Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
iuk_v1.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
795.45 Кб
Скачать

24. Україна в складі речі посполитої. Доба Українського Передвідродження

Окупувавши західноукраїнські землі, польська шляхта на цьому не заспокоїлася. Вона мріяла про всю Україну, захоплену Литвою. Остання ж з поч. XVI ст. опинилася перед наростаючою небезпекою ззовні, насамперед збоку Московського князівства та Кримського ханства. Московія, маючи під своєю зверхністю майже весь Північний Схід та в 1480 р. практично скинувши вікове монголо-татарського, сама почала зазіхати на чужі землі. Поширення московської експансії викликало необхідність виправдовувати її. Так постала доктрина т. зв. третього Риму. Водночас князь московський Іван III прибрав собі титул "государя всієї Русі" (січень 1493 р.) і проголосив, що всі землі колишньої Київської Русі мають тепер належати Москві. Відповідно до цього й діяли московські правителі. Вони підтримували сепаратистські тенденції, що мали місце у Великому князівстві Литовському, зокрема князівську змову 1481р. та повстання князя Михайла Глинського (1507—1508). У результаті Литва втратила сіверські землі. У1500—1603 pp. велася литовсько-московська війна. У1522 р. Москва відібрала у Литви Чернігів і Стародуб.

Пункти для заспокоєння руського народу 1632/33р (Пункти заспокоєння обивателів грецької віри). Основні положення

1) Узаконювалось існування православної церкви (до цього на православ’я йшов дуже великий тиск, особливо з боку католицької церкви);

2) Православні мали право обирати вищу православну ієрархію на чолі з митрополитом (до цього часу це право було значно обмежене);

3) Православні мали право відбувати церковні обряди (до 1632/33р уніати та католики цьому суттєво заважали);

4) Православні отримали право відкривати нові церкви, друкарні, монастирі, школи;

5) Православним було повернуто ряд церков, серед них Видубецький монастир в Києві.

Україна під Річчю Посполитою у XVI- II пол XVII ст

Ще зі шкільних підручників відомо, що була підписана Люблінська Унія між Польщею та Литвою у 1569р, і за нею пішло масове ополячення, окатоличення, а чи насправді було так? Ті хто вивчає в школі історію ще не розуміє, що більше 50% історії перекручено з усіх боків. Після підписання Люблінської Унії православна віра продовжувала жити, але освіту надавали католицькі школи, священики. Не треба думати, що всі митрополити 16ст горою йшли за Україну. Багато митрополитів, священиків, монахів жили як пани: пили, гуляли та багато інших пестощів. Якщо в католицьких монастирях чоловіки жили виключно самі, то в православних жили цілими сім’ями (з дітьми, жінками(часто навіть з декількома). Братські школи це не релігійні осередки монахів чи священиків, а об’єднання міщан заради того, щоб поставити церкву на свої місця. Саме при братських школах розвивалась українська освіта, писемність та багато чого іншого з української культури.

У 1596р була підписана Берестейська Унія, а чи була вона унією? Коли підписується нова унія йде об’єднання, а після підписання Берестейської Унії виникла нова греко-католицька віра, яка майже не відрізнялася від православної, тільки підпорядковувалась не патріарху, а Папі Римському. В Унію перейшло 6 із 8 українських єпископів, а Рогоза, якого картають історики за перехід, мав вибір: залишитися митрополитом київським і отримати 25 сіл від Острозького, або перейти у нову віру та отримати Києво-Печерську лавру(від польського короля) яка була б одним із храмів греко-католицизму. Рогоза перейшов в нову віру, але Лавру він не отримав, бо на захист Києво-Печерської лаври виступив Костянтин Острозький.

Всі також кажуть, що Польща така погана що не допускала діяльність православної віри, але в яких документах наводяться приклади про руйнування та знищення православної віри? Ніде! В 1632р за сприяння Петра Могили та його племінника Яреми Вишневецького (якого всі так не люблять в історії) була відроджена київська митрополія.

До 1670р на території Речі Посполитої дозволялось вільно володіти українською мовою. Всі звернення української шляхти до польського короля писались українською мовою і відповідь також писалась українською мовою. Навіть після 1670р, коли латинь і польська почали відштовхувати українську мову - українська мова діяла на території всієї України, в братських школах навчання йшло українською мовою, в Києво-Могилянській академії навчання також йшло на українській мові. Тоді постає питання: де названа вище полонізація та католизація? Нема ніяких документів які підтвердили такий тогочасний стан суспільства.

У завершенні я хочу зазначити те що не треба сприймати шкільні підручники або наших українських авторів як свідків тогочасних подій. Коли вивчаєш ці події треба відкидати всю емоційність автора, який описує події, і ставитись до зазначених подій багатосторонньо, без об’єктивізму, якого не любить історія.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]