Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Теорії походження Київської Русі.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
25.02.2020
Размер:
105.48 Кб
Скачать

Політична трансформація Київської Русі другої половини XI ст. Тріумвірат Ярославичів.

За Ярослава Мудрого Київська Русь досягла піку свого розквіту, встала нарівні з найвпливовішими країнами середньовічної Європи. Турбуючись про подальшу долю своєї держави, за кілька років до смерті Ярослав поділив між синами міста й землі. Київ, Новгород відійшли Ізяславові, Чернігів, Муром - Святославові, Ростов, Переяслав - Всеволодові, Володимир - Ігореві, Смоленськ - В'ячеславові. До того ж запроваджувався новий принцип спадковості - сеньйорат. Це означало, що княжити в Києві мають спершу по черзі всі сини Ярослава, потім онуки старшого сина і т.д. У 1054 р. на 76-му році життя помер Ярослав Мудрий. З цього моменту починається зміна форми правління в Давньоруській державі: одноосібна монархія поступово переростає у монархію федеративну. Після смерті батька три брати — Ізяслав, Святослав та Всеволод — уклали між собою політичний союз, утворили тріумвірат і, спільно управляючи державою, забезпечували є дність та безпеку руських земель. Цей унікальний союз проіснував майже двадцять років, але бурхливий розвиток феодалізму, ріст та економічне зміцнення місцевої земельної знаті, породжуючи відцентрові тенденції, підривали його основи. До того ж кожен з тріумвірів був претендентом на першу роль у державі. Значного удару союзу Ярославичів було завдано поразкою руських військ у битві з половцями на р. Альті 1068 р. Ця трагічна подія призвела до захоплення кочівниками Переяславщини, повстання киян проти Ізяслава та різкого загострення суперечностей між братами. Для стабілізації ситуації у державі брати зібрались у Вишгороді (1072р.). І хоча їм вдалося прийняти важливий спільний документ — загальноруський кодекс юридичних норм "Правду Ярославичів" — це не відновило їхньої колишньої єдності. Вже наступного року Святослав зайняв київський стіл, а його старший брат Ізяслав мусив рятуватися втечею до Польщі, що поставило останню крапку в довгій історії тріумвірату. Протягом 1073-1093 рр. Ярославичі по черзі сідали у великокняже крісло: 1073-1076 рр. — Святослав, 1076-1078 рр. — Ізяслав, 1078-1093 рр. — Всеволод.

Феодальні війни та княжі з’їзди Руських князів другої половини XI – початку XII ст.

Після двадцяти років спільного правління державою між трьома братами розгорілась війна. 1073 р. Святослав і Всеволод вигнали Ізяслава з Києва. Святослав сів княжити в Києві, а Всеволод у Чернігові. У 1076 р. Святослав помер. Після смерті Святослава розгорілась війна за Київський престол. Ізяслав повернувся до Київської держави і разом зі Всеволодом воював проти Олега Святославича. У 1078 р. вони перемогли Олега, але Ізяслав загинув.

1093 р. після смерті Всеволода його син Володимир Мономах мав можливість зайняти київський престол, але вирішив керуватись принципом старшинства, який заповідав Ярослав мудрий і віддав Київ Святополку Ізяславичу. Олегу Святославовичу віддав Чернігів, а сам Мономах сів в Переяславі.

З’їзд у м.Любечі (1097). Зібрання князів Пд.-Зх. Русі. Ухвалили: припинення усобиці, об’єднати сили в боротьбі з половцями. Проголосили недоторканими владу і власність у своїх князівствах. Цей з'їзд перетворив Руську державу на своєрідну федерацію князівств, ввівши, замість сеньйорату, засаду вотчинності.

З’їзд у м.Витичеві (1100). Було підписано мир між Святополком Ізяславовичем київським, Володимиром Всеволодичем Мономахом переяславським, Давидом Святославовичем чернігівським і його братом Олегом новгород-сіверським. На з’їзді виявилися суперечності між князями і бажання розширити свої князівства за рахунок інших.