- •1) Проблема праісторії та витоків української культури.
- •2) Найдавніші археологічні культури в межиріччі Дніпра та Дністра
- •3) Трипільська культура
- •4. Античність і українська культура. Скіфсько-античні взаємовпливи
- •5. Культура античних міст-держав Північного Причорномор'я. Римська колонізація та поширення християнства.
- •6. Культура антів та слов’ян. Культурна самобутність. Матеріальна та побутова культура. Духовний світ
- •7.Язичницька міфологія. Язичеські традиції в українському християнстві.
- •8. Історичні передумови формування давньоруської культури.
- •9) Етимологія слів «Русь», «Україна»
- •10. Міста як культурні та політичні центри Київської Русі
- •11). Християнство і культура. Своєрідність українського християнства
- •12. Церкви та монастирі - духовні та культурні центри.
- •13. Писемність та освіта. Перші книгозбірні Київської Русі
- •14. Вплив Візантії на культуру Київської Русі
- •15. Література та літописання Київської Русі. Перекладна література. Київські літописи. Мистецтво рукописної книги, мініатюри. Билинний епос.
- •16) Оригінальна література: “Слово о полку Ігоревім” — перлина художньої літератури.
- •18. Монументальне будівництво, сакральна архітектура. Монументальне мистецтво та іконопис. Ужиткове та ювелірне мистецтво.
- •19. Софійський собор-перлина давньоруської архітектури та живопису
- •20. Культура галицько-волинської русі. Спадкоємність культурних традицій.
- •24. Україна в складі речі посполитої. Доба Українського Передвідродження
- •25 Визначні українські гуманісти - Юрій Дрогобич, Павло Русин та ін. Гуманістичний та реформаційний рух. Поширення книгодрукування.
- •26. Культура в обороні “церкви та нації руської”. Релігійна ситуація. Значення Берестейської унії 1596 р. Полемічна література.
- •27. Культурно-освітня діяльність братств. Братські школи.
- •28. Центри ренесансної культури в Україні: Львів. Ставропігійське братство та його видатні діячі. Львівська братська школа та типографія.
- •29) Острог. К.Острозький та вчений гурток. Острозька академія, її значення в становленні вищої освіти на Україні. Острозька Біблія. Видатні діячі Острозької академії
- •30. Київ. Київське братство та братська школа. Відновлення ієрархії православної церкви. Книговидавнича та культурна діяльність е.Плетенецького, з.Копистинського та ін.
- •31. Петро Могила та заснування Київської колегії.
- •33). Самобутність українського бароко. Феномен козацької держави. Культурна та релігійна місія козацтва. Мазепинська доба. Полкові та гетьманські столиці як культурні центри.
- •Барокко в художній культурі.
- •Регіональні особливості бароко на лівобережній та західній Україні. Козацьке барокко.
- •37) Своєрідність класицизму в Україні. Література. Становлення української літературної мови. Архітектура та образотворче мистецтво. Львівський класицизм.
- •38) Характерні риси українського романтизму. Харківський університет. Етнографічні та фольклоричні дослідження. Наукові та періодичні видання. Харківський гурток романтиків. Київський університет.
- •48.Культурний розвиток України повоєнної доби. Політика денаціоналізації та русифікації. Радянізація школи, науки ,освіти. Шістдесятництво. Дисидентський рух. І. Світличний , в. Стус, л. Костенко.
- •49. Українська культура в діаспорі. Провідні осередки української культури в діаспорі. Наукові, мистецькі та літературні здобутки. Українознавство
5. Культура античних міст-держав Північного Причорномор'я. Римська колонізація та поширення християнства.
Антична культура, яку принесли в Північне Причорномор'я грецькі переселенці, справила величезний вплив на духовний світ і соціально-економічне життя місцевих племен.
Антична культура в своїй основі була культурою класового суспільства — культурою рабовласників і рабів, багатих і бідних. Поділ суспільства за соціально-економічною ознакою знайшов певний вияв майже в усіх галузях культури. Але особливо яскраво цей процес позначився на диференціації житлової забудови міст за соціально-економічною і, можливо, правовою ознакою; на розмірах, типах і декорі жител; характері комплексів побутових речей. Величезна різниця в становищі багатих і бідних жителів виразно простежується і в поховальних пам'ятках. Розглянемо найбільш важливі сторони культурного життя населення античних міст Північного Причорномор'я. значна частина населення античних міст була письменною. Діти вільних громадян звичайно одержували початкову освіту. Діти старшого віку навчалися в одно- або дворічних школах, де вони опановували мистецтво риторики, філософію, музику. Для занять спортом існували спеціальні споруди — гімнасії
Населення північнопричорноморських міст було непогано обізнане з тогочасною літературою, В місті також були свої поети, які перед битвами для піднесення бойового духу громадян читали вірші.
Значного розвитку досягла музична культура. Населення охоче відвідувало виступи приїжджих музикантів. Були в причорноморських містах і власні професіональні музиканти. тут поширилися ліри, флейти, труби, кіфари.
Популярністю користувалися також театральні вистави. Відомо про існування театрів в Ольвії, Херсонесі та Пантікапеї.
