30. Київ. Київське братство та братська школа. Відновлення ієрархії православної церкви. Книговидавнича та культурна діяльність е.Плетенецького, з.Копистинського та ін.

Ки́ївське братство — громадська організація 0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%27%D1%8F"православних міщан Києва, яка виникла близько 1615 року. Містилось в Києво-Братському монастирі, збудованому на землі, що її подарувала 0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80"монастиреві 0%93%D1%83%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%88%D0%BA%D0%B0"Галшка Гулевичівна. З 1620 мало права 0%A1%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%B3%D1%96%D1%8F"ставропігії.

До К.Б. вступило багато заможних міщан, частина руської шляхти і православного духовенства, а також гетьман 0%A1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87"Петро Сагайдачний з усім козацьким військом. К.Б. ставило своїм завданням боротьбу проти полонізації, зокрема проти наступу 0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B7%D0%BC"католицизму. Спираючись на допомогу козацтва, К.Б. широко розгорнуло свою діяльність. Воно стало значною перешкодою для запровадження 0%A3%D0%BD%D1%96%D1%8F"унії в Україні. Діяльність К.Б. в 1-й пол. 17 ст. позитивно впливала на згуртування сил українського народу в його боротьбі проти гніту 0%A0%D1%96%D1%87_%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B0"шляхетської Польщі, особливо напередодні і під час визвольної війни українського народу 1648-1654 рр. В міру ослаблення католицької пропаганди в Україні суспільно-політична діяльність К.Б. поступово занепала. В документах 18 ст. К.Б. не згадується.

При братстві було відкрито 0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0"Київську братську школу. В 1632 р. з нею було об‘єднано школу 0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%BE-%D0%9F%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B0"Києво-Печерської Лаври, що поклало початок 0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%BE-%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%90%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F"Києво-Могилянській колегії. Утримувалося К.Б. за рахунок пожертвувань членів братства. З Київської братської школи вийшло чимало видатних українських діячів 17 століття, зокрема письменники С. Косов, 0%A1._%D0%9F%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9"С. Почаський та інші. У ній навчалися діти міщан і козаків. 

На поч. 20-х рр. XVII ст. важливу роль у захисті православної церкви в Україні відіграли козаки. Гетьман реєстрового козацтва П. Конашевич-Сагайдачний разом з усім Військом Запорозьким вступив до Київського братства. Він підтримав ідею, що народилася у православних колах, про відновлення православної ієрархії без згоди влади Речі Посполитої. Для цього було вирішено скористатися приїздом до Києва в 1620 р. єрусалимського патріарха Феофана. Його охорону забезпечував зі своїми козаками Сагайдачний.

На прохання православних міщан, козаків і шляхти Феофан висвятив київським митрополитом Іова Борецького, а також луцького, володимирського, холмського, перемишльського, полоцького й турово-пінського єпископів. Таким чином було відновлено православну ієрархію.

Влада Речі Посполитої відмовилася визнати висвячених за допомогою козацтва православних ієрархів, убачаючи в цьому порушення королівського «права патронату». Розпочалася тривала боротьба. Важливу роль у ній відігравало козацтво, яке на той час являло собою потужну військову силу. Лише 1632 р. при обранні нового короля Речі Посполитої Владислав IV погодився офіційно визнати ієрархів православної церкви. Православні отримали права обирати собі чотирьох єпископів — Львівського, Перемишльського, Луцького і Мстиславського.

Одним з осередків книгодрукування в Україні була Печерська Лавра. Перший, хто розпочав друкарство в Печерській Лаврі, був архимандрит Єлисей Плетенецький. Плетенецький гаряче взявся до друкарської роботи; в Радомишлі він збудував велику папірню, що постачала папір у його друкарню. Лаврська друкарня стала тоді енергійнішою - книжок вона випускала більше ніж інші друкарні. За 8 років від свого започаткування Лавра надрукувала 11 великих книжок.

Захарія Копистинський— учений, історик, церковний діяч. В 1616 році переїхав до Києва, вступив у 0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE"Київське братство, де розвинув видавничу і полемічно-літературну діяльність. Того ж року він написав передмову до 0%A7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2"«Часослова» — першої книги, виданої 0%B3%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%8F"20 грудня 1616 0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%BE-%D0%9F%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%8F"Києво-Печерською друкарнею. Копистенський — автор богословських трактатів( 0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%83_%D1%94%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%83&action=edit&redlink=1"«Книга про віру єдину…»),  проповідей тощо. Копистенський брав участь у полеміці з представниками інших християнських течій. Його найбільшим 0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0"полемічним твором вважаєьться0%9F%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8F"«Палінодія, або книга оборони», що була спрямована проти 0%A0%D0%B8%D0%BC%D0%BE-%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0"католицизму та 0%91%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%8F"унії і виражала ідею об'єднання Східної Європи під єгідою 0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%27%D1%8F"православ'я.