- •Питання до іспиту з філософії
- •Філософія і мудрість. Предмет та функції філософії.
- •Історичні форми основного питання філософії.
- •Поняття світогляду. Структура світогляду.
- •Історичні типи світогляду (загальна характеристика).
- •Міфологія як тип світогляду.
- •Релігія як тип світогляду світогляду.
- •Філософія як тип.
- •Наука як тип світогляду.
- •Особливості методів філософії.
- •Діалектика як теорія розвитку. Основні історичні форми діалектики.
- •Діалектичний характер філософських категорій.
- •Проблема систематизації філософських категорій.
- •Філософія у Стародавній Індії (загальна характеристика).
- •Філософські школи Стародавнього Китаю.
- •Антична філософія (загальна характеристика).
- •Філософія Платона (вчення про ідеї, теорія пізнання, вчення про державу).
- •Особливості середньовічної філософії.
- •Проблема універсалій в середньовічній філософії: номіналізм та реалізм.
- •Антропоцентризм та гуманізм філософії епохи Відродження.
- •Загальна характеристика філософії Нового часу.
- •Проблема методу пізнання в філософії Нового часу: емпіризм та раціоналізм.
- •Загальна характеристика німецької класичної філософії.
- •Марксистська філософія: виникнення та розвиток.
- •Екзистенціалізм: загальна характеристика.
- •Проблема людини у філософській антропології.
- •Філософська думка в Україні.
- •Філософські погляди г. Сковороди.
- •Поняття та ґенеза свідомості.
- •Свідомість та її структура.
- •Буденна і теоретична свідомість.
- •Свідомість і психіка. Несвідоме, свідоме, надсвідоме.
- •Проблема розвитку свідомості у ххі столітті.
- •Поняття пізнання. Основні проблеми пізнання та їх класифікація.
- •Суб’єкт і об’єкт пізнання, їх взаємозв’язок.
- •Поняття істини (об’єктивна, абсолютна, відносна, конкретна) та її критеріїв.
- •Провідні теорії пізнання (скептицизм, діалектика, агностицизм, конвенціалізм, синергетика).
- •Роль практики у процесі пізнання, її абсолютний і відносний характер.
- •Суспільство та його основні сфери.
- •Поняття і форми суспільної свідомості.
- •Соціальна структура суспільства. Соціальна стратифікація та мобільність.
- •Поняття класу, верстви, прошарку. Родина, колектив, нація, етнос, раса.
- •Поняття соціального закону.
- •Типи соціальних теорій. (Соціальна утопія, вчення про суспільно-економічну формацію, теорія постіндустріального (інформаційного) суспільства, проблема масового суспільства).
- •Теорія постіндустріального суспільства та її модифікації.
- •«Масове суспільство»: сутність, проблеми, наслідки.
- •Проблема гендеру. Феміністична філософія.
- •Проблеми глобалізації в ххі столітті.
- •Основні категорії філософії економіки (виробництво, капітал, продуктивні сили, виробничі відносини).
- •Виробничі відносини як основа соціальних систем.
- •Нтп та нтр: сутність, закономірності та соціальні наслідки.
- •Онтологія та її фундаментальні проблеми.
- •Основні рівні буття.
- •Філософські уявлення про структуру і рівні організації матерії.
- •Єдність матерії і руху. Рух і спокій. Рух і розвиток.
- •Основні категорії сучасної онтології: життя, екзистенція, свобода, темпоральність, відчуження, абсурд, жах, тривога, нудота.
- •Цінності як ядро духовного світу людини.
- •Поняття «дух», «душа», «духовність».
- •Співвідношення понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість».
- •Плюралізм цінностей: проблема соціального вибору.
- •Вирішення питання про сенс життя у філософії.
- •Традиції та новаторство у культурі.
- •Поняття міжкультурної комунікації.
- •Кроскультурні процеси в умовах глобалізації сучасності.
- •Цивілізація як форма існування і розвитку суспільства.
- •Історичні типи цивілізації, їх залежність від технічного забезпечення в сфері суспільного виробництва, свободи особистості в соціальній і духовній сфері.
- •Зміст і основні ознаки сучасної інформаційно-комп’ютерної цивілізації.
Філософські уявлення про структуру і рівні організації матерії.
Невичерпність матерії підтверджується даними сучасної науки, що виділяє різні рівні організації матерії: рівень неживої, живої і соціальної. На неживому рівні матерія існує як речовина, поле, елементарні частинки. Сучасна наука допускає можливість існування множинності світів. Матерія має свій прояв на фізичному і хімічному рівнях. Матеріалізм запозичив у науки уявлення, що в межах деяких планетних систем створюються умови для формування із молекул неживої природи матеріальних носіїв життя. Складаються системи доклітинного рівня — нуклеїнової кислоти ДНК і РНК та білки, клітини, і багатоклітинні організми — рослини, тварини. Особливі рівні утворюють понадорганізмові структури, популяції, зв'язані між собою спільним генофондом, і відтворюють себе у потомстві. Взаємодія біологічних видів, популяцій та навколишнього середовища становить біоценоз, а взаємодія біоценозів утворює глобальну систему життя — біосферу. У системі біосфери відбувається взаємодія літосфери, гідросфери і атмосфери, через атмосферу йде обмін між Землею і Космосом. Дотримання рівноваги між усіма складовими — умова збереження життя на Землі.
Усі рівні організації матерії тісно зв'язані, знаходяться у певній ієрархії і розвитку від відносно простих форм неживої матерії до складніших — живої і соціально організованої. Уявлення про структуру і різноманітність неживої матерії постійно розширюються, поглиблюються стосовно мікро-, макро- і мегасвіту. XX ст. дало набагато більш уявлень про матерію, аніж уся історія людства взагалі. Так, ще на початку століття речовина розумілась як щось безперервне, як сукупність дискретних частинок, тоді як поле пояснювалось як безперервне матеріальне середовище. У сучасних умовах, коли швидко розвиваються квантова фізика, теорія відносності та інші науки, різниця між речовиною і полем розглядається як відносна. І хоча в такій галузі науки ще багато проблем, усе ж наука рухається вперед у розумінні природи як єдності елементарних частинок, постійно досліджує так званий субелементарний рівень організації матерії. В 80 — 90-х роках відкрито і досліджується явище плазми, фізичного вакууму як особливого стану матерії, де є всі частинки і фізичні тіла і багато іншого. Усе це можна вважати підтвердженням ідеї невичерпності матерії, тому що немає меж так званого дна мікросвіту, немає підстав вважати, що дно мікросвіту є.
Організація матерії проявляється також системно. Під системою розуміють сукупність елементів, що перебувають у відносинах і зв'язках один з одним, що утворює визначену цілісність, єдність. Будь-який об'єкт матеріального світу є системою, що характеризується наявністю взаємозв'язаних елементів. Уявлення сучасної науки про елемент не є абсолютним, а виявляється складною системою. Через пізнання зв'язків, взаємодії відкривається таємниця складних систем. Є багато прикладів, що підтверджують системну побудову, організацію матерії. Умова існування систем матерії є здатність до збереження основних зв'язків із сукупністю окремих властивостей, що виникають в результаті взаємодії із зовнішнім середовищем. Структуру систем матерії складають стійкі відносини між елементами. Система матерії — сукупність елементів і їх структури.