- •Лекція вступ
- •32 Г (1 моль) — х л
- •1.2. Хімічний елемент
- •1.3. Основні закони хімії
- •2.1. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів д. І. Менделеєва
- •2.1.2. Періодична система елементів
- •2.1.3. Розвиток періодичного закону
- •2.2.2. Характеристика орбіталей
- •2.2.3. Електронні формули
- •2.2.4. Властивості та енергетичні характеристики атомів
- •2.3.2. Ковалентний зв’язок
- •2.3.3. Йонний зв’язок
- •2.3.4. Водневий зв’язок
- •2.3.5. Металічний зв’язок
- •2.3.6. Взаємодія між молекулами
- •2.3.7. Комплексний зв’язок
- •3.1. Енергетика хімічних процесів
- •3.1.3. Ентропія, енергія Гіббса та напрямленість процесів
- •3.2.2. Фактори, що впливають на швидкість реакції
- •3.2.3. Каталіз
- •3.3.2. Хімічна рівновага
- •3.3.3. Принцип Ле Шательє
- •4.1. Розчини. Дисперсні системи
- •4.1.2. Розчини. Розчинність
- •4.1.3. Чисельне вираження складу розчинів
- •4.2.2. Дисоціація води. Водневий показник
- •4.2.3. Буферні розчини
- •4.2.4. Гідроліз солей
- •4.3.2. Ступінь окиснення
- •4.3.3. Теорія окисно-відновних реакцій
- •4.3.4. Найголовніші окисники і відновники
- •4.3.5. Класифікація окисно-відновних реакцій
- •4.3.6. Складання рівнянь окисно-відновних реакцій
- •4.4.2. Електродні потенціали
- •4.4.3. Ряд електрохімічних потенціалів металів
- •4.4.4. Електроліз
- •4.4.5. Корозія та захист металів
- •5.1. Основні класи неорганічних сполук
- •5.1.2. Оксиди
- •5.1.3. Основи
- •5.1.4. Кислоти
- •5.1.5. Амфотерні гідроксиди
- •5.1.7. Солеподібні бінарні сполуки
- •5.1.8. Галоген- і тіоангідриди
- •5.1.9. Металоїди (інтерметалоїди)
- •5.2.1. Місце металічних елементів у періодичній системі. Загальна характеристика металів
- •5.2.2. Фізичні та хімічні властивості металів
- •5.2.3. Характеристика й екологічна значимість окремих представників металічних елементів і їх сполук
- •5.2.1. Місце металічних елементів у періодичній системі. Загальна характеристика металів
- •5.2.2. Фізичні та хімічні властивості металів
- •5.2.3. Характеристика й екологічна значимість окремих представників металічних елементів і їх сполук
- •5.3.1. Місце неметалічних елементів у періодичній системі. Загальна характеристика неметалів
- •5.3.2. Фізичні та хімічні властивості неметалів
- •5.3.3. Характеристика й екологічна значимість окремих представників неметалічних елементів і їх сполук
- •5.3.1. Місце неметалічних елементів у періодичній системі. Загальна характеристика неметалів
- •5.3.2. Фізичні та хімічні властивості неметалів
- •5.3.3. Характеристика й екологічна значимість окремих представників неметалічних елементів і їх сполук
- •5.4.1. Класифікація органічних сполук
- •5.4.2. Характеристика найбільш екологічно значущих органічних сполук
- •5.4.3. Органічні полімерні матеріали
- •5.4.1. Класифікація органічних сполук
- •5.4.2. Характеристика найбільш екологічно значущих органічних сполук
- •5.4.3. Органічні полімерні матеріали
- •6.1. Ядерна хімія і радіохімія
- •6.1.2. Ядерні реакції
- •6.1.3. Вплив радіоактивності на біологічні об’єкти
- •6.2.1. Причини утворення і екологічні наслідки озонових дір, парникового ефекту, смогів, кислотних дощів
- •6.2.2. Чинники, що впливають на хімічний склад природних вод
- •6.2.3. Хімічне забруднення грунтів
- •6.2.1. Причини утворення і екологічні наслідки озонових дір, парникового ефекту, смогів, кислотних дощів
- •6.2.2. Чинники, що впливають на хімічний склад природних вод
- •6.2.3. Хімічне забруднення грунтів
4.3.4. Найголовніші окисники і відновники
Відновники й окисники можуть бути простими і складними речовинами. У періодах зі збільшенням порядкового номера елемента відновлювальні властивості простих речовин погіршуються, а окисні поліпшуються. Зі збільшенням порядкового номера елементів головних підгруп підсилюються їхні відновлювальні властивості і послаблюються окисні. Кращі відновники — s-елементи І групи, найбільш активні з них Сs і Fr. Кращі окисники — р-елементи VII групи, найбільш активний з них F. Елементи побічних підгруп мають металічні властивості, через те їхні прості речовини є відновниками. Прості речовини — метали — є відновниками. Прості речовини — неметали — є окисниками і відновниками.
