- •Теорії походження Київської Русі.
- •Київська Русь за правління Володимира Великого
- •Прийняття Християнства на Русі та його наслідки.
- •Політична трансформація Київської Русі другої половини XI ст. Тріумвірат Ярославичів.
- •Феодальні війни та княжі з’їзди Руських князів другої половини XI – початку XII ст.
- •Спроби консолідації Київсьської держави: правління Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича.
- •Монголо-татарська навала та її наслідки для українських земель.
- •Культура Київської Русі.
- •Галицьке князівство: друга половина XI ст. – 1199 р.
- •Галицько-Волинське князівство 1199 – 1264 рр. Правління Романа Мстиславича та Данила Романовича.
- •Причини занепаду Київської Русі та її місце в історії українського державотворення Причин занепаду Київської Русі було багато.
- •Входження українських земель до Великого князівства Литовського та особливості їх адміністративно-політичного статусу.
- •Причини виникнення козацтва. Д. Вишневецький. Виникнення Запорізької Січі та її устрій.
- •Українське козацтво за гетьманування п. Сагайдачного.
- •Релігійна та культурна діяльність братств.
- •Берестейська церковна унія: причини і наслідки.
- •Козацько-селянські повстання під проводом к. Косинського і с. Наливайка.
- •Державний устрій української козацької держави б. Хмельницького.
- •Державотворча діяльність гетьмана і. Виговського.
- •Політична діяльність гетьмана п. Дорошенка.
- •Антимосковський виступ гетьмана і. Мазепи: причини і наслідки.
- •Політика Петра і щодо українських земель після Полтавської битви 1709 р.
- •Діяльність гетьмана п. Орлика
- •5 Квітня 1710 р. В Бендерах(Молдова) відбулась козацька рада, де було обрано Пилипа Орлика - найближчого сподвижника Івана Мазепи який був генеральним писарем його уряду.
- •Гайдамацький рух на Україні у хvііі ст.
- •Зовнішньополітична діяльність незалежної України
- •Громадівський рух в Україні.
- •Пожвавлення національного руху в Україні наприкінці 80-х рр. Хх ст. Формування багатопартійної системи.
- •3 Етап — березень-квітень 1990 р. Відбулися вибори до Верховної Ради урср, в результаті яких Демократичний блок, у якому Рух був головною силою, створив парламентську опозицію — Народну Раду.
- •Українські дисиденти, їхні програмні цілі та діяльність
- •Найвпливовіші політичні партії Західної України у міжвоєнний період, їх програмні цілі та діяльність.
- •Міжнародне становище унр на початку 1919 р. Війна більшовицької Росії проти унр.
- •Вибух Першої світової війни і ставлення до неї української громадськості
- •Утворення срср й остаточна ліквідація суверенітету України
- •Боротьба унр проти агресії більшовицького Раднаркому наприкінці 1917 – початку 1918 рр.
- •Колонізаторська політика Польщі в Західній Україні у міжвоєнний період.
- •Встановлення влади Директорії унр. Поясніть відмінності у поглядах між
- •Антигетьманське повстання, його причини, хід. Історичне значення гетьманату п.Скоропадського.
- •Розкрийте здобутки і прорахунки у політиці уряду п.Скоропадського
- •Боротьба зунр проти польської агресії
- •Охарактеризуйте здобутки і прорахунки Центральної Ради у її державотворчій діяльності.
- •Українсько-польсько-радянська війна 1920 р
- •25.04.1920 Об’єднана польсько-українська армія рушила на окуповану більшовиками Україну і за тиждень визволила Житомир, Бердичів, Козятин і 07.05.1920 була в Києві.
- •Листопадове 1918 р. Повстання у Львові. Утворення зунр.
- •Дайте короткі історичні довідки про таких діячів: є.Петрушевич, с.Петлюра, п.Скоропадський, є.Коновалець.
- •Охарактеризуйте внутрішньополітичне становище унр у 1919 р.
- •Розкрийте суть операції "Вісла".
- •Україна в роки Першої світової війни.
- •Переяславський договір 1654 р. З Москвою: причини укладення, зміст та наслідки для України.
- •Розкрийте суть Варшавського договору 1920 р.
- •Берестейський мирний договір унр з країнами Четверного союзу: причини підписання, умови, наслідки.
