- •20 Г NaOh розчинено в 250 мл розчину. Визначте молярну концентрацію розчину.
- •Адсорбційні способи зм’якшення жорсткості води.
- •Акумулятори – їх види та принцип дії.
- •Будова атома. Ізотопи.
- •Будова атома.
- •Гідроксиди (основні, амфотерні). Їх хімічні властивості.
- •Гідроліз солей. Рівняння ступінчатого гідролізу.
- •Дати визначення – атомна маса, молекулярна маса, моль.
- •Еквівалент. Визначення еквіваленту складних речовин (оксиди, кислоти, гідроксиди, солі). Закон еквівалентів.
- •Електроліз електролітів.
- •Електролітична дисоціація води. Іонний добуток води. Водневий показник (рН). Ступінь і константа дисоціації.
- •Енергія спорідненості до електрону. Електронегативні елементи.
- •Іонний добуток води. Водневий показник (рН). Шкала кислотно-лужних відношень. Дивись питання №17.
- •Іонний зв’язок. Особливості іонного зв’язку.
- •Кислоти. Їх класифікація та хімічні властивості.
- •28) Класифікація розчинів та дисперсних систем
- •29) Класифікація та хімічні властивості основ
- •30) Ковалентний зв’язок (полярний, неполярний, донорно-акцепторний)
- •31) Константа та ступінь дисоціації
- •32)Кристалічний та аморфний стан речовини. Типи кристалічних граток.
- •33) Металевий зв’язок, його особливості.
- •34) Методи захисту від електрохімічної корозії металів.
- •40) Оксиди (основні, кислотні, амфотерні). Хімічні властивості амфотерних оксидів.
- •46) Отримання та використання будівельного вапна.
- •47)Отримання та хімічні властивості Ca(oh)2.
- •48) Періодичний закон і система елементів. S -, p -, d -, f – елементи. Зміна властивостей елементів по періодах і групах
- •49) Заповнення атомних орбіталей електронами. Правила Клечковського
- •55) Розподіл електронів по енергетичних рівнях і підрівнях. Принцип Паулі, правило Гунда.
- •56) Розчинність газуватих, рідких та твердих речовин у рідинах.
- •63) Способи отримання магнію.
- •64) Способи вираження концентрації розчинів.
- •65) Способи зм’якшення постійної жорсткості води.
- •66) Способи зм’якшення тимчасової жорсткості води.
- •67) Стандартний водневий електрод. Електрохімічний ряд напруг металів.
- •72) Хімічний зв’язок. Види зв’язку. Полярність та направленість зв’язку.
- •73) Хімічні властивості амфотерних гідроксидів.
- •74) Хімічні властивості гідроксиду кальцію.
- •75) Хімічні властивості кислот.
- •76) Хімічні властивості кислотних оксидів.
- •77) Хімічні властивості магнію.
- •Хімічні властивості оксиду кальцію
- •Хімічні властивості основних оксидів
- •Хімічні властивості та отримання Mg(oh)2
- •88) Закінчіть рівняння реакції:
- •20 Г NaOh розчинено в 250 мл розчину. Визначте молярну концентрацію розчину.
- •Адсорбційні способи зм’якшення жорсткості води.
- •Акумулятори – їх види та принцип дії.
Іонний добуток води. Водневий показник (рН). Шкала кислотно-лужних відношень. Дивись питання №17.
Іонний зв’язок. Особливості іонного зв’язку.
Іо́нний хімі́чний зв'язо́к, також йонний хімічний зв'язок[1] — це тип зв'язку, при якому електрони переходять із одного атома до іншого, й основний вклад в притягання вноситься електростатичною взаємодією.
Утворюється між атомами або групами атомів зі значною різницею в електронегативностях.
Характерний для сполук металів з найтиповішими неметалами.
Кристалічні тверді тіла, утворені завдяки йонному зв'язку, називаються іонними кристалами. Прикладом такого кристалу є кам'яна сіль NaCl. Атоми Натрію і Хлору, з яких утворилася сполука, різко відрізнається за електронегативністю: величина електронегативності атома Na — 1,01, атома СІ — 2,83. Електронні формули цих атомів відповідно: 1s22s22p63s1 і 1s22s22p63s23s5. З електронних формул видно, що ці атоми мають незавершені оболонки. Очевидно, для завершення їатому Na легше віддати 1 електрон. ніж приєднати 7, а атому СІ легше приєднати 1 електрон, ніж віддати 7. Тому було встановлено, що при хімічній взаємодії атом Na віддає 1 електрон, а атом СІ приєднує його. Схематично це має такий вигляд:
Na—1e- = Na+
CI + 1e- = CI-
Між іонами Na+ і CI- виникають сили електростатичного притягання, в результаті чого утворилась сполука NaCI.
До йонних кристалів належать також численні оксиди (MgO).
На відміну від ковалентного, іонний зв'язок не є направленим, тому валентні кути в сполуках з іонними зв'язками можуть коливатися в широких межах. Йонні зв'язки не характеризуються властивістю насичення, а кулонівські сили, які в них відіграють основну роль, діють на далеких віддалях, спадаючи дуже повільно. Тому при розрахунках енергії взаємодії неможливо обмежитися найближчими сусідами атомів.
Усі йонні сполуки за звичайних умов є,як правило кристалічними речовинами. Йони сполучаються один з одним досить міцно.Для того щоб зруйнувати йонний звязок необхідно затратити чималу енергію.Під час плавлення кристали руйнуються,звязки між йонами відокремлюються один від одного.
Кислоти. Їх класифікація та хімічні властивості.
Кислоти це сполуки що утворюються під час гідратації кислотних оксидів та складаються з гідрогену та кислотного залишку.
Класифікація:
По силі бувають: 1) сильні
2) слабкі
По основності : одноосновні , двох і трьохосновні
Реакція нейтралізації. Взаємодія кислот з основними оксидами, основами, амфотерними оксидами та гідроксидами — утворюються солі та вода:
У випадку взаємодії багатокислотних основ та багатоосновних кислот в продуктах реакції можуть утворитися не тільки середні, а й основні або ж кислі солі:
Взаємодія кислот з металами.
а) взаємодія металів, що мають від’ємний стандартний електродний потенціал (активні метали), з кислотами протікає з
утворенням
водню:
б) при взаємодії активних металів з концентрованими кислотами- окисниками водень також не
в
иділяється:
3
Взаємодія з неметалами. При нагріванні
концентровані сульфатна та нітратна
кислоти взаємодіють з вуглецем, сіркою
та фосфором:
