- •Лауреати нобелівської премії, що народилися в україні
- •Стисла хронологія життя[ред. • ред. Код]
- •Біографія[ред. • ред. Код]
- •Харківський вундеркінд[ред. • ред. Код]
- •«Вихователь» дружини[ред. • ред. Код]
- •Романтика фагоцитозу[ред. • ред. Код]
- •Еміграція[ред. • ред. Код]
- •«Пробачте за передчасну смерть»[ред. • ред. Код]
- •Ісидор Рабі[ред. • ред. Код]
- •Біографія[ред. • ред. Код]
- •Нагороди[ред. • ред. Код]
- •Зельман Ваксман[ред. • ред. Код]
- •Біографія[ред. • ред. Код]
- •Основний творчий набуток[ред. • ред. Код]
- •Шмуель Йосеф Аґнон[ред. • ред. Код]
- •Біографія[ред. • ред. Код]
- •Етимологія прізвища[ред. • ред. Код]
- •Українська тематика в творчості[ред. • ред. Код]
- •Саймон Кузнець[ред. • ред. Код]
- •Біографія[ред. • ред. Код]
- •Праці[ред. • ред. Код]
- •Капиця Петро Леонідович[ред. • ред. Код]
- •Біографія[ред. • ред. Код]
- •Менахем Бегін[ред. • ред. Код]
- •Молодість[ред. • ред. Код]
- •Політична діяльність в Ізраїлі[ред. • ред. Код]
- •На прем'єрському посту[ред. • ред. Код]
- •Факти про особу і з життя Бегіна[ред. • ред. Код]
- •Роалд Гоффман[ред. • ред. Код]
- •Біографія[ред. • ред. Код]
- •Родина[ред. • ред. Код]
- •Харпак Георгій[ред. • ред. Код]
- •Біографія[ред. • ред. Код]
Факти про особу і з життя Бегіна[ред. • ред. Код]
Історик М. Хейфіц характеризує особистість Бегіна таким чином:
« |
«Бегін був скромною європейською людиною, добре вихованою, стриманою.» |
» |
Він вважався талановитим оратором і полемістом, за що противники не раз називали його «демагогом». Володів дев'ятьма мовами і взагалі мав хист лінгвіста: у гімназії латина була одним з його улюблених предметів.
Люди, що знали Бегіна особисто, відмічали його особливу елегантність і джентельменство — так, він і за нестерпної спеки носив костюм і краватку. Збереглися свідчення, що будучи арештованим у 1940 році, Бегін перш ніж вирушити у карцер, начистив чоботи і пов'язав свіжу краватку.
Ще одна якість характеру по праву заслужила Бегіну славу — його скромність і вміння спілкуватися з «простими людьми». Так, відомий випадок останніх місяців перебування його на прем'єрській посаді — до нього на прийом прийшла мати солдата, що пропав без вісти у Лівані. В кабінеті Бегіна з жінкою стався напад істерики, і хоча в Бегіна була призначена важлива дипломатична зустріч з чиновником із Вашингтону, він відмовився покинути жінку, допоки їй не полегшало.
Менахем Бегін є також автором статей і трьох книг мемуарного характеру:
«Повстання» (про підпільну боротьбу «Ірґун», 1950, рос. переклад, Т.-А., 1976);
«У білі ночі» (1953, про радянську в'язницю та табір; рос. перклад, Т.-А. 1978, Єрусалим-М., 1991; М., 1993):
«У підпіллі: твори та документи» (4 тт., 1959—61).
Роалд Гоффман[ред. • ред. Код]
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
1 зміна в цій версії очікує на перевірку. Стабільну версію було перевірено 21 грудня 2013.
1 зміна в цій версії очікує на перевірку. Стабільну версію було перевірено 21 грудня 2013.
Перейти до: навігація, пошук
Щодо інших людей з таким самим ім'ям див. Гофманн.
