- •1) Проблема праісторії та витоків української культури.
- •2) Найдавніші археологічні культури в межиріччі Дніпра та Дністра
- •3) Трипільська культура
- •4. Античність і українська культура. Скіфсько-античні взаємовпливи
- •5. Культура античних міст-держав Північного Причорномор'я. Римська колонізація та поширення християнства.
- •6. Культура антів та слов’ян. Культурна самобутність. Матеріальна та побутова культура. Духовний світ
- •7.Язичницька міфологія. Язичеські традиції в українському християнстві.
- •8. Історичні передумови формування давньоруської культури.
- •9) Етимологія слів «Русь», «Україна»
- •10. Міста як культурні та політичні центри Київської Русі
- •11). Християнство і культура. Своєрідність українського християнства
- •12. Церкви та монастирі - духовні та культурні центри.
- •13. Писемність та освіта. Перші книгозбірні Київської Русі
- •14. Вплив Візантії на культуру Київської Русі
- •15. Література та літописання Київської Русі. Перекладна література. Київські літописи. Мистецтво рукописної книги, мініатюри. Билинний епос.
- •16) Оригінальна література: “Слово о полку Ігоревім” — перлина художньої літератури.
- •18. Монументальне будівництво, сакральна архітектура. Монументальне мистецтво та іконопис. Ужиткове та ювелірне мистецтво.
- •19. Софійський собор-перлина давньоруської архітектури та живопису
- •20. Культура галицько-волинської русі. Спадкоємність культурних традицій.
- •24. Україна в складі речі посполитої. Доба Українського Передвідродження
- •25 Визначні українські гуманісти - Юрій Дрогобич, Павло Русин та ін. Гуманістичний та реформаційний рух. Поширення книгодрукування.
- •26. Культура в обороні “церкви та нації руської”. Релігійна ситуація. Значення Берестейської унії 1596 р. Полемічна література.
- •27. Культурно-освітня діяльність братств. Братські школи.
- •28. Центри ренесансної культури в Україні: Львів. Ставропігійське братство та його видатні діячі. Львівська братська школа та типографія.
- •29) Острог. К.Острозький та вчений гурток. Острозька академія, її значення в становленні вищої освіти на Україні. Острозька Біблія. Видатні діячі Острозької академії
- •30. Київ. Київське братство та братська школа. Відновлення ієрархії православної церкви. Книговидавнича та культурна діяльність е.Плетенецького, з.Копистинського та ін.
- •31. Петро Могила та заснування Київської колегії.
- •33). Самобутність українського бароко. Феномен козацької держави. Культурна та релігійна місія козацтва. Мазепинська доба. Полкові та гетьманські столиці як культурні центри.
- •Барокко в художній культурі.
- •Регіональні особливості бароко на лівобережній та західній Україні. Козацьке барокко.
- •37) Своєрідність класицизму в Україні. Література. Становлення української літературної мови. Архітектура та образотворче мистецтво. Львівський класицизм.
- •38) Характерні риси українського романтизму. Харківський університет. Етнографічні та фольклоричні дослідження. Наукові та періодичні видання. Харківський гурток романтиків. Київський університет.
- •48.Культурний розвиток України повоєнної доби. Політика денаціоналізації та русифікації. Радянізація школи, науки ,освіти. Шістдесятництво. Дисидентський рух. І. Світличний , в. Стус, л. Костенко.
- •49. Українська культура в діаспорі. Провідні осередки української культури в діаспорі. Наукові, мистецькі та літературні здобутки. Українознавство
8. Історичні передумови формування давньоруської культури.
