
- •Лекція вступ
- •32 Г (1 моль) — х л
- •1.2. Хімічний елемент
- •1.3. Основні закони хімії
- •2.1. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів д. І. Менделеєва
- •2.1.2. Періодична система елементів
- •2.1.3. Розвиток періодичного закону
- •2.2.2. Характеристика орбіталей
- •2.2.3. Електронні формули
- •2.2.4. Властивості та енергетичні характеристики атомів
- •2.3.2. Ковалентний зв’язок
- •2.3.3. Йонний зв’язок
- •2.3.4. Водневий зв’язок
- •2.3.5. Металічний зв’язок
- •2.3.6. Взаємодія між молекулами
- •2.3.7. Комплексний зв’язок
- •3.1. Енергетика хімічних процесів
- •3.1.3. Ентропія, енергія Гіббса та напрямленість процесів
- •3.2.2. Фактори, що впливають на швидкість реакції
- •3.2.3. Каталіз
- •3.3.2. Хімічна рівновага
- •3.3.3. Принцип Ле Шательє
- •4.1. Розчини. Дисперсні системи
- •4.1.2. Розчини. Розчинність
- •4.1.3. Чисельне вираження складу розчинів
- •4.2.2. Дисоціація води. Водневий показник
- •4.2.3. Буферні розчини
- •4.2.4. Гідроліз солей
- •4.3.2. Ступінь окиснення
- •4.3.3. Теорія окисно-відновних реакцій
- •4.3.4. Найголовніші окисники і відновники
- •4.3.5. Класифікація окисно-відновних реакцій
- •4.3.6. Складання рівнянь окисно-відновних реакцій
- •4.4.2. Електродні потенціали
- •4.4.3. Ряд електрохімічних потенціалів металів
- •4.4.4. Електроліз
- •4.4.5. Корозія та захист металів
- •5.1. Основні класи неорганічних сполук
- •5.1.2. Оксиди
- •5.1.3. Основи
- •5.1.4. Кислоти
- •5.1.5. Амфотерні гідроксиди
- •5.1.7. Солеподібні бінарні сполуки
- •5.1.8. Галоген- і тіоангідриди
- •5.1.9. Металоїди (інтерметалоїди)
- •5.2.1. Місце металічних елементів у періодичній системі. Загальна характеристика металів
- •5.2.2. Фізичні та хімічні властивості металів
- •5.2.3. Характеристика й екологічна значимість окремих представників металічних елементів і їх сполук
- •5.2.1. Місце металічних елементів у періодичній системі. Загальна характеристика металів
- •5.2.2. Фізичні та хімічні властивості металів
- •5.2.3. Характеристика й екологічна значимість окремих представників металічних елементів і їх сполук
- •5.3.1. Місце неметалічних елементів у періодичній системі. Загальна характеристика неметалів
- •5.3.2. Фізичні та хімічні властивості неметалів
- •5.3.3. Характеристика й екологічна значимість окремих представників неметалічних елементів і їх сполук
- •5.3.1. Місце неметалічних елементів у періодичній системі. Загальна характеристика неметалів
- •5.3.2. Фізичні та хімічні властивості неметалів
- •5.3.3. Характеристика й екологічна значимість окремих представників неметалічних елементів і їх сполук
- •5.4.1. Класифікація органічних сполук
- •5.4.2. Характеристика найбільш екологічно значущих органічних сполук
- •5.4.3. Органічні полімерні матеріали
- •5.4.1. Класифікація органічних сполук
- •5.4.2. Характеристика найбільш екологічно значущих органічних сполук
- •5.4.3. Органічні полімерні матеріали
- •6.1. Ядерна хімія і радіохімія
- •6.1.2. Ядерні реакції
- •6.1.3. Вплив радіоактивності на біологічні об’єкти
- •6.2.1. Причини утворення і екологічні наслідки озонових дір, парникового ефекту, смогів, кислотних дощів
- •6.2.2. Чинники, що впливають на хімічний склад природних вод
- •6.2.3. Хімічне забруднення грунтів
- •6.2.1. Причини утворення і екологічні наслідки озонових дір, парникового ефекту, смогів, кислотних дощів
- •6.2.2. Чинники, що впливають на хімічний склад природних вод
- •6.2.3. Хімічне забруднення грунтів
5.1.7. Солеподібні бінарні сполуки
Солеподібні бінарні сполуки — це сполуки, що складаються з двох елементів різної електронегативності і виявляють деякі типові ознаки солей: здатність гідролізувати, подібність кристалічних граток до граток солей тощо.
До солеподібних бінарних сполук належать сполуки металів з неметалами, зокрема, активних металів з Гідрогеном, Нітрогеном, Карбоном, Фосфором, Силіцієм, н а п р и к л а д: LіН — гідрид літію, СаН2 — гідрид кальцію, Мg3N2 — нітрид магнію, МgSі — силіцид магнію, СаС2 — карбід кальцію, Мg3Р2 — фосфід магнію. У воді ці сполуки не розчиняються, але розщеплюються водою або кислотами.
