тест-системою для кількісного визначення інтерферону-гамма, інтерлейкіна 1-β, інтерлейкіна 4, інтерлейкіна 8 та фактора некрозу пухлин-альфа» відповідно.
Досліджуваний зразок крові центрифугувався та відбиралось 600 – 800 мкл сироватки разом з надосадовою рідиною в одну пластикову стерильну пробірку типу «Vacutainer» з наступним заморожуванням до -70°С.
Нормальні показники (коефіцієнт варіації в середньому ≤10%) обраних для дослідження цитокінів у осіб дорослого віку наведені у додатку Г.
В лунки стріпів, підготовлених до аналізу згідно інструкції до тест-системи, вносили 250 мкл розчину для розведення у робочій концентрації на 30 хв, після чого її видаляли. Заповнювали лунки 100 мкл розчину для розведення, додавали 100 мкл досліджуваних сироваток нагрітих до відповідної температури та інкубували 120 хв при 37°С. Видаляли вміст лунок, двічі очищували розчином для промивання та ретельно видаляли залишки рідини, після чого в усі лунки вносили кон’югат №1 та інкубували 60 хв. Вносили в усі лунки кон’югат №2 та інкубували 30 хв. По закінченню інкубації витрушували вміст лунок, обробляли тричі розчином для промивання. Вносили в усі лунки 100 мкл субстратного розчину приготовленого за 10 хв до дослідження та інкубували стріпи в темряві, при кімнатній температурі, спостерігаючи за розвитком забарвлення. З тією ж швидкістю одночасно у всі лунки додавали 50 мкл реагенту, що зупиняє. Протягом 30 хв вимірювали оптичну щільність зразків фотометром вертикального сканування при довжині хвилі 450 нм.
З кожною серією аналізів встановлювали калібрувальні проби з відомим вмістом досліджуваних цитокінів (пг/мл). Облік та інтерпретацію проводили за допомогою побудови оптимальної калібрувальної кривої, отриманих середніх значень оптичної щільності кожного зразка.