Напередодні утворення давньоруської держави слов'янські племена, які населяли територію Східної Європи, досягли досить високого рівня соціально-економічного та культурного розвитку. Спадщина східнослов'янських племен, що об'єдналися в єдиній державі, культурні впливи сусідніх народів та надбання самої давньоруської народності стали складовими частинами культури давньої Русі. Основою формування та розвитку давньоруської культури були попередні культурні досягнення східних слов'ян. Яка б галузь культури давньої Русі не розглядалася, в ній відчуваються багатовікові традиції. Це виразно помітно у спорудженні жител, будівництві оборонних споруд, прикладному мистецтві, літературі та музиці. Поряд з літературою на Русі існувала багата усна народна творчість — фольклор, який своїм корінням сягав далеко в язичницькі часи. Особливе поширення мали святкові та буденні пісні, казки, загадки, перекази і билини, легенди, магічні заклинання та замови. Багато традиційного було у весільному та поховальному обрядах, що супроводжувалися піснями і плачами-притчами. Давні звичаї, традиції та народна творчість справили великий вплив на давньоруську культуру, зокрема на літературу. Відголоси язичницьких вірувань знайшли відбиття у визначному літературному творі XII ст. «Слові о полку Ігоревім», де згадуються язичницькі боги Велес (Волос), Дажбог, руські люди називаються «дажьбожими» онуками тощо. Знаменитий плач Ярославни, в якому вона звертається до сонця, вітру, Дніпра-Славутича, нагадує язичницькі голосіння. Легенди, прислів'я та перекази посідають важливе місце у літописах. За їх допомогою, давньоруські літописці намагалися заповнити прогалини у відомостях писемних джерел. До літописів увійшли перекази про заснування Києм, Щеком, Хоривом та їх сестрою Либіддю Києва, про воєнні походи на Царград, про віщого Олега та помсту княгині Ольги древлянам за вбивство Ігоря, про подорож її до Царграда та ін. За Володимира Святославича 988 р. на Русі як державна релігія введене християнство. Запровадження християнства — позитивне явище в історії Русі: воно сприяло зміцненню та подальшому розвитку більш прогресивного, феодального способу виробництва, відкривало широкі можливості для розвитку давньоруської культури, прилучало Русь до передової на той час культури Візантії. Формування і розвиток давньоруської культури проходили за умов гострої класової та ідеологічної боротьби, суть якої полягала у протиборстві двох укладів: залишків старого родоплемінного з новим — феодальним. Яскраві прояви впливу язичницьких вірувань на давньоруську культуру спостерігаються у творах прикладного мистецтва. На Русі значне поширення мали так звані змійовики-гривні, на яких поруч уживалися християнські зображення святих з язичницькою Медузою горгоною із зміями. Як приклад може служити відома золота «Чернігівська гривна» Володимира Мономаха, знайдена 1821 р. на р. Білоусі поблизу Чернігова.
Важливе значення для розвитку давньоруської культури мали економічні та політичні зв'язки з сусідніми народами. Водний шлях «от Грек» сполучав Київську Русь з центрами елліно-візантійської культури на півдні та країнами Західної Європи на півночі. Населення Русі, особливо західних земель, підтримувало тісні економічні й культурні зв'язки з Угорщиною, Польщею та Чехією. У мистецьких творах можна спостерігати риси, що свідчать про культурні зв'язки Русі з Кавказом, Середньою Азією, хозарами та арабами. Особливе значення для культури Русі мали зв'язки з Візантійською імперією. Із запровадженням християнства у Київській Русі значно посилився візантійський вплив. Цьому сприяло поширення у побуті феодальної знаті візантійських виробів: тканин — паволок, ювелірних прикрас та мистецьких творів, заморських вин, прянощів тощо.Як зазначалося, давньоруська архітектура зазнала великого впливу візантійського й почасти романського мистецтва. Однак руські майстри не просто копіювали візантійські зразки, а творчо їх переробляли, вносили нові риси, відповідно до місцевих культурних традицій та смаків. Однією з важливих особливостей культури давньої Русі є те, що вона розвивалася на рідній давньоруській мові, носієм якої була давньоруська народність, що склалася з східнослов'янських племен у процесі утворення Київської Русі. Розвиток давньоруської культури відбувався у складних історичних умовах, проте культура давньої Русі за порівняно короткий час досягла надзвичайно високого рівня. За своїм ідейним багатством та високими художніми якостями вона не поступалася, а в деяких галузях перевершувала культурні здобутки інших народів раннього середньовіччя.
