- •Теорії походження Київської Русі.
- •Київська Русь за правління Володимира Великого
- •Прийняття Християнства на Русі та його наслідки.
- •Політична трансформація Київської Русі другої половини XI ст. Тріумвірат Ярославичів.
- •Феодальні війни та княжі з’їзди Руських князів другої половини XI – початку XII ст.
- •Спроби консолідації Київсьської держави: правління Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича.
- •Монголо-татарська навала та її наслідки для українських земель.
- •Культура Київської Русі.
- •Галицьке князівство: друга половина XI ст. – 1199 р.
- •Галицько-Волинське князівство 1199 – 1264 рр. Правління Романа Мстиславича та Данила Романовича.
- •Причини занепаду Київської Русі та її місце в історії українського державотворення Причин занепаду Київської Русі було багато.
- •Входження українських земель до Великого князівства Литовського та особливості їх адміністративно-політичного статусу.
- •Причини виникнення козацтва. Д. Вишневецький. Виникнення Запорізької Січі та її устрій.
- •Українське козацтво за гетьманування п. Сагайдачного.
- •Релігійна та культурна діяльність братств.
- •Берестейська церковна унія: причини і наслідки.
- •Козацько-селянські повстання під проводом к. Косинського і с. Наливайка.
- •Державний устрій української козацької держави б. Хмельницького.
- •Державотворча діяльність гетьмана і. Виговського.
- •Політична діяльність гетьмана п. Дорошенка.
- •Антимосковський виступ гетьмана і. Мазепи: причини і наслідки.
- •Політика Петра і щодо українських земель після Полтавської битви 1709 р.
- •Діяльність гетьмана п. Орлика
- •5 Квітня 1710 р. В Бендерах(Молдова) відбулась козацька рада, де було обрано Пилипа Орлика - найближчого сподвижника Івана Мазепи який був генеральним писарем його уряду.
- •Гайдамацький рух на Україні у хvііі ст.
- •Зовнішньополітична діяльність незалежної України
- •Громадівський рух в Україні.
- •Пожвавлення національного руху в Україні наприкінці 80-х рр. Хх ст. Формування багатопартійної системи.
- •3 Етап — березень-квітень 1990 р. Відбулися вибори до Верховної Ради урср, в результаті яких Демократичний блок, у якому Рух був головною силою, створив парламентську опозицію — Народну Раду.
- •Українські дисиденти, їхні програмні цілі та діяльність
- •Найвпливовіші політичні партії Західної України у міжвоєнний період, їх програмні цілі та діяльність.
- •Міжнародне становище унр на початку 1919 р. Війна більшовицької Росії проти унр.
- •Вибух Першої світової війни і ставлення до неї української громадськості
- •Утворення срср й остаточна ліквідація суверенітету України
- •Боротьба унр проти агресії більшовицького Раднаркому наприкінці 1917 – початку 1918 рр.
- •Колонізаторська політика Польщі в Західній Україні у міжвоєнний період.
- •Встановлення влади Директорії унр. Поясніть відмінності у поглядах між
- •Антигетьманське повстання, його причини, хід. Історичне значення гетьманату п.Скоропадського.
- •Розкрийте здобутки і прорахунки у політиці уряду п.Скоропадського
- •Боротьба зунр проти польської агресії
- •Охарактеризуйте здобутки і прорахунки Центральної Ради у її державотворчій діяльності.
- •Українсько-польсько-радянська війна 1920 р
- •25.04.1920 Об’єднана польсько-українська армія рушила на окуповану більшовиками Україну і за тиждень визволила Житомир, Бердичів, Козятин і 07.05.1920 була в Києві.
- •Листопадове 1918 р. Повстання у Львові. Утворення зунр.
- •Дайте короткі історичні довідки про таких діячів: є.Петрушевич, с.Петлюра, п.Скоропадський, є.Коновалець.
- •Охарактеризуйте внутрішньополітичне становище унр у 1919 р.
- •Розкрийте суть операції "Вісла".
- •Україна в роки Першої світової війни.
- •Переяславський договір 1654 р. З Москвою: причини укладення, зміст та наслідки для України.
- •Розкрийте суть Варшавського договору 1920 р.
- •Берестейський мирний договір унр з країнами Четверного союзу: причини підписання, умови, наслідки.
- •Антинацистський Руху опору в Україні в роки Другої світової війни.
- •Дисидентський рух в Україні, його програмні цілі.
