46. «Масове суспільство»: сутність, проблеми, наслідки.

Ма́сова культу́ра (або: маскультура по́п-культу́ра, популярна культу́ра) — культура, популярна серед широких верств населення в даному суспільстві та переважно комерційно успішна, елементи якої знаходяться повсюди: в кулінарії, одязі, споживанні, засобах масової інформації, в розвагах (наприклад, у спорті і літературі) — контрастуючи з «елітарною культурою».

Термін «масова культура» в загальноприйнятому культурологічному значенні вперше застосував у 1941 році німецький філософ і соціолог М. Горкгаймер у праці з відповідною назвою — «Мистецтво і масова культура». Пізніше в США з'являється скорочене слово «маскульт» (англ. Masskult), яке ввів у науковий обіг американський філософ Д. Макдональд.

47. Проблема гендеру. Феміністична філософія.

Провідною тематикою курсу «Філософські проблеми ґендеру та фемінізму» є питання співвідношення біологічної статі та її соціокультурного конструкту – ґендеру. Метафізика жіночого та чоловічого, маскулінного та фемінного в якості філософської проблеми сьогодні постає як в межах традиційних різновидів фемінізму, так і на основі ґендерного підходу до вивчення проблеми статі. З філософської точки зору протиріччя між статями почасти містяться в тому, що, з одного боку, відмінності між чоловіками та жінками (з огляду на анатомічні характеристики людського організму) є універсальними та біологічно зумовленими і тому являють собою певну даність, що знайшла своє відображення у чисельних теоріях біодетермінізму та есенціалізму. З іншого боку, маскулінність та фемінність, як психологічні характеристики особистості, зумовлюються здебільшого соціально-культурними чинниками, а значить, можуть бути змінені.

Отже, складність і дискусійність курсу «Філософські проблеми ґендеру та фемінізму» полягає насамперед у тому, що його проблематика постійно звертає пошукача до питання міри співвідношення біологічного та соціального в індивіді, протиставлення природи та культури, визначення сфери та масштабів впливу стихійного і суспільного на формування жіночої та чоловічої особистості. Полеміка посилюється і тим, що психологи, соціологи, філософи, біологи, генетики приходять до парадоксально різних висновків у цьому питанні, ґрунтуючись і відштовхуючись від основних положень наукової галузі, яку вони представляють.

Поділ індивідів за статями, хоча і має біологічну зумовленість, одночасно має набір власних соціальних конструктів, що означилися у понятті ґендеру. А сам термін «ґендер», увійшовши у науковий оббіг у другій половині минулого століття, частково змістив акцент досліджень з проблеми метафізики статей на проблему нерівного становища жінок та чоловіків, що частково провокувалася сексуальним есенціалізмом, та розширив межі наукового пошуку. Крім того, актуальність запропонованого до вивчення курсу посилюється тим, що сучасні люди як представники та частина культури перебувають у складному процесі – спробі переоцінки та зміни ґендерних ролей і стереотипів.

48. Проблеми глобалізації в ххі столітті.

Прискорення темпів глобалізації призвело до виникнення у світі опозиційного до неї політичного руху антиглобалізму. Антиглобалісти звинувачують глобалізацію в тому, що вона збільшила нерівність і деградацію навколишнього середовища. Невдоволення глобалізацією характерне як у країнах, що розвиваються, так і в країнах із розвинутою економікою. Перенесення виробництва із розвинутих країн у країни з дешевшою робочою силою приводить до ліквідації робочих місць і безробіття в першому світі. Наприклад, на Середньому Заході США глобалізація виробництв і їх оптимізація спричинила зниження конкурентоспроможності місцевих підприємств промисловості та сільського господарства, знижуючи цим якість життя їх працівників.

Дехто також вбачає зростаючу проблему у впливі глобалізації на культуру. Паралельно з глобалізацією економік та торгівлі, культура імпортується та експортується також. Проблема в тому що міцніші, більші країни такі як США, можуть заполонити культури інших, менших країн, призводячи до того, що їхні традиції та цінності зникнуть. Цей процес також інколи відносять до американізації або Макдональдизації.