2. Особливості образів уяви: яскравість, рухливість, антропоморфізм.

- Яку особливість дитячої уяви із приведеного прикладу можна виділити?

Із приведеного вище прикладу відразу можемо виділити таку особливість дитячої уяви, як антропоморфізм – наділення неживих предметів духовністю та здатністю мислити.

Причина анімістичного мислення дитини – «розчиненість» дитини у світі, нездатність відрізняти реальні предмети від явищ психіки та свідомості, тобто нездатність розділити себе і оточуючий світ, духовне та матеріальне, суб’єктивне та об’єктивне. Анімізм мислення, як туман розвіюється під дією практики та досвіду. Тому важливо збагачувати досвід дитини науковими знаннями, проводити різні дослідження та експерименти. (Література)

Про анімізм ми говоримо, коли дитина допускає чародійство в заборонену для неї сферу – сферу повсякденної реальності. Коли ж дитина звертається до нього у власній стихії – казці, грі, снах, а із сфери повсякдення виключає, то у дитини склався природничонауковий спосіб пояснення світу (світогляд).

Послухайте таку ситуацію та спробуйте виділити наступні особливості уяви:

«Діти п’ятого року життя грають у рольову гру «сім’я». Вони «побудували» будиночок, у якому всі «члени родини» живуть, спілкуються кожен виконує свою «роботу». Ролі розподілені, та ось один хлопчик залишився поза грою. Звичайно він теж хоче вступити у гру, як це зробити не знає. Тому він звертається до дітей, що знаходяться у «будинку»: «А я ваш будиночок пофарбую у зелений колір.», на що діти відповідають: «Не потрібно.», «А я пофарбую… Вже фарбую. Пофарбував.». Діти: «А ми змиємо.», «А я знову пофарбую…» Потім діти звернулися до вихователя зі скаргою, що С. фарбує їх будинок у зелений колір і заважаю цим гратися.

У даному випадку проявилися яскравість та рухливість образів дитячої уяви.

Жвавість проявляється у швидкій зміні напрямку роботи уяви під впливом зовнішніх вражень, у перевтіленні дітей в інших істот (прикладом можуть виступити також незавершені малюнки дітей). Яскравість проявляється у переживаннях дітей, які виникають у них при сприйманні казок, малюнків, вистав. Ось чому дорослі повинні бути розбірливими при виборі книжок для читання або розповіді дітям.

Яскравість та рухливість (жвавість) образів уяви мають свою фізіологічну основу: вони пов’язані із перевагою І сигнальної системи у ВНД дітей цього віку. Довірливість до витворів фантазії, змішування бажаного з уявним перебуває у зв’язку з недостатньо зрілими процесами коркового гальмування і недостатнім розвитком регулюючої функції ІІ сигнальної системи. Чим молодший дошкільник, тим помітніше виступають вищезгадані особливості його уяви.

!!!!! І як тут не згадати дитячі страхи та сни, що є першими проявами мимовільної уяви, такими яскравими, рухливими, такими реальними!!!!

3. Розвиток уяви в ранньому та дошкільному віці.

Центральним новоутворенням психічного розвитку дітей дошкільного віку є уява (Л.Виготський, Д.Ельконін, В.Давидов та ін.). Уява - один із важливих психічних процесів, що безпосередньо входить у будь-який творчий процес людини на різних етапах її життя та забезпечує засвоєння різних форм людської культури в онтогенезі. Уява формується разом із допитливістю дитини ще в ранньому віці, але свого інтенсивного розвитку і особливого значення набуває саме в дошкільному віці.

Психологія почала з того припущення, що дитина дошкільного віку володіє бурхливою, нічим не стримуваною уявою, і завершила констатацією того факту, уява дитини дошкільного віку обмежена можливостями безпосередньої пам’яті. Уява має відтворюючий характер. Тому істинна творча уява виникає на досить пізньому етапі розвитку.

