
- •Лекція вступ
- •32 Г (1 моль) — х л
- •1.2. Хімічний елемент
- •1.3. Основні закони хімії
- •2.1. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів д. І. Менделеєва
- •2.1.2. Періодична система елементів
- •2.1.3. Розвиток періодичного закону
- •2.2.2. Характеристика орбіталей
- •2.2.3. Електронні формули
- •2.2.4. Властивості та енергетичні характеристики атомів
- •2.3.2. Ковалентний зв’язок
- •2.3.3. Йонний зв’язок
- •2.3.4. Водневий зв’язок
- •2.3.5. Металічний зв’язок
- •2.3.6. Взаємодія між молекулами
- •2.3.7. Комплексний зв’язок
- •3.1. Енергетика хімічних процесів
- •3.1.3. Ентропія, енергія Гіббса та напрямленість процесів
- •3.2.2. Фактори, що впливають на швидкість реакції
- •3.2.3. Каталіз
- •3.3.2. Хімічна рівновага
- •3.3.3. Принцип Ле Шательє
- •4.1. Розчини. Дисперсні системи
- •4.1.2. Розчини. Розчинність
- •4.1.3. Чисельне вираження складу розчинів
- •4.2.2. Дисоціація води. Водневий показник
- •4.2.3. Буферні розчини
- •4.2.4. Гідроліз солей
- •4.3.2. Ступінь окиснення
- •4.3.3. Теорія окисно-відновних реакцій
- •4.3.4. Найголовніші окисники і відновники
- •4.3.5. Класифікація окисно-відновних реакцій
- •4.3.6. Складання рівнянь окисно-відновних реакцій
- •4.4.2. Електродні потенціали
- •4.4.3. Ряд електрохімічних потенціалів металів
- •4.4.4. Електроліз
- •4.4.5. Корозія та захист металів
- •5.1. Основні класи неорганічних сполук
- •5.1.2. Оксиди
- •5.1.3. Основи
- •5.1.4. Кислоти
- •5.1.5. Амфотерні гідроксиди
- •5.1.7. Солеподібні бінарні сполуки
- •5.1.8. Галоген- і тіоангідриди
- •5.1.9. Металоїди (інтерметалоїди)
- •5.2.1. Місце металічних елементів у періодичній системі. Загальна характеристика металів
- •5.2.2. Фізичні та хімічні властивості металів
- •5.2.3. Характеристика й екологічна значимість окремих представників металічних елементів і їх сполук
- •5.2.1. Місце металічних елементів у періодичній системі. Загальна характеристика металів
- •5.2.2. Фізичні та хімічні властивості металів
- •5.2.3. Характеристика й екологічна значимість окремих представників металічних елементів і їх сполук
- •5.3.1. Місце неметалічних елементів у періодичній системі. Загальна характеристика неметалів
- •5.3.2. Фізичні та хімічні властивості неметалів
- •5.3.3. Характеристика й екологічна значимість окремих представників неметалічних елементів і їх сполук
- •5.3.1. Місце неметалічних елементів у періодичній системі. Загальна характеристика неметалів
- •5.3.2. Фізичні та хімічні властивості неметалів
- •5.3.3. Характеристика й екологічна значимість окремих представників неметалічних елементів і їх сполук
- •5.4.1. Класифікація органічних сполук
- •5.4.2. Характеристика найбільш екологічно значущих органічних сполук
- •5.4.3. Органічні полімерні матеріали
- •5.4.1. Класифікація органічних сполук
- •5.4.2. Характеристика найбільш екологічно значущих органічних сполук
- •5.4.3. Органічні полімерні матеріали
- •6.1. Ядерна хімія і радіохімія
- •6.1.2. Ядерні реакції
- •6.1.3. Вплив радіоактивності на біологічні об’єкти
- •6.2.1. Причини утворення і екологічні наслідки озонових дір, парникового ефекту, смогів, кислотних дощів
- •6.2.2. Чинники, що впливають на хімічний склад природних вод
- •6.2.3. Хімічне забруднення грунтів
- •6.2.1. Причини утворення і екологічні наслідки озонових дір, парникового ефекту, смогів, кислотних дощів
- •6.2.2. Чинники, що впливають на хімічний склад природних вод
- •6.2.3. Хімічне забруднення грунтів
4.3.2. Ступінь окиснення
Ступінь окиснення атома також характеризує стан атома в сполуці.