Окисні або відновлювальні властивості складних речовин залежать від ступеня окиснення атома даного елемента.
П р и к л а д. У сполуці КМnO4 Манган має максимальний ступінь окиснення +7. Він може тільки приймати електрони, через те він може бути тільки окисником. У сполуках МnO2 і МnSO4 Манган має проміжні ступені окиснення (+4 і +2, відповідно), через те він може бути і відновником, й окисником. Це залежить від умов перебігу реакції і речовин, з якими буде взаємодіяти МnSO4 або МnO2. У молекулі простої речовини (Мn) Манган має нижчий ступінь окиснення 0, виходить, він може бути тільки відновником.
Найважливіші відновники й окисники
Відновники Окисники
Метали, водень, вугілля Галогени
СО, Н2S, SO2, Н2SO3 та її солі КМnО4, К2МnO4, МnO2
Кислоти НI, НВг, НСl, НNО2, Н3РO3 К2Сг2O7, К2CrO4
Солі SnСl2, FeSО4, МnSO4, Сr2(SO4)3 НNO3, Н2SO4, Н2SеO4
NH3, NO Кисень O2, озон O3
Альдегіди, спирти, глюкоза, Н2O2, СuО, РbO2, Аg2O
мурашина і щавлева кислоти FеСl3, Аg+, Аu3+
Гіпохлорити, хлорати і перхлорати
4.3.5. Класифікація окисно-відновних реакцій
Окисно-відновні реакції (ОВР) поділяють на три типи:
1. Міжмолекулярні ОВР — це реакції, у яких окисник і відновник перебувають у різних речовинах.
П р и к л а д. У реакції Сu + Нg(NO3)2 = Сu(NO3)2 + Нg проста речовина мідь є відновником, а складна речовина меркурій нітрат Нg(NO3)2 — окисником. Мідь і меркурій нітрат — різні речовини.
2. Внутрішньомолекулярні ОВР — це реакції, у яких окисник і відновник перебувають у тій самій речовині.
П р и к л а д. У реакції 2КСlO3 = 2КСl + 3O2 атоми Сl+5 є окисниками, йони О2ˉ відновниками. Атоми Сl+5 і О2ˉ входять до складу однієї речовини КСlO3.
3. ОВР диспропорціювання — це реакції, у яких окисником і відновником є атоми того самого елемента.
П р и к л а д. У реакції 3HNO3 = НNO2 + Н2O вихідна речовина — нітритна кислота НNO2 — містить атом Нітрогену з проміжним ступенем окиснення +3. У результаті реакції утворюються складні речовини, одна з яких містить атоми Нітрогену з більш високим ступенем окиснення (+5) — нітратна кислота, а інша з більш низьким ступенем окиснення (+2) — нітроген оксид. Атом Нітрогену зі ступенем окиснення +3 одночасно є і відновником, і окисником.