- •Політика "радянізації" на західноукраїнських землях в 1939-1941 рр.
- •Початки національного відродження в Галичині. "Руська Трійця".
- •Особливості зовнішньополітичної діяльності незалежної України
Боротьба унр проти агресії більшовицького Раднаркому наприкінці 1917 – початку 1918 рр.
Більшовицькі сили складалися з: більшовизованих солдат Західного фронту та моряків Балтійського й Чорноморського флотів; червоної гвардії. Це були добровольці, переважно робітники і матроси, переконані більшовики, що ненавиділи «буржуазну» ЦР і українців взагалі. Ці об'єднані 160-тисячні військові сили були «вручені» М. Муравйову.
На оборону України встали головним чином підрозділи Вільного козацтва і добровольчі об'єднання, що створювалися за рішенням Генерального Секретаріату (26 грудня). Найголовнішими з них були: Гайдамацький Кіш Слобідської України під командуванням С.Петлюри; Галицький курінь Січових стрільців під командуванням Є. Коновальця. Чисельністю війська УНР не поступалися радянським, але вони були розпорошені по всій Україні, на відміну від більшовицької армії.
Хід воєнних дій. 25 грудня Антонов-Овсієнко віддав наказ про загальний наступ радянських військ проти УНР. Першим радянські війська з допомогою місцевих більшовиків захопили Катеринослав. Потім Полтаву, Херсон, Одесу, Олександрівськ. Червоноармійські загони з півночі і сходу наближалися до Києва. Саме в ці дні на шляху радянських військ на станції Крути між Ніжином і Бахмачем став загін із 500 необстріляних київських студентів, гімназистів та юнкерів 1-ї київської юнацької військової школи ім. Б. Хмельницького. Відбувся жорстокий бій (16 січня 1918 р. ), в ході якого більшість юнаків загинула. Подвиг цих юнаків на чолі з сотником Омельченко став символом національної честі і назавжди увійшов в історію України.
На допомогу наступаючим військам Муравйова робітники завода «Арсенал» 16 січня 1918 р. почали збройне повстання, центром якого став завод. Повстання через 5 днів було придушене. Але 26 січня більшовицькі війська все таки увійшли в столицю УНР. В Києві війська Муравйова вчинили криваву різанину.
30 січня 1918 р. в Києві проголошено «Українську Робітничо-Селянську Республіку» з Народним Секретаріатом на чолі. Членів ЦР оголошено злочинцями, а майно їхнє реквізовано. ЦР покинула Київ і переїхала до Житомира.
Причини поразки українських військ були такі: а) перевага більшовицької Росії у чисельності й озброєнні війська; б) розпорошеність українських сил.
Проголошення незалежності Карпатської України і її історичне значення. 12 лютого 1939 р. відбулись вибори до Сейму Карпатської України, на яких абсолютну більшість голосів виборців (близько 94 %) здобули кандидати Українського Національного Об'єднання. 15 березня 1939 р. Сейм на чолі з А. Штефаном проголосив повну державну самостійність Карпатської України. Прийнята парламентом конституція Карпатської України (Конституційний закон ч.1), визначила назву держави (Карпатська Україна), державний устрій (президентська республіка), державну мову (українська). Державним прапором та гімном республіки були визнані синьо-жовтий стяг і український національний гімн «Ще не вмерла Україна». Герб - червоний ведмідь на лівому срібному півполі й чотири сині та три золоті смуги у правому півполі та тризуб з хрестом на середньому зубі. Президентом Карпатської України було обрано А. Волошина, який призначив прем'єр-міністром нового уряду суверенної держави Ю. Ревая. Заступником голови сейму (спікером) Карпатської України 1939 року, референт преси й інформації та зв'язковий з урядом Карпатської України був С. Росоха. Волошин після проголошення Незалежності відразу ж звернувся з телеграмою особисто до Адольфа Гітлера з проханням про визнання Карпатської України під охороною Рейху та недопущення її захоплення Угорщиною.
Карпатська Україна як держава проіснувала недовго, проте заявила світові про волелюбність українського народу, залишила свій слід в українській історії, підтвердила, що Закарпаття є українською землею, а українці цього краю — невід’ємною частиною великої української нації. Ця подія мала велике історичне значення не лише для карпатського українства, але й для всього українського народу. Адже Карпатська Україна стала одним з кроків на шляху до соборності всіх українських етнічних земель у єдиній державі.