37. Основні напрями інноваційної діяльності у сфері природокористування.

Однією із характерних особливостей інновац. процесів є швидка зміна технологій, видів продукції, стандартів споживання населення, зміна і накопичення інформації. Технологічні зміни сьогодні проходять частіше і здійснюються на фоні змін у всьому спектрі забезпечуючих і супутніх наук (що є наслідком розвитку стандартизації і сертифікації, а натепер – передумовою екологічної сертифікації продукції, послуг та в цілому у сфері природокористування). 

Пріоритетні напрямки інноваційної діяльності в Україні згідно Закону України „Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні” складаються із стратегічних і середньострокових та, можуть бути вирішені, Інноваційна стратегія забезпечення гармонізації життєдіяльності суспільства передбачає вдосконалення систем стандартизації і сертифікації, їх гармонізацію з вимогами європейських законодавчих та нормативних актів. Виробництво екологічних товарів і послуг є високорентабельною сферою економічної діяльності, формуючи виробництва,Економіка повинна бути зорієнтована на покращання екологічної ситуації через підтримку еколого-безпечних методів господарювання. Екологічна сертифікація є інновацією за сутністю і змістом, та на сьогодні набуває розвитку за напрямками: сільськогосподарські угіддя, лісові масиви , ландшафти, екосистеми, адміністративні території та ін. Таким чином, предметом еколого-економічного управління в інноваційній сфері є діяльність суб'єктів природокористування і природоохоронної діяльності, яка повинна бути офіційно визнаною, задокументованою, а політика держави реалізовуватимуться у таких напрямках:  - реалізація екологічної політики із врахуванням завдань, які передбачають забезпечення екологічної безпеки природно-господарських систем, регіонів і сталий розвиток;  - створення фондів підтримки інноваційної діяльності);

- забезпечення реалізації інноваційних програм, проектів щодо запобігання і кризових ситуацій у виробничій сфері та у вирішенні питань регіонального управління і природоохоронної діяльності; - дотримання рівня екологічної безпеки і вимог природоохоронного законодавства; - раціоналізації використання природних ресурсів із врахуванням їх функцій, значення, вартості як природного капіталу держави; - систематизації і узгодження всіх систем моніторингу із збору, обробки та забезпечення обміну інформації еколого-економічного характеру; - доповнення та модернізація існуючих систем підготовки і перепідготовки фахівців; - систематизації і створення єдиної бази інвестиційних проектів.

38. Порушення якості навколишнього природного середовища та види забруднень.

Під забрудненням навколишнього середовища слід розуміти «зміна властивостей середовища (хімічних, механічних, фізичних, біологічних і пов'язаних з нимиінформаційних), що відбуваються в результаті природних або штучних процесів і призводять до погіршення функцій середовища по відношенню до будь-якого біологічного або технологічного об'єкту»  . Використовуючи різні елементи навколишнього середовища у своїй діяльності, людина змінює її якість. Часто ці зміни виражаються в несприятливій формі забруднення.  Забруднення навколишнього середовища - це надходження в неї шкідливих речовин, що можуть завдати шкоди здоров'ю людини, неорганічної природи, рослинному і тваринному світу чи стати перешкодою у тієї чи іншої людської діяльності. Зазвичай, кажучи про забруднення, мають на увазі саме антропогенне забруднення і оцінюють його, порівнюючи потужності природних і антропогенних джерел забруднення.  Із-за великих кількостей надходять в середу відходів людської діяльності здатність навколишнього середовища до самоочищення знаходиться на межі.

Забруднення поділяють за масштабами на:

а) глобальні (планетарні): озонові дірки, кислотні дощі, парниковий ефект, підвищення рівня радіації і забруднення Світового океану;

6)регіональні: забруднення окремих частин країни, басейну окремої річки, моря;

в) локальні: невеликих масштабів від локальних джерел забруднення: вихлопна труба конкретного автомобіля, викид газоподібних чи твердих відходів окремого підприємства.

За видами забруднення поділяються на:

1 .Механічні - це забруднення навколишнього середовища механічними відходами без хіміко-фізичних наслідків.

2. Хімічні - це зміна хімічних властивостей середовища, що спричиняє негативний вплив на екосистеми і техногенні системи.

З.Фізичні - це зміна фізичних параметрів навколишнього середовища, що призводить до негативних наслідків.

4. Біологічні - це проникнення в екосистеми чи техногенні системи живих істот, ворожих даним співтовариствам.