Етимологія прізвища[ред. • ред. Код]
Цікаво, що в жодному словнику івриту неможливо знайти слово «чачкес». Проте воно має переклад. Це слово розмовного характеру, означає усілякі «дрібнички», «дурнички», «брязкітки» тощо[Джерело?].
Українська тематика в творчості[ред. • ред. Код]
Українська тематика відображена в багатьох творах Аґнона. Найперше в оповіданні «Бартка Добуша», романах «Видання заміж», «На морській глибині», інших творах: «Старі й молоді разом», «Проста історія».
Дослідники творчості Аґнона наголошують на благотворних зв'язках єврейської культури з українською, відзначаючи глибинне пізнання Аґноном творчого досвіду насамперед Миколи Гоголя для становлення його як письменника, про що класик єврейської літератури говорив у своїй Нобелівській промові «Що вплинуло на мою творчість?» Тісний зв'язок з фольклорними традиціями, переплетінням казкового з реальним у творах Аґнона переконують читачів у близькості до нього творчості Михайла Коцюбинського.
1996 року батьківщину Аґнона Бучач вперше відвідала донька письменника Емона Чачкес-Ярон.
Пам'ять[ред. • ред. код]
1998 року в Бучачі, Львові, Золочеві, інших містах Західної України знято частину документального фільму «Аґнон» із серії «Письменники століття» (консультантом був Юрій Покальчук), який 1999 року отримав 1-у премію на фестивалі в Палермо (Італія).
2002 року в Тернополі відбулись 11-ті Нобелівські читання, присвячені Аґнону; на них було репрезентовано переклади творів письменника «Бучач. Обітована земля його серця» та бібліографічний покажчик літератури про нього.
Саймон Кузнець[ред. • ред. Код]
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Неперевірена версія
Перейти до: навігація, пошук
У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Кузнець.
Саймон Кузнець |
|
|
|
|
|
Саймон Кузнець |
|
Народився |
30 квітня 1901(1901-04-30) Пінськ |
Помер |
8 липня 1985(1985-07-08) (84 роки) Кембридж, Массачусетс |
Місце проживання |
США |
Галузь наукових інтересів |
Економетрика |
Заклад |
Гарвардський університет, Пенсильванський університет, Університет Джона Гопкіна, Національне Бюро Економічних Досліджень |
Alma mater |
Колумбійський університет |
Нагороди |
Нобелівська премія з економіки (1971) |
Са́ймон Сміт Кузне́ць (англ. Simon Smith Kuznets, Кузнець Семен Абрамович; *30 квітня 1901, Пінськ — †8 липня 1985, Кембридж, Массачусетс) — американський економіст єврейського походження, лауреат Нобелівської премії з економіки (1971).
Зміст
[сховати]
1 Біографія
2 Праці
3 Джерела
4 Див. також
5 Посилання
Біографія[ред. • ред. Код]
Батько його поїхав до Північно-Американських Сполучених Штатів 1907 року. Родина залишилась в Україні.
Семен навчався у реальному училищі у Харкові, потім закінчив гімназію і вступив до Харківського комерційного інституту, де навчався у 1918 - 1921 рр.
У 1920 чи 1921 році очолював сектор у відділі статистики праці Центральної ради профспілок України. У 1921 р. у збірці «Матеріали зі статистики труда в Україні» була надрукована стаття С. Кузнеця «Грошова заробітна платня робітників і службовців фабрично-заводської промисловості м. Харкова у 1920 р.».
1922 року разом із молодшим братом С. Кузнець вирушає через Польщу до США.
У 1922—1923 роках навчається у Колумбійському університеті, після закінчення якого отримує ступінь магістра з економіки. 1926 року отримує докторський ступінь за дослідження «Циклічні коливання: розробка й оптова торгівля у США: 1919—1925».
Від 1927 року Саймон Кузнець очолює Комітет з економічного зростання у Національному бюро економічних досліджень.
У США С. Кузнець теж мав успішний науковий дебют. Його запросили до однієї з престижних наукових установ – Ради з досліджень в галузі соціальних наук. Молодого вченого зацікавили теоретичні проблеми циклів та коливань в економіці. Він помітив, що заокеанські колеги ігнорують, як він вважав, важливу економічну складову – ціну товару й 1930 року виходить його ґрунтовна праця "Столітня динаміка виробництва та цін".
Вчений стає першопрохідцем у вивченні нової для того часу галузі економіки – досліджень національного доходу. С. Кузнець увійшов в історію економічної науки як дослідник проблем, пов'язані з національним доходом, економічними циклами та економічним зростанням. Він став творцем теорії будівельних циклів – коливань тривалістю у 18-25 років, які пов'язані з періодичним масовим оновленням житла новим поколінням. Вивчаючи особливості демографічних процесів, С. Кузнець відкрив закономірність динаміки цього явища та ряд важливих загальноекономічних закономірностей розвитку світової економіки.
Ступінь доктора отримав в Колумбійському університеті.
Працював професором в Гарварді (1960—1971), в університетах Пенсільванії (1930—1954) і Джона Хопкинса (Балтімор, 1954—1960); в Національному бюро економічних досліджень (1927−1961).
Президент Американської економічної асоціації в 1954 р.
Лауреат Нобелівської премії з економіки 1971 «за емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання, яке призвело до нового, глибшого розуміння економічної і соціальної структури і процесу розвитку в цілому».
Вчений відомий і як педагог: був професором Гарвардського університету, викладав у Пенсільванському університеті, університеті Джона Гопкінса, також був обраний почесним доктором багатьох американських вузів, зокрема, Прінстонського, Колумбійського, Пенсільванського університетів.
"Закон Кузнеця" , "Великий маятник", "Гіпотеза Кузнеця" – ці та інші терміни економічної науки пов'язані з іменем С.Кузнеця.
Колишній харків'янин все життя пам'ятав про свою батьківщину: в його домі лунали українські пісні, зберігалися меморіальні речі.