В деяких відповідях на питаннях багатенько написано:))))))))) Тому СКОРОЧУЙТЕ!!

А деякі відповіді можуть бути трохи неумістні:))))))

Деякі відповіді обєднано, тому не дивйтесь що завданб не стільки як має бути!!

Щасливого!

Питання до іспиту з філософії (і відповіді)

1. Філософія і мудрість. Предмет та функції філософії.

предмет філософії охоплює найзагальніші риси дійсності, основи буття і пізнання, що вивчаються не безпосередньо, а через узагальнення даних інших наук та осмислення всієї існуючої культури, її світоглядних структур. Таким чином філософія — раціональна самосвідомість людства, наслідок його прагнення збагнути глибинні основи буття і місце людини у світі

Серед основних функцій філософії, що мають як індивідуально-особисте, так і суспільне значення, традиційно виділяють:

• світоглядна — філософія допомагає людині знайти й обґрунтувати свої життєві орієнтири, з'ясувати зміст і значення життєвих пріоритетів та цінностей;

• пізнавальна — завдяки дослідженню загальних проблем пізнання філософія озброює людину орієнтирами в пізнавальній діяльності, критеріями та ознаками правильного руху на шляху до надійних, достовірних знань;

• логічна — філософія сприяє формуванню культури людського мислення, виробленню критичної неупередженої позиції у міжіндивідуальних та соціально-культурних діалогах;

• соціально-адаптивна — філософія допомагає зорієнтуватися у складних, строкатих, розмаїтих проявах суспільного життя і виробити власну соціальну позицію;

• критична — проявляється в опозиції філософії до емпіричної дійсності, до світу повсякденної реальності, руйнуванні звичних стереотипів та забобонів, пошуку шляхів до більш вдосконаленого, людяного світу;

• виховна — філософія прищеплює інтерес і смак до самовиховання, сприяє посиленню потягу людини до самовдосконалення, творчого підходу до життя, пошуку життєвих сенсів

2. Історичні форми основного питання філософії.

Основними питаннями в найбільш загальному розумінні є постановка і розв’язання проблеми, від якої залежить доля існування предмету. Стосовно основного предмету філософії існують наступні точки зору:

1.основним питанням філософії будь-яких періодів(етапів, шкіл, напрямків) є проблема відношення мислення і буття, матерії і свідомості, матеріальною і ідеальною з боку їх первинності чи вторинності. В той же час, основне питання філософії- це також проблема, яка розв’язує наступне питання: пізнавальний чи непізнавальний світ;

2.суть основного питання філософії: як співвідноситься у житті людини і сусп. такі явища як мораль, моральність, аморальність, тобто ця філософія стверджує, що в реальному житті людина живе і діє відповідно до моральності;3.у всі періоди на всіх етапах розвитку філософії ця проблема існувала і існує і постає як проблема людської свободи.

Точки зору розуміння питання філософії:

1) Проблема визначення матерії і свідомості, мислення і буття, істини і пізнаваності

світу.

2) Кожна філософська система чи в залежності від історії, чи в залежності від

специфіки школи має своє основне питання:

       a) Екзистенціалізм– філософія існування: -вибір; -свобода існування; -ситуація.

       b) Неотомістська– співвідношення між людиною і богом, вірою і розумом.

       c) Феноменологічна(етична феноменологія) – проблема відношення людської моралі і її конкретної діяльності.

3) Основне питання філософії – свобода. Проблема свободи у відношенні до того життєвого світу, в якому вони реалізуються. Має сенс при наступному розумінні свободи: свобода– це почуття, усвідомлення, теор.-практ. означеність людиною(сусп.-ом) саме свого, а не чужого місця в світі.

3. Поняття світогляду. Структура світогляду.

Світо́гляд — сукупність переконань, оцінок, поглядів та принципів, які визначають найзагальніше бачення та розуміння світу і місце особистості у ньому, а також її життєві позиції, програми поведінки та діяльності

Структура світогляду складається з:

1) світовідчуття – сенсорна та емоційну сторона, де уявлення про навколишньої дійсності формуються, як у основі образів, отриманих з допомогою п'яти почуттів, і тих переживань, настроїв, емоцій, спричинені в людини об'єкт чи ситуація;

2) світосприйняття –категориально-классификационная сторона, відбувається фіксація і розподіл інформації про дійсності з урахуванням певних класів категорій, тобто. з урахуванням проблематики, що лежить основу різної духовної діяльності. Тому сприйняття то, можливонаучно-емпирическим, філософським, може здійснюватися з допомогою мистецтва, згідно, формуються та різні типи знання;

3) світорозуміння -познавательно-интеллектуальная сторона, у якій дані узагальнюються, і формується цілісний образ світу у раціональному і ірраціональному вигляді з урахуванням міркування людини;

4)миропредставление – випливає із перших трьох сторін, й почасти міститься у них. Нагромаджений досвід дозволяє формувати моделі і, направляючі подальші дослідження й оцінки можливих станів об'єктів. Сюди можна віднести фантазії, упередження, стереотипи, а також і складні наукові прогнози чи ірраціональні інтуїтивні передбачення.

Зазначимо, що ці елементи структури світогляду нерозривно взаємопов'язані, представляють цілісний процес, впливають на протягом одне одного, й у певному вигляді, вкарбовуються один одного.

4. Історичні типи світогляду (загальна характеристика).

• міфологічний - для поглядів властивий синкретизм, тотемізм, фетишизм, магія тощо.

• релігійний - особлива форма усвідомлення світу, в основі якої замість обґрунтування і доказів лежить одкровення.

• науковий - усвідомлення світу через отримання істинних знань, відкриття об'єктивних законів світу і передбачення тенденцій його розвитку.

• мистецький - форма суспільної свідомості, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів.

• філософський - форма пізнання світу, що вивчає найзагальніші суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносин людини і світу.