- •20 Г NaOh розчинено в 250 мл розчину. Визначте молярну концентрацію розчину.
- •Адсорбційні способи зм’якшення жорсткості води.
- •Акумулятори – їх види та принцип дії.
- •Будова атома. Ізотопи.
- •Будова атома.
- •Гідроксиди (основні, амфотерні). Їх хімічні властивості.
- •Гідроліз солей. Рівняння ступінчатого гідролізу.
- •Дати визначення – атомна маса, молекулярна маса, моль.
- •Еквівалент. Визначення еквіваленту складних речовин (оксиди, кислоти, гідроксиди, солі). Закон еквівалентів.
- •Електроліз електролітів.
- •Електролітична дисоціація води. Іонний добуток води. Водневий показник (рН). Ступінь і константа дисоціації.
- •Енергія спорідненості до електрону. Електронегативні елементи.
- •Іонний добуток води. Водневий показник (рН). Шкала кислотно-лужних відношень. Дивись питання №17.
- •Іонний зв’язок. Особливості іонного зв’язку.
- •Кислоти. Їх класифікація та хімічні властивості.
- •28) Класифікація розчинів та дисперсних систем
- •29) Класифікація та хімічні властивості основ
- •30) Ковалентний зв’язок (полярний, неполярний, донорно-акцепторний)
- •31) Константа та ступінь дисоціації
- •32)Кристалічний та аморфний стан речовини. Типи кристалічних граток.
- •33) Металевий зв’язок, його особливості.
- •34) Методи захисту від електрохімічної корозії металів.
- •40) Оксиди (основні, кислотні, амфотерні). Хімічні властивості амфотерних оксидів.
- •46) Отримання та використання будівельного вапна.
- •47)Отримання та хімічні властивості Ca(oh)2.
- •48) Періодичний закон і система елементів. S -, p -, d -, f – елементи. Зміна властивостей елементів по періодах і групах
- •49) Заповнення атомних орбіталей електронами. Правила Клечковського
- •55) Розподіл електронів по енергетичних рівнях і підрівнях. Принцип Паулі, правило Гунда.
- •56) Розчинність газуватих, рідких та твердих речовин у рідинах.
- •63) Способи отримання магнію.
- •64) Способи вираження концентрації розчинів.
- •65) Способи зм’якшення постійної жорсткості води.
- •66) Способи зм’якшення тимчасової жорсткості води.
- •67) Стандартний водневий електрод. Електрохімічний ряд напруг металів.
- •72) Хімічний зв’язок. Види зв’язку. Полярність та направленість зв’язку.
- •73) Хімічні властивості амфотерних гідроксидів.
- •74) Хімічні властивості гідроксиду кальцію.
- •75) Хімічні властивості кислот.
- •76) Хімічні властивості кислотних оксидів.
- •77) Хімічні властивості магнію.
- •Хімічні властивості оксиду кальцію
- •Хімічні властивості основних оксидів
- •Хімічні властивості та отримання Mg(oh)2
- •88) Закінчіть рівняння реакції:
- •20 Г NaOh розчинено в 250 мл розчину. Визначте молярну концентрацію розчину.
- •Адсорбційні способи зм’якшення жорсткості води.
- •Акумулятори – їх види та принцип дії.
55) Розподіл електронів по енергетичних рівнях і підрівнях. Принцип Паулі, правило Гунда.
заповнювати електронні шари електронами необхідно від першого шару до наступних згідно з порядком послаблення їх притяжіння до ядра;
· заповнювати орбіталі електронами необхідно також у порядку послаблення їх зв’язку з ядром: спочатку необхідно заповнити s орбіталі, потім p орбіталі, а потім d орбіталі;
· на кожній з орбіталей можна розмістити лише два електрони;
· на кожній із орбіталей спочатку міститься по одному електрону, а потім, якщо число електронів перевищує кількість орбіталей, розміщують по другому електрону, при цьому утворюються електронні пари.
Принцип Паулі.
У будь-якій системі (атомі, молекулі, інш.), що містить велику кількість електронів не може бути двох електронів, у яких збігалися б значення усіх чотирьох квантових чисел.
Правило Хунда.
