- •1) Проблема праісторії та витоків української культури.
- •2) Найдавніші археологічні культури в межиріччі Дніпра та Дністра
- •3) Трипільська культура
- •4. Античність і українська культура. Скіфсько-античні взаємовпливи
- •5. Культура античних міст-держав Північного Причорномор'я. Римська колонізація та поширення християнства.
- •6. Культура антів та слов’ян. Культурна самобутність. Матеріальна та побутова культура. Духовний світ
- •7.Язичницька міфологія. Язичеські традиції в українському християнстві.
- •8. Історичні передумови формування давньоруської культури.
- •9) Етимологія слів «Русь», «Україна»
- •10. Міста як культурні та політичні центри Київської Русі
- •11). Християнство і культура. Своєрідність українського християнства
- •12. Церкви та монастирі - духовні та культурні центри.
- •13. Писемність та освіта. Перші книгозбірні Київської Русі
- •14. Вплив Візантії на культуру Київської Русі
- •15. Література та літописання Київської Русі. Перекладна література. Київські літописи. Мистецтво рукописної книги, мініатюри. Билинний епос.
- •16) Оригінальна література: “Слово о полку Ігоревім” — перлина художньої літератури.
- •18. Монументальне будівництво, сакральна архітектура. Монументальне мистецтво та іконопис. Ужиткове та ювелірне мистецтво.
- •19. Софійський собор-перлина давньоруської архітектури та живопису
- •20. Культура галицько-волинської русі. Спадкоємність культурних традицій.
- •24. Україна в складі речі посполитої. Доба Українського Передвідродження
- •25 Визначні українські гуманісти - Юрій Дрогобич, Павло Русин та ін. Гуманістичний та реформаційний рух. Поширення книгодрукування.
- •26. Культура в обороні “церкви та нації руської”. Релігійна ситуація. Значення Берестейської унії 1596 р. Полемічна література.
- •27. Культурно-освітня діяльність братств. Братські школи.
- •28. Центри ренесансної культури в Україні: Львів. Ставропігійське братство та його видатні діячі. Львівська братська школа та типографія.
- •29) Острог. К.Острозький та вчений гурток. Острозька академія, її значення в становленні вищої освіти на Україні. Острозька Біблія. Видатні діячі Острозької академії
- •30. Київ. Київське братство та братська школа. Відновлення ієрархії православної церкви. Книговидавнича та культурна діяльність е.Плетенецького, з.Копистинського та ін.
- •31. Петро Могила та заснування Київської колегії.
- •33). Самобутність українського бароко. Феномен козацької держави. Культурна та релігійна місія козацтва. Мазепинська доба. Полкові та гетьманські столиці як культурні центри.
- •Барокко в художній культурі.
- •Регіональні особливості бароко на лівобережній та західній Україні. Козацьке барокко.
- •37) Своєрідність класицизму в Україні. Література. Становлення української літературної мови. Архітектура та образотворче мистецтво. Львівський класицизм.
- •38) Характерні риси українського романтизму. Харківський університет. Етнографічні та фольклоричні дослідження. Наукові та періодичні видання. Харківський гурток романтиків. Київський університет.
- •48.Культурний розвиток України повоєнної доби. Політика денаціоналізації та русифікації. Радянізація школи, науки ,освіти. Шістдесятництво. Дисидентський рух. І. Світличний , в. Стус, л. Костенко.
- •49. Українська культура в діаспорі. Провідні осередки української культури в діаспорі. Наукові, мистецькі та літературні здобутки. Українознавство
24. Україна в складі речі посполитої. Доба Українського Передвідродження
Окупувавши західноукраїнські землі, польська шляхта на цьому не заспокоїлася. Вона мріяла про всю Україну, захоплену Литвою. Остання ж з поч. XVI ст. опинилася перед наростаючою небезпекою ззовні, насамперед збоку Московського князівства та Кримського ханства. Московія, маючи під своєю зверхністю майже весь Північний Схід та в 1480 р. практично скинувши вікове монголо-татарського, сама почала зазіхати на чужі землі. Поширення московської експансії викликало необхідність виправдовувати її. Так постала доктрина т. зв. третього Риму. Водночас князь московський Іван III прибрав собі титул "государя всієї Русі" (січень 1493 р.) і проголосив, що всі землі колишньої Київської Русі мають тепер належати Москві. Відповідно до цього й діяли московські правителі. Вони підтримували сепаратистські тенденції, що мали місце у Великому князівстві Литовському, зокрема князівську змову 1481р. та повстання князя Михайла Глинського (1507—1508). У результаті Литва втратила сіверські землі. У1500—1603 pp. велася литовсько-московська війна. У1522 р. Москва відібрала у Литви Чернігів і Стародуб.