Роалд Гоффман |
|
|
|
|
|
|
|
Народився |
18 липня 1937(1937-07-18) (76 років) Золочів, Львівська область (Україна) |
Місце проживання |
США |
Галузь наукових інтересів |
Хімія |
Заклад |
Корнельський університет |
Alma mater |
Колумбійський університет |
Нагороди |
Нобелівська премія з хімії (1981) |
Роалд Гоффман (ім'я при народженні — Руал Сафран; * 18 липня 1937, Золочів, Львівська область) — американський хімік (органічна та квантова хімія), поет, драматург і філософ єврейського походження. Лауреат Нобелівської премії (1981) — «за розробку теорії протікання хімічних реакцій», що значно розширює можливості для планування хімічних експериментів.
Зміст
[сховати]
1 Біографія
2 Родина
3 Примітки
4 Джерела
5 Посилання
Біографія[ред. • ред. Код]
Народився у родині випускника Львівської політехніки інженера Гілеля та вчительки Клари Сафран. Названий на честь норвезького полярного дослідника Руала Амундсена.
З початком німецької окупації (1941) Сафрани опинилися в нацистському «трудовому таборі» для євреїв, звідки 1943 року їм вдалося втекти, але батька, який залишився, нацисти звинуватили в організації масової втечі й розстріляли. Решту родину переховував на горищі школи український вчитель Микола Дюк.[1]
Після приходу червоної армії родина виїхала до Кракова, де мати Роалда вийшла заміж за Пауля Гоффмана, який усиновив осиротілого хлопця.[2] 1946 року родина Гоффманів опинилася у Німеччині й Австрії, де жила в таборах для «переміщених осіб». 1949 — родина отримала дозвіл на переїзд до США.
1955 — отримав громадянство США.
1958 — закінчив Колумбійський університет зі ступенем бакалавра медицини.
1962 — отримав ступінь доктора хімії (Гарвардський університет).
Спеціалізувався в Гарвардському та Московському університетах, а також в Упсалі (Швеція).
Перший значний успіх до Р.Гоффмана прийшов на початку 1960-х років, коли він запропонував метод розрахунків елементарних орбітальних молекул.
Професор Корнельського університету з 1965 р.[1]
Основні наукові дослідження Р.Гоффмана стосуються хімічної кінетики та вивчення хімічних реакцій. Ім'я вченого є в назвах наукових теорій, наприклад, «Правило (закон) Вудварда-Гоффмана» (1970 ці вчені видали книгу «Збереження орбітальної симетрії»).[2]
1981 — спільно з японським ученим Фукуі Кен'іті здобув Нобелівську премією з хімії.
Член Національної академії наук США, Американської асоціації фундаментальних наук, Міжнародної академії квантово-молекулярних досліджень, Американського фізичного товариства. Почесний доктор Королівського технологічного інституту в Швеції і Йєльського університету.
Є автором 5 поетичних збірок, 114 окремо надрукованих поем і 3 театральних п'єс (зокрема, п'єси «Кисень», 2001 — у співавторстві з Карлом Джерассі; розповідає про історію відкриття цього хімічного елементу у 18 столітті; перекладена 16 мовами й поставлена в багатьох театрах світу).
Вільно володіє англійською, німецькою, російською, французькою та шведською мовами, чудово розуміє українську та польську.
Р.Гоффман цікавиться життям своєї Батьківщини: 2006 він відвідав Золочів [1], листується із земляками — золочівцями та тернопільчанами. «Україна — обітована земля мого серця» — написав він у листі до Золочева. Пам'ять вченого зберегла спогади про його дитинство у «гуцульському костюмчику».
Через фаховий журнал Chemical and Engineering News Р.Гоффман закликав вчених Заходу підтримувати молодих вчених колишнього СРСР заради їхнього наукового майбутнього [2].
У 2013 був серед інтелектуалів, що підписали звернення світової академічної спільноти на підтримку українського Євромайдану [3].
