
- •Питання до іспиту з філософії
- •Філософія і мудрість. Предмет та функції філософії.
- •Історичні форми основного питання філософії.
- •Поняття світогляду. Структура світогляду.
- •Історичні типи світогляду (загальна характеристика).
- •Міфологія як тип світогляду.
- •Релігія як тип світогляду світогляду.
- •Філософія як тип.
- •Наука як тип світогляду.
- •Особливості методів філософії.
- •Діалектика як теорія розвитку. Основні історичні форми діалектики.
- •Діалектичний характер філософських категорій.
- •Проблема систематизації філософських категорій.
- •Філософія у Стародавній Індії (загальна характеристика).
- •Філософські школи Стародавнього Китаю.
- •Антична філософія (загальна характеристика).
- •Філософія Платона (вчення про ідеї, теорія пізнання, вчення про державу).
- •Особливості середньовічної філософії.
- •Проблема універсалій в середньовічній філософії: номіналізм та реалізм.
- •Антропоцентризм та гуманізм філософії епохи Відродження.
- •Загальна характеристика філософії Нового часу.
- •Проблема методу пізнання в філософії Нового часу: емпіризм та раціоналізм.
- •Загальна характеристика німецької класичної філософії.
- •Марксистська філософія: виникнення та розвиток.
- •Екзистенціалізм: загальна характеристика.
- •Проблема людини у філософській антропології.
- •Філософська думка в Україні.
- •Філософські погляди г. Сковороди.
- •Поняття та ґенеза свідомості.
- •Свідомість та її структура.
- •Буденна і теоретична свідомість.
- •Свідомість і психіка. Несвідоме, свідоме, надсвідоме.
- •Проблема розвитку свідомості у ххі столітті.
- •Поняття пізнання. Основні проблеми пізнання та їх класифікація.
- •Суб’єкт і об’єкт пізнання, їх взаємозв’язок.
- •Поняття істини (об’єктивна, абсолютна, відносна, конкретна) та її критеріїв.
- •Провідні теорії пізнання (скептицизм, діалектика, агностицизм, конвенціалізм, синергетика).
- •Роль практики у процесі пізнання, її абсолютний і відносний характер.
- •Суспільство та його основні сфери.
- •Поняття і форми суспільної свідомості.
- •Соціальна структура суспільства. Соціальна стратифікація та мобільність.
- •Поняття класу, верстви, прошарку. Родина, колектив, нація, етнос, раса.
- •Поняття соціального закону.
- •Типи соціальних теорій. (Соціальна утопія, вчення про суспільно-економічну формацію, теорія постіндустріального (інформаційного) суспільства, проблема масового суспільства).
- •Теорія постіндустріального суспільства та її модифікації.
- •«Масове суспільство»: сутність, проблеми, наслідки.
- •Проблема гендеру. Феміністична філософія.
- •Проблеми глобалізації в ххі столітті.
- •Основні категорії філософії економіки (виробництво, капітал, продуктивні сили, виробничі відносини).
- •Виробничі відносини як основа соціальних систем.
- •Нтп та нтр: сутність, закономірності та соціальні наслідки.
- •Онтологія та її фундаментальні проблеми.
- •Основні рівні буття.
- •Філософські уявлення про структуру і рівні організації матерії.
- •Єдність матерії і руху. Рух і спокій. Рух і розвиток.
- •Основні категорії сучасної онтології: життя, екзистенція, свобода, темпоральність, відчуження, абсурд, жах, тривога, нудота.
- •Цінності як ядро духовного світу людини.
- •Поняття «дух», «душа», «духовність».
- •Співвідношення понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість».
- •Плюралізм цінностей: проблема соціального вибору.
- •Вирішення питання про сенс життя у філософії.
- •Традиції та новаторство у культурі.
- •Поняття міжкультурної комунікації.
- •Кроскультурні процеси в умовах глобалізації сучасності.
- •Цивілізація як форма існування і розвитку суспільства.
- •Історичні типи цивілізації, їх залежність від технічного забезпечення в сфері суспільного виробництва, свободи особистості в соціальній і духовній сфері.
- •Зміст і основні ознаки сучасної інформаційно-комп’ютерної цивілізації.
Виробничі відносини як основа соціальних систем.
Виробничі або економічні відносини — це економічні стосунки між людьми, що виникають у процесі господарської діяльності. Вони становлять основу соціально-економічної системи. їх не слід розуміти лише як відносини, які виникають між людьми тільки безпосередньо в процесі виробництва матеріальних благ або послуг. Під виробничими відносинами економісти розуміють стосунки, що мають місце в усіх чотирьох фазах відтворення, тобто безпосередньо у виробництві, де створюються матеріальні блага; у процесі розподілу, в результаті якого кожен учасник суспільного виробництва отримує свою частку виробленого національного продукту (в натурі або в певній сумі грошей); у процесі обміну, в якому одержана при розподілі частка обмінюється на необхідні конкретні засоби існування; і в процесі споживання, в якому продукт завершує свій рух, споживається, і тим самим відновлюється необхідність розпочинати новий виробничий цикл.
У структурі економічних відносин виділяють організаційно-економічні, соціально-економічні відносини та відносини власності.
Нтп та нтр: сутність, закономірності та соціальні наслідки.
"Створене" людьми знову використовується у виробництві. Між людиною і тим, що вона створює, діють взаємозумовлені, досить складні діалектичні зв'язки, які значною мірою змінюють умови її життєдіяльності. Сучасне виробництво характеризується не лише матеріальними, а й духовними факторами, поєднанням науки й виробництва.
Обов'язковими елементами виробництва виступають результати науково-технічних досліджень, нові технології, наукові програми, плани та прогнози, автоматизовані системи управління, системи наукової організації праці тощо.
Дедалі зростаючу роль у виробництві відіграє наука, яка забезпечує теоретичну, духовну сторону практичної виробничої діяльності. Безпосереднім виявом цього стану є науково-технічний прогрес (НТП), який перетворився в головний чинник економічного прогресу. Адже щоб успішно здійснювати сучасне суспільне виробництво необхідне знання основних об'єктивних тенденцій розвитку науки і техніки.
Окрім того, глибоке розуміння процесів, пов'язаних з НТП, має враховуватися в морально-етичному аспекті виробничої діяльності суспільства, у вирішенні проблем взаємовідносин людини і природи, виживання людства тощо.
Відомо, що будь-яке соціальне явище слід розглядати в розвитку, в чіткому усвідомленні його суті, тобто в сукупності глибинних зв'язків, відношень і внутрішніх законів, які визначають основні риси і тенденції розвитку даного явища. Сучасний етап НТП прийнято називати науково-технічною революцією (НТР).
Насамперед необхідно уточнити співвідношення понять "НТП" і "НТР". Науково-технічний прогрес — це поступальний рух науки і техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання і освоєння зовнішніх сил природи, це об'єктивна, постійнодіюча закономірність розвитку матеріального виробництва, результатом якої є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності. Науково-технічна революція — це більш вузьке поняття. Вона являє собою одну із стадій чи форм НТП, коли він набуває прискореного, стрибкоподібного характеру.