Перші прояви уяви ми спостерігаємо наприкінці 2 на початку 3 року життя (мова, досвід, нові потреби). В цей час уява її буде тісно пов’язана зі сприйманням, тому маленькі діти із задоволенням слухають розповіді про знайомі об’єкти і неуважно про незнайомі. Уява має відтворюючий і мимовільний, скорозмінний характер, відсутні предмети-замінники.

Уява дітей середнього та старшого дошкільного віку більш стійка. Збагачення досвіду, розвиток вольової сфери, сюжетно-рольової гри: з’являються предмети-замінники, дитина повертається до певних сюжетів у грі, моделюванні, конструюванні.

Завдяки уяві дошкільник оволодіває сферою свого можливого майбутнього, будь-яка дитяча діяльність (малювання, ліплення, конструювання та ін.) набуває цілеспрямованого характеру. Уява бере безпосередню участь у виникненні передбачень, припущень, коли розв'язується будь-яке завдання. Г.Костюк підкреслював важливу роль уяви в розвитку здатності у дитини розуміти те, що вона сприймає: щоб схопити ціле, розкрити в ньому певні ознаки, риси, властивості, треба вийти за межі безпосереднього споглядання.

Із розвитком уяви та мови діти оволодівають довільними пізнавальними процесами: ставлять мету, наприклад, запам'ятати, спрямовують свої зусилля на її досягнення. Або вже старші дошкільники, відтворюючи прочитаний текст, шукають його основну ідею, передають зміст твору, вдаються до послідовного розгортання сюжету відповідно до складеного плану.

Поряд з репродуктивною уявою, образи якої стають складнішими (наприклад, під час слухання оповідань, казок, перегляду ілюстрацій до них) розвивається продуктивна уява, що дозволяє дитині створювати нові образи згідно із задумом. Тому діти малюють сюжетну картину на вільну тему, вигадують тварин, яких не існує, придумують нове закінчення казки тощо.

У властивостях уяви (жвавість, швидкість та багатство образів) криються всі здібності дитини: пізнавальні, художні, музичні.

Допитливість та уяву психологи вважають основою формування особистості дитини (Л.Божович), її бажань, інтересів, сподівань.

Уява забезпечує наступну діяльність дитини:

- побудова образу кінцевого результату його діяльності;

- створення програми поведінки в ситуації невизначеності;

- створенні образів, замінюючих діяльність;

- створення образів описуваних об’єктів. Всі ці функції неможливо виконати без активізації, разом з уявою, мислення і пам’яті.

Уява у дитини починає розвиватися досить рано, вона слабкіша, ніж у дорослого, але вона займає більше місця в її житті. Які ж етапи розвитку уяви у дітей дошкільного віку?

До 3-х років у дітей уява існує усередині інших психічних процесів, в них закладається його фундамент. У три роки відбувається становлення словесних форм уяви. Тут уява стає самостійним процесом.

У 4 - 5 років дитина починає планувати, складати в думці план майбутніх дій.

У 6 - 7 років уява носить активний характер. Відтворювані образи виступають в різних ситуаціях, характеризуючись змістовністю і специфічністю. З'являються елементи творчості. Психологи вважають, що для розвитку уяви необхідна наявність певних умов: емоційне спілкування з дорослими; предметно-маніпулятивна діяльність; необхідність різних видів діяльності.

У дошкільному віці уява стає 1 із важливих умов засвоєння соціального досвіду, чим багатший досвід, тим багатша і уява (різноманітність сюжетів у грі, глибина сюжету). Уява допомагає дитині реалізувати те, до чого вона прагне у грі, малюнкові (приклад Саша і косметика, Маша і помади, Мішель і її роль мами).

Слухання мови-розповіді є одним з факторів, що спонукають дитину виходити за межі наочно даного в область уявного.

А.В. Запорожець підкреслює: «Слухання казки ... має найважливіше значення для формування ... внутрішньої психічної активності, без якої неможлива ніяка творча діяльність ».