Великого значення в грецькому суспільстві надавалося фізичному вихованню. У написах згадується і багато видів спорту, з яких провадилися змагання: біг, метання диска, списа та м'яча, гімнастика, кулачний бій, плавання, кидання аркана, кінні змагання, а також змагання з п'ятиборства.
На перших етапах розвитку міст досить значне місце посідав імпорт мистецьких виробів з метрополії. Починаючи з V ст. до н. е. стало розвиватися власне мистецтво, яке згодом відігравало дедалі більшу роль у житті північнопричорноморських міст і навколишніх племен.
На початку існування античних держав мистецтво в них розвивалося в тих самих напрямах, що і в самій Греції. Але з часом тут почали виявлятися нові тенденції в усіх галузях мистецтва. Відособлений розвиток північнопричорноморських міст зумовив появу у мистецтві оригінальних елементів, нових художніх образів
у античних містах Північного Причорномор'я встановлювалося багато скульптур богів, героїв, в основному грецького пантеону, а також, можливо, окремих, особливо видатних діячів античних держав та інших осіб. Відомі, наприклад, статуя богині Астари, великі статуї левів з Ольвії, статуя Діоніса з Пантікапея
Високого рівня досягло в античних містах Північного Причорномор'я, особливо в Ольвії і Боспорі, виготовлення художніх прикрас із коштовних та кольорових металів, що вражають своєю технічною довершеністю та високою художньою майстерністю виконання.
Тісна взаємодія культур двох світів великою мірою виявилася також, у політеїстичних релігійних уявленнях як місцевих племен, так і населення античних міст. Ряд основних божеств у тих і інших мали аналогічні функції.
Релігія античних міст Північного Причорномор'я, особливо на початку їхнього існування, була єдиною з релігією метрополії. Тут шанувалися Зевс, Афіна, Аполлон, Артеміда, Кібела у різних іпостасях, Геракл та ін. Поступово у релігійні уявлення жителів античних міст Північного Причорномор'я проникають елементи культів божеств місцевого, негрецького походження. Так, у Херсонесі поширився культ таврської богині Діви.
.
В ідеологічних уявленнях поряд із збереженням культів попередніх часів, посилюються сарматські, почасти скіфські, фракійські, іранські, єгипетські елементи. В Пантікапеї зростає шанування головного бога, в основі якого лежав культ Зевса. Поява у Боспорі у перші століття нашої ери культу єдиного бога характерна для пізньоантичного суспільства в період його розкладу і свідчить про поступовий перехід до монотеїзму.
На початку IV ст. н. е. у Боспорі вже існує християнська община. Поширюється тут також культ римських імператорів.
У містобудуванні та архітектурі у перші століття нової ери спостерігаються деякі нові елементи, головним чином римської провінціальної школи. Встановився тип невеликого міста-фортеці. З'явилися нові типи споруд (цитаделі, терми), елементи декору, конструкції та матеріали. Але конструкції стали більш примітивними і водночас масивними, якість будівництва значно погіршилась.
Значно розширилося будівництво монументальних кам'яних склепів, які раніше були типовими головним чином для Боспору.
Для перших століть нашої ери характерні також статуарні скульптури, що зображували античних богів, царів, видатних, а також тварин. Загалом скульптура місцевих митців у вказаний період грубіша і дещо примітивніша, ніж античні зразки, але в ній досить виразно простежуються особливості, що виникли завдяки місцевим впливам. Значного розвитку в цей час, особливо у Боспорі, досягло також мистецтво торевтики. Тут поряд зі штампованими досить грубо виконаними прикрасами створювалися ювелірні вироби, які своєю багатоколірністю та пишністю відповідали смакам сарматських племен.
Тисячолітня епоха античної цивілізації в Північному Причорномор'ї не пройшла безслідно для наступних часів.
Чисто еллінські, спочатку чужі для навколишнього середовища античні міста і поселення Північного Причорномор'я в ході свого дальшого розвитку стали складовою, органічною частиною всього північнопричорноморського світу. Постійна взаємодія між місцевими племенами й античними містами і взаємовплив зумовили утворення своєрідного варіанта античної культури. Прогресивна роль античних північнопричорноморських міст полягала насамперед у тому, що вони вплинула на прискорення соціально-економічного і політичного розвитку місцевих племен, формування в них класового суспільства, розвитку їх економіки, культури, ідеологічних уявлень. Шляхом тісних контактів з античними містами племена Північного Причорномор'я були втягнуті в постійні взаємовідносини з найпередовішою на той час античною культурою. Античні традиції ввійшли складовою частиною в культуру місцевих племен. Багато речей античного походження (амфори, червонолаковий і скляний посуд, металеві та інші прикраси тощо) знайдено при розкопках могильників і поселень предків слов'ян, які займали велику територію басейнів Подніпров'я, Побужжя, Подністров'я. У процесі їх тісних взаємовідносин з північнопричорноморськими античними державами у галузях економіки, насамперед торгівлі, і культури обидві сторони протягом більш як п'яти століть справляли значний вплив одна на одну.