- •Антинацистський Руху опору в Україні в роки Другої світової війни.
- •Дисидентський рух в Україні, його програмні цілі.
- •Політика "радянізації" на західноукраїнських землях в 1939-1941 рр.
- •Початки національного відродження в Галичині. "Руська Трійця".
- •Особливості зовнішньополітичної діяльності незалежної України
Політична трансформація Київської Русі другої половини XI ст. Тріумвірат Ярославичів.
За Ярослава Мудрого Київська Русь досягла піку свого розквіту, встала нарівні з найвпливовішими країнами середньовічної Європи. Турбуючись про подальшу долю своєї держави, за кілька років до смерті Ярослав поділив між синами міста й землі. Київ, Новгород відійшли Ізяславові, Чернігів, Муром - Святославові, Ростов, Переяслав - Всеволодові, Володимир - Ігореві, Смоленськ - В'ячеславові. До того ж запроваджувався новий принцип спадковості - сеньйорат. Це означало, що княжити в Києві мають спершу по черзі всі сини Ярослава, потім онуки старшого сина і т.д. У 1054 р. на 76-му році життя помер Ярослав Мудрий. З цього моменту починається зміна форми правління в Давньоруській державі: одноосібна монархія поступово переростає у монархію федеративну. Після смерті батька три брати — Ізяслав, Святослав та Всеволод — уклали між собою політичний союз, утворили тріумвірат і, спільно управляючи державою, забезпечували є дність та безпеку руських земель. Цей унікальний союз проіснував майже двадцять років, але бурхливий розвиток феодалізму, ріст та економічне зміцнення місцевої земельної знаті, породжуючи відцентрові тенденції, підривали його основи. До того ж кожен з тріумвірів був претендентом на першу роль у державі. Значного удару союзу Ярославичів було завдано поразкою руських військ у битві з половцями на р. Альті 1068 р. Ця трагічна подія призвела до захоплення кочівниками Переяславщини, повстання киян проти Ізяслава та різкого загострення суперечностей між братами. Для стабілізації ситуації у державі брати зібрались у Вишгороді (1072р.). І хоча їм вдалося прийняти важливий спільний документ — загальноруський кодекс юридичних норм "Правду Ярославичів" — це не відновило їхньої колишньої єдності. Вже наступного року Святослав зайняв київський стіл, а його старший брат Ізяслав мусив рятуватися втечею до Польщі, що поставило останню крапку в довгій історії тріумвірату. Протягом 1073-1093 рр. Ярославичі по черзі сідали у великокняже крісло: 1073-1076 рр. — Святослав, 1076-1078 рр. — Ізяслав, 1078-1093 рр. — Всеволод.
Феодальні війни та княжі з’їзди Руських князів другої половини XI – початку XII ст.
Після двадцяти років спільного правління державою між трьома братами розгорілась війна. 1073 р. Святослав і Всеволод вигнали Ізяслава з Києва. Святослав сів княжити в Києві, а Всеволод у Чернігові. У 1076 р. Святослав помер. Після смерті Святослава розгорілась війна за Київський престол. Ізяслав повернувся до Київської держави і разом зі Всеволодом воював проти Олега Святославича. У 1078 р. вони перемогли Олега, але Ізяслав загинув.
1093 р. після смерті Всеволода його син Володимир Мономах мав можливість зайняти київський престол, але вирішив керуватись принципом старшинства, який заповідав Ярослав мудрий і віддав Київ Святополку Ізяславичу. Олегу Святославовичу віддав Чернігів, а сам Мономах сів в Переяславі.
З’їзд у м.Любечі (1097). Зібрання князів Пд.-Зх. Русі. Ухвалили: припинення усобиці, об’єднати сили в боротьбі з половцями. Проголосили недоторканими владу і власність у своїх князівствах. Цей з'їзд перетворив Руську державу на своєрідну федерацію князівств, ввівши, замість сеньйорату, засаду вотчинності.
З’їзд у м.Витичеві (1100). Було підписано мир між Святополком Ізяславовичем київським, Володимиром Всеволодичем Мономахом переяславським, Давидом Святославовичем чернігівським і його братом Олегом новгород-сіверським. На з’їзді виявилися суперечності між князями і бажання розширити свої князівства за рахунок інших.