Л.С. Славіна показала, що слухання оповідань дітьми спирається спочатку на сприйняття, потім на репродукцію досвіду і, нарешті, на уяву, на вміння «представити себе повідомляю». Розуміння такої промови «... дорослого, яка не має опори в ситуації, даної в сприйнятті або в згадці дитини, є ... найбільш важливим етапом в розвиткумови 2-х і 3-річну дитину ». Уміння відтворити ситуацію, викладену в мові, раз склавшись, залишається придбанням дитини і допомагає зрозумітиінші оповідання. Таке вміння, за даними Л.С. Славіної, складається до 2,5 років. Автор підкреслює, що розвиток розуміння мови знаходиться в прямій залежності від того, як часто розповідають дітям без картинки, тобто без опори на сприйняття.

На перший погляд, виникає замкнуте коло: розповіді розуміються на основі уяви, уява ж складається в процесі слухання оповідань. Методика виховання дітей раннього віку вирішує це питання емпірично, рекомендує розповіді без показу для дітей другого року життя.

Однак уявлення про почуте в оповіданні не можуть виникнути від простого повторення розповіді. Представлення пов'язано з дією і виникає як відображення реальної дії.

Народна педагогіка майже не використовує ілюстрації, оскільки народна творчість усна. Руки дитини в руках дорослого зображують дії персонажів розповіді. В умовах інтимно-емоційного спілкування обмеження рухів відбувається природно, без примусу і не викликає негативних емоцій. У той же час це створює зосередженість, необхідну для слухання мови-розповіді.

Рекомендації по виконанню домашнього завдання - розробити рекомендації «Керівництво розвитком уяви у дітей дошкільного віку».

Розглянути періодичні статті, вказані у списку літератури, звернутися до методик розвитку зв’язного мовлення, образотворчої діяльності, звернутися до запропонованої літератури.

Короткий аналіз статті Піроженко Т. Зберегти та розвити творчу активність дитини // Вихователь-методист ДЗ №5 2010 ст 4-9 за алгоритмом:

1. Автор та назва статті

2. Мета статті

3. Головна думка

4. Рекомендації, які дає автор по розвитку творчої активності дитини

Для розвитку уяви можна використати наступні ігри та вправи:

Збагачення досвіду дитини

Нетрадиційне малювання

Асоціативний ряд

Если бросить в пруд камень, по воде пойдут концентрические круги, вовлекающие в свое движение, на разном расстоянии, с различными последствиями, кувшинку и тростник, бумажный кораблик и поплавок рыболова. Предметы, существовавшие каждый сам по себе, пребывавшие в состоянии покоя или дремоты, как бы оживают, они вынуждены реагировать, вступать во взаимодействие друг с другом. Движение распространяется вширь и вглубь. За кратчайший миг происходит множество событий или микрособытий. Даже при наличии желания и времени вряд ли можно было бы зафиксировать их все без исключения.

Также и слово, случайно запавшее в голову, распространяет волны вширь и вглубь, вызывает бесконечный ряд цепных реакций, извлекая при своем "западании" звуки и образы, ассоциации и воспоминания, представления и мечты. Процесс этот тесно сопряжен с опытом и памятью, с воображением и сферой подсознательного и осложняется тем, что разум не остается пассивным, он все время вмешивается, контролирует, принимает или отвергает, созидает или разрушает.

Если отправной точкой может служить одно-единственное слово, то "фантастическая тема" наверняка возникает при весьма странных словосочетаниях, когда в водовороте образов, в их причудливых переплетениях появляется непредвиденное родство между словами, принадлежащими к совершенно различным рядам.

Біном фантазії (Думка виникає із парних понять. Поняття «М’який» з’являється не до і не після поняття «твердий», а разом з ним, в процесі їх зіткнення» - Анрі Валлон.)

А що було б, якби…

Творча помилка

Несуразності

Розгадування та складання загадок

Слухання казок, розповідей та перескладання відомих (придумати інше закінчення казки, замінити героїв)

Підсумки та висновки лекції