5.1.8. Галоген- і тіоангідриди
Галоген- і тіоангідриди — це сполуки, що виявляють властивості ангідридів.
Галогенангідриди одночасно є ангідридами двох кислот: оксигеновмісної та безоксигенної. Н а п р и к л а д, галогенангідрид РОСl3 під час взаємодії з водою утворює дві кислоти:
РОСl3 + 3Н2O = 3НСl + Н3РO4,
а з лугом — дві солі:
РОСl3 + 6NaОН = 3NaСl + Na3РO4 + 3Н2O.
Галогенангідриди можна уявити як похідні ангідридів, у яких Оксиген повністю або частково заміщений на галоген: РСl5 — хлорид фосфору(V), РОСl3 — хлорид оксофосфору(V), РСl3 — хлорид фосфору(ІП), NO2Сl — хлорид діоксонітрогену(V), NОСl — хлорид оксонітрогену(ІІІ).
Тіоангідриди — це сполуки Сульфуру з різними елементами, які за властивостями подібні до неметалів, а також з деякими металами в їхніх найвищих ступенях окиснення. У тіоангідридах зв’язок між елементами значною мірою ковалентний. Тіоангідриди погано розчиняються у воді, розчиняються у лугах та реагують з сульфідами лужних і лужноземельних металів з утворенням солей тіокислот:
3SnS2 + 6КОН = 2К2SnO3 + К2SnO3 + 3Н2O;
Тіостанат Станат
калію калію
Аs2S5 + 3Na2S = 2Na3АsS4;
Тіоарсенат
натрію
2Аs2S3 + 4NaОН = 3NaАsO2 + NaАsO2 + 2Н2O.
Тіоарсеніт Арсеніт
натрію натрію
Назви тіоангідридів утворюють аналогічно назвам галогенангідридів, наприклад: Аs2S3 — сульфід арсену(ІІІ), Аs2S5 — сульфід арсену(V), СS2 — сульфід карбону(І), SnS2 — сульфід стануму(ІV), СOS — сульфід оксокарбону(ІV).
5.1.9. Металоїди (інтерметалоїди)
Сполуки, що утворюються під час взаємодії одного металу з іншим, називаються металідами. Найкраще взаємодіють між собою метали, що за своїми хімічними властивостями відрізняються один від одного. До металідів належать також сполуки металів з деякими неметалами (металоподібні бориди, карбіди, нітриди тощо).
Металіди виявляють металічні властивості: металічний блиск, електро- і теплопровідність тощо. Стійкість металідів визначається хімічною природою складових елементів. Чим більше відрізняються відповідні метали за електронегативностями, тим стійкіші металіди. Стійкі металіди мають високу температуру плавлення, велику теплоту утворення, підвищену електронну густину в певних місцях кристалічних ґраток тощо. Металіди здебільшого не підлягають правилам валентності, наприклад: Сu5Zn8, Аl6Мn, ТаВ12. Міжатомний зв’язок у металідах переважно металічний.
За своїми властивостями металіди подібні до металів, але їх тепло-, електропровідність, блиск значно нижчі, ніж у справжніх металів. За складом вони поділяються на два види: дальтоніди і бертоліди.
Сполуки із сталим складом називаються дальтонідами. До дальтонідів належать МgSn, NiSb, МgСuАl2 тощо. Бертоліди — це сполуки із змінним складом: FeSb, NaPb3 тощо.
Номенклатура металідів своєрідна. Н а п р и к л а д, WС називається монокарбідом вольфраму, Fе3С — субкарбідом феруму, FеSb — моностибідом феруму, NaРb3 — триплюмбідом натрію, LаВ6 — гексаборидом лантану.
Назви деяких металідів складаються з назв окремих металів у називному відмінку: Мg2Сu — магній-купрум (2:1), МgZn5 — магній-цинк (1:5), NiСo4 — нікол-кобальт (1:4), МgСuАl2 — магній-купрум-алюміній (1:1:2), МgСu2 — магній-купрум (1:2).
Запитання і завдання для контролю і самоконтролю знань
1. Як поділяють кислоти за їх окиснювальною здатністю, за складом та за силою?
2. Наведіть приклади рівнянь реакцій, які підтверджують слабкі кислотні властивості таких амфотерних гідроксидів: Ве(ОН)2, Аl(ОН)3, Zn(ОН)2, Сг(ОН)3.
3. Доведіть, що кислі солі виявляють деякі властивості кислот, а основні солі — деякі властивості основ.
4. Перелічіть способи добування подвійних та змішаних солей.
5. Дайте визначення оксидам, кислотам, основам, солям.
6. Що собою являють металоїди?
Лекція 5.2. ХІМІЯ МЕТАЛІВ
План