Електрони розподіляються по орбіталях у межах даного електричного підрівня так, аби сумарне спінове число було максимальне.
56) Розчинність газуватих, рідких та твердих речовин у рідинах.
Розчинність речовини характеризує її здатність розчинятися у даному розчиннику.
При розчиненні газів виділяється теплота. Розчинність газу за сталої температури прямо пропорційна його тиску, тобто при розчиненні газу об’єм розчину зменшується.
При розчиненні в рідинах твердих речовин або інших рідин зміна об’єму не впливає на їх розчинність. На розчинність може впливати зміна температури. Неполярні речовини, наприклад органічні сполуки, краще розчиняються у неполярних речовинах: бензол і толуол розчин один в одному
Полярні речовини краще розчиняються в неполярних, наприклад сіль добре розчиняється у воді..
57) Скільки розчинено Са(НСО3)2 в 1000 л води з жорсткістю 2 ммоль-екв/л?
Розв'язання. В 1000 л води знаходяться 1000"8 = 2000 мг-екв солей (або 2 г/моль), які обумовлюють жорсткість води. Для усунення жорсткості потрібно додати 2"81 = 162 г речовини, еквівалентна маса якої становить 81 г/моль.
58) Скільки треба взяти CuSO4•5H2O щоб приготувати 0,5 л 0,05 М розчину з розрахунку на безводну сіль?
1 моль CuSO4*5H2O = 2512гр
0,5 моль CuSO4*5H2O = 12,55гр/л
Потрібно 12,55/2 = 6,27 гр CuSO4*5H2O для утворення 0,5 л 0,05 М розчину.
Із цього маса CuSO4 = 6,27*161/251 = 4 гр
59) Скільки треба взяти карбіду кальцію СаС2 для отримання 1000 л ацетилену С2Н2 за нормальних умов.
М=64 М=26
СаС2 + 2Н2О = С2Н2 + Са(ОН)2
x m=1160,72
26гр = 22,4 л х = 1160,7*64/26 = 2857,1гр
х = 1000л х = 1160,7гр
Відповідь: потрібно 2857,1 гр СаС2 для отримання 1000 л ацетилену С2Н2 за нормальних умов.
60) Скільки треба соди для зм’якшення 100 л води з жорсткістю 8 ммоль-екв/л?
Скільки грамів соди потрібно добавити до 500 л води, щоб усунути її жорсткість , яка дорівнює 5 ммоль-екв?
Розв'язання. В 100 л води знаходяться 100"8 = 800 мг-екв солей (або 0,8 г/моль), які обумовлюють жорсткість води. Для усунення жорсткості потрібно додати 0,8"53 = 42,4 г соди, еквівалентна маса якої становить 53 г/моль.
61) Скільки треба соди для зм’якшення 1000 л води з жорсткістю 4 ммоль-екв/л?
В 100 л води знаходяться 1000"4 = 4000 мг-екв солей (або 4 г/моль), які обумовлюють жорсткість води. Для усунення жорсткості потрібно додати 4"53 = 212 г соди, еквівалентна маса якої становить 53 г/моль.
62) Солі (середні, кислі, основні, подвійні, мішані, комплексні). Навести приклади солей.
Солі – сполуки, що утворюються внаслідок заміщення одного або декількох атомів гідрогену у кислоті на метал. Солі в залежності від їх складу поділяють на середні, основні і кислі.
- Середні – це продукт повного заміщення гідрогену в кислоті на метал або гідроксогруп в основі на кислотній залишок.
- подвійні(утворюються в наслідок заміщення гідрогену кількома металами(КAl(SO4)2))
- змішані(заміщення гідроксогруп в багатокислотних основах на різні кислотні залишки(СаОCl2))
- комплексні (сполуки, отримані по донорно-акцепторному механізму з комплексним іоном у своєму складі (Na(Al(OH)4)))
- Кислі – продукт неповного заміщення гідрогену металом (NaHCO3, Ca(H2PO4)2)
- Основні солі – продукт неповного заміщення в багатокислотних основах гідроксогруп ОН на кислотний залишок (Fe(OH)SO4, Cr(OH)2Cl)
