Кризовим був стан і в інших сферах життя. Політико-ідеологічна криза радянської системи

Кризові явища

Заходи щодо усунення кризових явищ

• Керівництво КПРС змушено відмовитись від тези про побудову комунізму до 1980 р.

• Ідеологами КПРС висувається теорія, що констатує побудову в СРСР розвинутого соціалізму — перехідного етапу до комунізму.

• Падає авторитет КПРС, керівників партійного апарату всіх ланок.

• Конституційно закріплюється керівна роль КПРС в радянському суспільстві (стаття 6 Конституції СРСР 1977 р. і Конституції УРСР 1978 p.).

• В суспільстві стрімко зростає розчарування в соціалістичній ідеології, починається критика її засад (світоглядних, економічних, політик-них тощо) з боку дисидентів, правозихисників, діячів культури.

• Керівництво КПРС вимагає поліпшити ідеологічну роботу, здійснюються репресії проти «інакомислячих».

• Відбувається боротьба в керівництві країною і партією; до влади приходять прибічники неосталінізму^*.

• В засобах масової інформації пропагуються переваги і успіхи соціалізму, піддаються критиці вади капіталізму.

Кризові явища

Заходи щодо усунення кризових явищ

• Зросло соціальне напруження, зумовлене погіршенням матеріального становища значної частини населення, виникненням стійкої нестачі («дефіциту») товарів, житла, послуг.

• Кризові явища в соціальних відносинах піддавались критиці в засобах масової інформації, але глибокий аналіз їх причин блокувався.

• В умовах дефіциту товарів, житла, послуг гостро ставилися проблеми «чесного» (тобто рівного у відповідності з комуністичною ідеологією) розподілу. Розподіл благ стає дестабілізуючим соціальним фактором.

• Партія і уряд, органи державної влади обіцяли зробити все належне для подолання негативних явищ в соціальній сфері.

• Зріс розрив в рівні життя жителів міста і села, робітників і інтелігенції, народу і номенклатури^*, представників тіньової економіки.

• Привілеї номенклатури приховувались; якщо інформація про них і попадала в засоби масової інформації, то не в повному обсязі.

• Номенклатура, яка користувалася привілеями при розподілі матеріальних благ, поступово перетворюється в особливу соціальну групу, що викликала ненависть основної маси населення.

• Здійснювались намагання відрегулювати розподіл дефіцит-них товарів через спеціальні черги («за записом», розподіляти на підприємствах з урахуванням думки трудових колективів тощо).

• Замість обіцяного суспільства рівності керівництво країни і партії створило суспільство з яскраво вираженою нерівністю; засадами успіху особи в ньому були не наполеглива праця або яскравий талант, а приналежність до привілейованої групи населення.

• Періодично підвищувалась заробітна платня всім категоріям працюючих.