- •Філософія і мудрість. Предмет та функції філософії.
- •Міфологія як тип світогляду.
- •Проблема систематизації філософських категорій.
- •Філософія у Стародавній Індії (загальна характеристика).
- •Філософські школи Стародавнього Китаю.
- •Антична філософія (загальна характеристика).
- •Філософія Платона (вчення про ідеї, теорія пізнання, вчення про державу).
- •Особливості середньовічної філософії.
- •Антропоцентризм та гуманізм філософії епохи Відродження.
- •Загальна характеристика філософії Нового часу.
- •Екзистенціалізм: загальна характеристика.
- •Проблема людини у філософській антропології.
- •Філософська думка в Україні.
- •“Філософія серця” п. Юркевича.
- •Поняття та ґенеза свідомості.
- •Свідомість і психіка. Несвідоме, свідоме, надсвідоме.
- •Проблема розвитку свідомості у ххі столітті.
- •Поняття пізнання. Основні проблеми пізнання та їх класифікація.
- •Типи пізнання
- •Поняття істини (об’єктивна, абсолютна, відносна, конкретна) та її критеріїв.
- •Провідні теорії пізнання (скептицизм, діалектика, агностицизм, конвенціалізм, синергетика).
- •Поняття класу, верстви, прошарку. Родина, колектив, нація, етнос, раса.
- •«Масове суспільство»: сутність, проблеми, наслідки.
- •Основні категорії філософії економіки (виробництво, капітал, продуктивні сили, виробничі відносини).
- •Онтологія та її фундаментальні проблеми.
- •Філософські уявлення про структуру і рівні організації матерії.
- •Єдність матерії і руху. Рух і спокій. Рух і розвиток.
- •Онтологічний поворот у філософії хх ст.
- •Основні категорії сучасної онтології: життя, екзистенція, свобода, темпоральність, відчуження, абсурд, жах, тривога, нудота.
- •Цінності як ядро духовного світу людини.
- •Поняття «дух», «душа», «духовність».
- •Співвідношення понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість».
- •Плюралізм цінностей: проблема соціального вибору.
- •Вирішення питання про сенс життя у філософії.
- •Поняття культури. Типологія культур.
- •Проблема співвідношення культури та цивілізації.
- •Цивілізація як форма існування і розвитку суспільства.
- •Історичні типи цивілізації, їх залежність від технічного забезпечення в сфері суспільного виробництва, свободи особистості в соціальній і духовній сфері.
- •Зміст і основні ознаки сучасної інформаційно-комп’ютерної цивілізації.
Цивілізація як форма існування і розвитку суспільства.
Цивіліза́ція — людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі (науці, технологіях, мистецтві тощо), спільні духовні цінності та ідеали, ментальність (світогляд).
Наприклад, Єгипетській цивілізації властиві спорудження пірамід, муміфікація померлих, своєрідне ієрогліфічне письмо тощо. Інколи в одну цивілізацію об'єднують людей однакової віри (Християнська цивілізація, Буддистська та ін.).
Цивілізація — такий щабель розвитку людства, коли власні соціальні зв'язки починають домінувати над природними, і коли суспільство починає розвиватися і функціонувати на своєму власному ґрунті.
Поняття цивілізація (від лат. civilis — громадський, суспільний, державний, громадянський) введене у науковий словник французьким просвітником Оноре Габріелем Мірабо 1756 року. Під цим визначенням французькі просвітники мали на увазі суспільство, засноване на засадах розуму та справедливості.
Історичні типи цивілізації, їх залежність від технічного забезпечення в сфері суспільного виробництва, свободи особистості в соціальній і духовній сфері.
Цивіліза́ція — людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі (науці, технологіях, мистецтві тощо), спільні духовні цінності та ідеали, ментальність (світогляд).
Наприклад, Єгипетській цивілізації властиві спорудження пірамід, муміфікація померлих, своєрідне ієрогліфічне письмо тощо. Інколи в одну цивілізацію об'єднують людей однакової віри (Християнська цивілізація, Буддистська та ін.).
Цивілізація — такий щабель розвитку людства, коли власні соціальні зв'язки починають домінувати над природними, і коли суспільство починає розвиватися і функціонувати на своєму власному ґрунті.
Поняття цивілізація (від лат. civilis — громадський, суспільний, державний, громадянський) введене у науковий словник французьким просвітником Оноре Габріелем Мірабо 1756 року. Під цим визначенням французькі просвітники мали на увазі суспільство, засноване на засадах розуму та справедливості.
На різних етапах розвитку цивілізації відбувалось все більше і більше зростання заллежності від різних технологій і наукового прогресу все це відбувалося через зростання людських потреб на тей чи інший товар або послугу. Наприклад важкл собі навіть уявити як би в середні віки люди обходились без мечів чи латів тому що відбувалась все більша і більша привязанність до визначенного способу життя.
Зміст і основні ознаки сучасної інформаційно-комп’ютерної цивілізації.
Завдяки виникненню нових технічних засобів та нових технологій інформаційне суспільство характеризується низкою ознак: 1) повсюдне впровадження науко- і інформаційномістких технологій; 2) бурхливе зростання індустрії знань, у яку переміщується все більше і більше людей і ресурсів; 3) у сфері освіти, науки, комп'ютерної діяльності, ЗМІ тощо продукується більше половини національного продукту; 4) радикальні зміни у співвідношенні робочого і вільного часу та особистих настановах людини; 5) зміна мотивацій людини від суто матеріальних цінностей і власності до можливостей самовираження та саморозвитку, задоволення роботою і життям; 6) використання інформації не лише для створення матеріальних і культурних благ, а й значною мірою для того, щоб формувати у громадян певні економічні, соціальні і політичну позиції; 7) формується новий тип споживача інформації. Змінюються пріоритети потреб особистості. Особистість будує характер своєї поведінки на ґрунті широкої інформації, умінні вибрати необхідну інформацію. Характерною рисою сучасної людини е дії, що базуються не на традиції в мисленні і практиці, а на інформації; 8) переосмислюється ставлення до природи і всього навколишнього середовища, як до "мови розвитку виробництва. Дедалі більш важливого значення набувають екологічні проблеми.
У сучасному інформаційному суспільстві виникають серйозні проблеми, які слід враховувати і розв'язувати. Зокрема, стверджується, що техніка вторгається у всі сфери життя людини. З'являється ІЛЮЗІЯ, що людина незабаром позбудеться багатьох видів традиційної діяльності, їх немов би замінить машина, навіть моральні, політичні і соціальні проблеми можуть бути розв'язані на основі машинних технологій.