36. Поняття класу, верстви, прошарку. Родина, колектив, нація, етнос, раса.

Поняття соціальний клас описує в соціології групу людей, які виділяються спільними, особливо економічними прикметами, але часто також специфічним відчуттям колективної приналежності або класовою свідомістю

Суспільний прошарок — частина суспільного класу, яка вирізняється в його межах якимось ознаками; соціальна група або кілька груп, що повязані між собою; соціальна верства; група людей, що відрізняється з-поміж загалу за якими-небудь ознаками

Соціа́льна ве́рства — частина суспільного класу, соціальна група, соціальний стан; сукупність індивідів, зайнятих економічно й соціально рівноцінними видами праці, які отримують приблизно рівну матеріальну та моральну винагороду; спільнота, в якій кожен індивід є носієм однієї ознаки

Родина (антропологія) — соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів, і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.

Колекти́в — сукупність людей, об'єднаних спільною діяльністю, спільними інтересами, метою, проектом. Група людей, зв'язаних спільною працею в одній організації, установі, на підприємстві тощо.

На́ція (лат. natio — плем'я, народ) — полісемантичне (багатозначне) поняття, що застосовується для характеристики великих соціокультурних спільнот індустріальної епохи. Існують два основні значення терміна^[1]:

Етнос або етнічна ґрупа (з ґрецького ἔθνος, етгнос, т.є. народ) суть понятя, якыма ся звычайно означує історічно выникла ґрупа людей, котры може мають тото саме історічне походжіня, расовый тіп, язык, матеріалну і духовну културу, менталіту і традіції тай обывають сполочну теріторію. Досправды але представа того самого ґенетічного походжіня членів єдного етносу неточна, а то про міґрацію і мішаня різных етносів міджі собов, і фахівцї зато розумлять етнос скорше як ґрупу людей, котры хоснують тоту саму културу. Дакілько етносів годны творити націю.

Раса — у фізичній антропології біологічний таксон виду «людина розумна», який відповідає підвиду тварин (породам). Визначається за фенотипом і генотипом. Традиційне фенотипічне визначення раси характеризуються спільними спадковими фізичними ознаками (формою черепа; меншою мірою зростом, кольором очей та пігментацією волосся).

37. Поняття соціального закону.

Соціальні закони - це вираз істотних, необхідних, система­тично відновлюваних відносин, як у середині соціальних явищ та процесів, так і між ними. На думку вчених, соціальні закони слід розглядати як об’єктивні правила, основу яких становлять інтереси, мотиви, прагнення людей до задоволення власних потреб у поліпшенні умов існування, у безпеці, у визнанні оточення, у самовираженні й самопізнанні

38. Типи соціальних теорій. (Соціальна утопія, вчення про суспільно-економічну формацію, теорія постіндустріального (інформаційного) суспільства, проблема масового суспільства).

Теорія постіндустріального суспільства та її модифікації.

Соціальна утопія вчення про суспільство (суспільний лад), що живе за утопічними принципами, тобто такими, що не можуть бути втілені в реальному житті. Утопічний соціаілізм малює картину бажаного ідеального суспільства, але не вказує шляхів його побудови, виходячи з наявних суспільних умов.

Термін утопічний соціалізм вперше застосували Карл Маркс та Фрідріх Енгельс в «Маніфесті комуністичної партії» (1848) по відношенню до ненаукових соціалістичних теорій, яким вони протиставляли свій науковий соціалізм

Концепція «постіндустріального суспільства» Деніела Белла створена для теоретичного опису можливого шляху розвитку капіталістичного суспільства.

елл визначає постіндустріальне суспільство як «суспільство, в економіці якого пріоритет перейшов від переважного виробництва товарів до виробництва послуг, проведення досліджень, організації системи освіти і підвищення якості життя, в якому клас технічних спеціалістів став основною професійною групою і, що найважливіше, в якому впровадження нововведень все більшою мірою залежить від досягнення теоретичних знань. Постіндустріальне суспільство передбачає виникнення інтелектуального класу, представники якого на політичному рівні виступають як консультанти, експерти або технократи

Суспі́льно-економі́чна форма́ція — одне з базових понять соціальної філософії марксизму, історичний тип суспільства, цілісний «соціальний організм», що базується на певному способі виробництва. Одна із основних категорій історичного матеріалізму.

Сам термін «формація» був запозичений з геології і введений в суспільні науки Марксом. У геології під формацією розуміється спосіб утворення гірської породи.

Формація в марксизмі характеризується специфічною структурою (базисом і надбудовою) і законами виникнення, функціонування та розвитку. Виділяють п'ять суспільно-економічних формацій, що становлять ступені історичного прогресу:

• первіснообщинна

• рабовласницька

• феодальна

• капіталістична

• комуністична

Масове суспільство — теоретична модель, що описує соціальні перетворення, викликані модернізацією (насамперед урбанізацією, розвитком засобів масової комунікації та масової культури, загальною освіта, демократизацією політики тощо), яка активно розроблялася в 1920-1960-і роки.