Пункти для заспокоєння руського народу 1632/33р (Пункти заспокоєння обивателів грецької віри). Основні положення
1) Узаконювалось існування православної церкви (до цього на православ’я йшов дуже великий тиск, особливо з боку католицької церкви);
2) Православні мали право обирати вищу православну ієрархію на чолі з митрополитом (до цього часу це право було значно обмежене);
3) Православні мали право відбувати церковні обряди (до 1632/33р уніати та католики цьому суттєво заважали);
4) Православні отримали право відкривати нові церкви, друкарні, монастирі, школи;
5) Православним було повернуто ряд церков, серед них Видубецький монастир в Києві.
Україна під Річчю Посполитою у XVI- II пол XVII ст
Ще зі шкільних підручників відомо, що була підписана Люблінська Унія між Польщею та Литвою у 1569р, і за нею пішло масове ополячення, окатоличення, а чи насправді було так? Ті хто вивчає в школі історію ще не розуміє, що більше 50% історії перекручено з усіх боків. Після підписання Люблінської Унії православна віра продовжувала жити, але освіту надавали католицькі школи, священики. Не треба думати, що всі митрополити 16ст горою йшли за Україну. Багато митрополитів, священиків, монахів жили як пани: пили, гуляли та багато інших пестощів. Якщо в католицьких монастирях чоловіки жили виключно самі, то в православних жили цілими сім’ями (з дітьми, жінками(часто навіть з декількома). Братські школи це не релігійні осередки монахів чи священиків, а об’єднання міщан заради того, щоб поставити церкву на свої місця. Саме при братських школах розвивалась українська освіта, писемність та багато чого іншого з української культури.
У 1596р була підписана Берестейська Унія, а чи була вона унією? Коли підписується нова унія йде об’єднання, а після підписання Берестейської Унії виникла нова греко-католицька віра, яка майже не відрізнялася від православної, тільки підпорядковувалась не патріарху, а Папі Римському. В Унію перейшло 6 із 8 українських єпископів, а Рогоза, якого картають історики за перехід, мав вибір: залишитися митрополитом київським і отримати 25 сіл від Острозького, або перейти у нову віру та отримати Києво-Печерську лавру(від польського короля) яка була б одним із храмів греко-католицизму. Рогоза перейшов в нову віру, але Лавру він не отримав, бо на захист Києво-Печерської лаври виступив Костянтин Острозький.
Всі також кажуть, що Польща така погана що не допускала діяльність православної віри, але в яких документах наводяться приклади про руйнування та знищення православної віри? Ніде! В 1632р за сприяння Петра Могили та його племінника Яреми Вишневецького (якого всі так не люблять в історії) була відроджена київська митрополія.
До 1670р на території Речі Посполитої дозволялось вільно володіти українською мовою. Всі звернення української шляхти до польського короля писались українською мовою і відповідь також писалась українською мовою. Навіть після 1670р, коли латинь і польська почали відштовхувати українську мову - українська мова діяла на території всієї України, в братських школах навчання йшло українською мовою, в Києво-Могилянській академії навчання також йшло на українській мові. Тоді постає питання: де названа вище полонізація та католизація? Нема ніяких документів які підтвердили такий тогочасний стан суспільства.
У завершенні я хочу зазначити те що не треба сприймати шкільні підручники або наших українських авторів як свідків тогочасних подій. Коли вивчаєш ці події треба відкидати всю емоційність автора, який описує події, і ставитись до зазначених подій багатосторонньо, без об’єктивізму, якого не любить історія.
