2.3. Методи дослідження

Для досягнення поставленої мети та реалізації завдань дисертаційного дослідження були застосовані методи клінічної, лабораторної діагностики (імунологічної, імунофенотипологічної, імуноферментної та молекулярно-біологічної), результати яких заносились в створену автором базу даних [206, ²⁹⁴, ²⁹⁵, ²⁹⁶, ²⁹⁷].

2.3.1. Клінічна діагностика

Клінічне дослідження проводилось всім пацієнтам, що відповідали параметрам дослідження, з ретельним аналізом даних анамнезу та наступним щоденним суб’єктивним і об’єктивним моніторингом загального стану, перебігу захворювання до моменту виписки хворого з стаціонару.

Оцінка об’єктивного статусу хворих базувалась на даних об’єктивного обстеження, а саме огляд, пальпація, перкусія, аускультація за органами та системами. Особливу увагу звертали на регрес екзантеми та наявність енантами, тривалість лихоманки, наявність ускладнень.

Ступінь тяжкості перебігу захворювання оцінювали за наступними критеріями:

• Висота лихоманки (до 38,0°С – легкий; 38,1–39,4°С – середньої тяжкості; вище 39,5°С – тяжкий);

• Інтоксикаційний синдром (загальна слабкість, головний біль, ломота в тілі та ін.);

• Кількість (рясність) висипань (до 50 елементів – нерясний при легких формахВВ; більше 50 елементів – рясний при середньо тяжких та тяжких формсах ВВ);

Додатковий характер носить аналіз в динаміці лабораторних змін та наявність різних ускладнень, які потенційно обтяжують перебіг ВВ.

2.3.2. Лабораторна діагностика

Протягом перших 24–48 годин з моменту госпіталізації хворого, за умови його добровільної згоди на участь в дослідженні, а також перед випискою зі стаціонару виконувалось обстеження хворого за наступними напрямками:

• загально-клінічний аналіз крові

• загальне імунологічне дослідження (ЦІК, комплемент, фагоцитарне число, сумарні імуноглобуліни класів А, М, G)

• імунофенотипологічне дослідження (субпопуляції лейкоцитів)

• визначення рівня цитокінів (імуноферментний метод)

• молекулярно-біологічне дослідження крові, слини та вмісту везикул (полімеразно-ланцюгова реакція на ДНК герпес вірусів)

Забір біологічного матеріалу для імунологічних досліджень здійснювала медична сестра КІЗ ГВМКЦ під контролем автора, для ПЛР-діагностики – особисто автор. Зразки призначені для дослідження імунограми, у тому числі субпопуляції лімфоцитів, відразу спрямовувались до лабораторії, а зразки призначені для ПЛР та дослідження цитокінів центрифугувались, мікродозатором відбиралась надосадова рідина, після чого частина заморожувалась до –70°С, а решта відправлялась в роботу.

Загальний аналіз крові

Дослідження виконані в лабораторному центрі ГВМКЦ «ГВКГ» (свідоцтво про атестацію №099 В від 16.08.2007 р.) за допомогою 18-параметричного гематологічного аналізатору «Serono-9020» (Switzerland) в режимі попереднього розведення крові, у відповідності до правил експлуатації та за загальновизнаними методиками.

Референтні значення деяких показників крові відповідали специфікації гематологічного аналізатору [295]. Для підрахунку лейкограми використовується внутрішня програма з 4 дискримінаторами для визначення лімфоцитів, моноцитів та гранулоцитів кондуктометричним методом, які вимірюються у відсотках та/або абсолютній кількості (х10⁹/л) або в мазку периферійної крові на 100% в ручному режимі.