Ступінь окиснення — це умовний алгебраїчний заряд атома в сполуці, якщо вважати, що сполука складається з йонів.
Ступінь окиснення атома — поняття формальне, воно відрізняється від поняття валентності. Він може мати позитивне, негативне і нульове значення, ціле або дробове. Ступінь окиснення виражають арабськими цифрами з алгебраїчним знаком, що проставляється над символом елемента. Позитивне значення ступеня окиснення мають атоми металевих елементів, що віддають електрони іншим атомам. Негативне значення ступеня окиснення мають атоми, що приймають електрони від інших атомів. Негативний ступінь окиснення (–1) має атом Флуору в усіх його сполуках. Атом Оксигену звичайно має ступінь окиснення (–2). Винятками є сполуки з Флуором (+2) і пероксиди (–1), сполуки з лужними металами (– 1/2 і – 1/3 у КО2 і КО3 відповідно). Атом Гідрогену частіше має ступінь окиснення (+1). Нульове значення ступеня окиснення мають атоми в молекулах простих речовин (Нº, Сlº, Сuº та ін.). Вищий позитивний ступінь окиснення відповідає номеру групи Періодичної системи, у якій перебуває елемент. Поняття про ступінь окиснення застосовується при складанні окисно-відновних реакцій.
4.3.3. Теорія окисно-відновних реакцій
Усі хімічні реакції за ознакою зміни ступеня окиснення атомів, що входять до складу реагуючих речовин, можна розділити на дві групи:
1. Реакції, що проходять без зміни ступеня окиснення атомів.
+1 -2 +1 +1 +6 -2 +1 +6 -2 +1 -2
П р и к л а д. У реакції 2NаОН+Н2SО4 = Nа2SO4+Н2O відсутні атоми, у яких змінюється ступінь окиснення в ході реакції.
2. Реакції, що йдуть зі зміною ступеня окиснення атомів.
+1-1 0 0 +1 -1
П р и к л а д. У реакції 2КВг + Сl2 = Вг2+ 2КСl змінюють свій ступінь окиснення атоми Брому і Хлору.
Реакції, при яких змінюються ступені окиснення атомів, що входять до складу реагуючих речовин, називаються окисно-відновними.
При окисно-відновних реакціях змінюється ступень окиснення атомів, а валентність їх може не змінюватися.
0 0 +1 -1
П р и к л а д. У результаті реакції F2 +Н2 = 2НF ступінь окиснення атомів Флуору і Гідрогену змінюється, а валентність не змінюється.
З точки зору передачі електронів від одного атома до іншого розрізняють процеси окиснення і відновлення.
Окисненням називається процес віддавання електронів атомом, молекулою або йоном. При окисненні ступінь окиснення підвищується.
П р и к л а д. Аlº – 3еˉ = Аl3+; Н2º – 2еˉ = 2Н+;
Fe2+ – 1еˉ = Fe3+; 2Clˉ – 2еˉ = Cl2º
Відновленням називається процес приєднання електронів атомом, молекулою або йонами. При відновленні ступінь окиснення знижується.
П р и к л а д. Sº + 2еˉ = S2ˉ; Сl2º + 2еˉ = 2Сlˉ; Fe3+ + 1еˉ = Fe2+.
Атоми, молекули або йони, що віддають електрони, називаються відновниками. У реакції вони окиснюються. Атоми, молекули або йони, що приєднують електрони, називаються окисниками. У реакції вони відновлюються. Окиснення завжди проходить з відновленням, і навпаки, відновлення завжди зв’язане з окисненням:
Відновник – еˉ = Окисник.
Окисник + еˉ = Відновник.
Окисно-відновні реакції — це результат двох протилежних процесів — окиснення і відновлення.
Кількість електронів, відданих у реакції відновлення, дорівнює числу електронів, прийнятих у реакції окиснення.