Основний творчий набуток[ред. • ред. Код]

Нобелівська премія в галузі фізіології та медицини (1952) «за відкриття стрептоміцину — першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу».

Свою наукову працю вчений присвятив дослідженню екології ґрунтових мікробів та взаємодії між ними, зокрема, так званих актиноміцет. Грибки-актиноміцети, які стали для З.Ваксмана «улюбленцями», принесли йому світову славу (серед наукових праць вченого особливе місце посідає 3-томна монографія «Актиноміцети»). Вчений відкрив «санітарні» властивості ґрунтових мікробів-антагоністів. 1932 — Американська національна асоціація боротьби з туберкульозом звернулася до З.Ваксмана з пропозицією вивчити процес розкладу палички туберкульозу (палички Коха). 1940 — вчений разом з однодумцями відкрив стрептоміцин — високоефективний у протидії збудникам туберкульозу. Було виділено низку антибіотиків. А такі препарати, як стрептоміцин, неоміцин, актиноміцин, і кандинецин широко використовуються в сучасній лікувальній практиці та ветеринарії.

З.Ваксман заснував Інститут мікробіології і став його директором (1949). Створив цілу групу антибіотиків (З.Ваксман — автор цього нині поширеного терміну). У промові під час вручення Нобелівської премії З.Ваксману Арвід Волгрен із Каролінського інституту зазначив, що «на відміну від відкриття пеніциліну професором Александром Флемінгом, яке сталося значною мірою завдяки щасливому випадку, відкриття стрептоміцину було результатом тривалої, систематичної й невтомної праці великої групи вчених». А.Волгрен привітав З.Ваксмана як «одного з найбільших благодійників людства».

Вчений був добре знайомий з теорією антагонізму між мікроорганізмами, автором якої був харків'янин І.Мечников (теж лауреат Нобелівської премії).

З.Ваксман автор багатьох книг, зокрема, «Моє життя у світі мікробів», «С.Виноградський», «Життя бактеріолога В. М. Хавкіна» (винахідника вакцини проти холери, чуми — вихідця з Бердянська Запорізької області).

Шмуель Йосеф Аґнон[ред. • ред. Код]

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Шмуель Йосеф Аґнон
Шмуель Аґнон у 1945
При народженні:	Шмуель Йосеф Галеві Чачкес
Псевдоніми, криптоніми:	Шмуель Йосеф Аґнон
Дата народження:	17 липня 1888(1888-07-17)
Місце народження:	Бучач
Дата смерті:	17 лютого 1970(1970-02-17) (81 рік)
Місце смерті:	Єрусалим
Національність:	єврей
Громадянство:	Австро-Угорщина,  Ізраїль
Мова творів:	їдиш, іврит
Рід діяльності:	прозаїк
Жанр:	роман, повість, оповідання
Magnum opus:	«Весільний балдахін» (1931) «Гість на одну ніч» (1939)
Премії:	Нобелівська премія з літератури (1966)

Шмуель Йосеф (Йосиф) Аґнон (івр. שמואל יוסף עגנון‎‎, справжнє ім'я — Шмуель Йосеф Галеві Чачкес; * 17 липня 1888, Бучач, Австро-Угорщина, тепер Тернопільська область — † 17 лютого 1970, Єрусалим) — єврейський письменник, вихідець з Галичини. Лауреат Нобелівської премії з літератури 1966. Перший з івритомовних та їдишемовних письменників володар цієї високої відзнаки.

Зміст

 [сховати] 

• 1 Біографія

• 2 Етимологія прізвища

• 3 Українська тематика в творчості

• 4 Пам'ять

• 5 Джерела

• 6 Посилання