7. Будова і принцип дії рульового приводу

Рульовий привід разом з рульовим механізмом передає керуюче зусилля від водія безпосередньо до коліс і забезпечує цим поворот керованих коліс на заданий кут.

Мал. 7. Схема рульового керування:

1 – рульова передача; 2 – рульовий вал; 3 – рульове колесо; 4 – поворотна цапфа;

5 – нижні важелі лівої і правої поворотних цапф; 6 – поперечна тяга; 7 – верхній важіль;

8 – поздовжня тяга; 9 – сошка

Розташування і взаємодію деталей рульового керування, що не має підсилювача, можна розглянути на схемі (мал. 7, а). Тут рульовий механізм складається з рульового колеса 3, рульового вала 2 і рульової передачі 1, утвореної зачепленням черв’ячної шестерні ( черв’яка ) з зубчастим сектором, на вал якого кріпиться сошка 9 рульового привода. Сошка і всі інші деталі рульового керування: поздовжня тяга 8, верхній важіль лівої поворотної цапфи 7, нижні важелі 5 лівої і правої поворотних цапф, поперечна тяга 6 становлять рульовий привод.

Стабілізація напрямних коліс автомобілів

Передні напрямні колеса автомобіля при будь – якій конструкції моста і підвіски встановлюють з певними кутами нахилу у вертикальній і горизонтальній площинах для створення найменшого опору рухові, зменшення спрацювання шин і зниження витрати палива.

Мал. 8. Схема встановлення напрямних коліс:

а – кути розвалу  і поперечного нахилу  шворня; б – кут поздовжнього нахилу  шворня; в – сходження коліс

Кут розвалу напрямних коліс (мал. 8, а) утворюється між площиною колеса і вертикальною площиною, паралельною поздовжній осі автомобіля, і позначається . Якщо колесо відхилене назовні, кут розвалу вважають додатнім, а при зворотному нахилі – від’ємним. Для нормальної роботи напрямного колеса кут розвалу завжди повинен бути додатнім. Він сприяє зменшенню зусилля на поворот напрямних коліс, що полегшує керування автомобілем.

Крім кута розвалу при встановленні напрямних коліс передбачають кут  нахилу осі шворня в поперечній площині і кут нахилу  осі шворня у поздовжній площині (мал. 8, б). Кути нахилу шворня сприяють повертанню коліс у прямолінійній напрям руху після їх повороту, що поліпшує маневреність і стійкість автомобіля, підвищує накат і строк служби шин.

При встановленні з розвалом передні колеса намагаються котитися в бік від автомобіля по дузі навколо певної точки. Але оскільки колеса жорстко зв’язані між собою балкою переднього моста, вони повинні котитися з боковим проковзуванням. Щоб виключити це явище, колеса встановлюють під певним кутом до поздовжньої осі, тобто з сходженням (розходженням).

Сходженням напрямних коліс називають різницю між відстанями А і Б (мал. 8, в), яку замірюють по внутрішніх поверхнях боковин шин у середній площині спереду і ззаду кожного колеса. Різниця між відстанями може коливатись у межах 2...10 мм. Сходження залежить від кутів розвалу і нахилу шворнів коліс. Встановлення керованих коліс з правильним розвалом

і сходженням забезпечує прямолінійне кочення, що безпосередньо впливає на строк служби шин і витрату палива.

Для автомобілів ЗАЗ – 1102 «Таврія» рекомендуються наступні параметри встановлення напрямних коліс:

№	Найменування	Значення
1	Кут розвалу кожного колеса окремо (при відстані від осі шарніра підвіски до опорної площини коліс 203 мм) при повній масі, град	0  20 
2	Кут розходження правого переднього колеса (ліве колесо встановлено паралельно поздовжній осі автомобіля) при повному навантаженні чи без навантаження	- 6 ...- 25  (розмір спереду більший, ніж ззаду)

За місцем розташування рульової трапеції відносно керованого моста розрізняють рульові приводи з переднім і заднім розміщенням трапеції.