39. Суспільство та його основні сфери.

Суспільство як складна динамічна система, його основи, ознаки і суть. Взаємозв'язок та відмінності природи і суспільства. Сфери суспільного життя. Взаємозв'язок основних сфер суспільного життя. Причинні і функціональні зв'язки в суспільстві. Найважливіші інститути суспільства. Суспільні відносини. Суспільство і культура. Культура і традиція у розвитку суспільства.

Об'єктивні і суб'єктивні чинники розвитку суспільства. Діяльність як спосіб існування суспільства. Сходи людської історії. Різноманіття шляхів і форм суспільного розвитку. Еволюція і революція. Революція і реформи. Можливість альтернативності суспільного розвитку.

Економічна сфера

Економіка і її роль в житті суспільства. Економіка: наука і господарство, теорія і практика. Мікроекономіка і макроекономіка. Типи економічних систем.

Економічна діяльність: виробнича і невиробнича сфери. Загальна характеристика сфери виробництва і сфери послуг. Потреби і ресурси: проблема вибору. Фактори виробництва.

Власність та її економічний зміст. Форми власності. Приватна власність на землю та її економічне значення. Еволюція відносин власності в Росії.

Соціальна сфера

Соціальна сфера. Соціальні інтереси. Поняття соціальної групи і спільності. Типологія соціальних груп і спільнот.

Молодь як соціальна спільність. Інтереси та ціннісні орієнтації сучасної молоді.

Етнічні спільності. Етнос, народ, нація. Національний характер і менталітет.

Міжнаціональні відносини в сучасному світі. Взаємодія людей у ​​багатонаціональних і багатоконфесійних суспільствах. Культура міжнаціональних відносин. Націоналізм.

Політична сфера

Роль політики в житті суспільства. Політика і економіка. Політика і право. Політика і мораль. Внутрішня і зовнішня політика держави. Політичне життя сучасної Росії.

Феномен влади. Поділ влади.

Політична система. Типи політичних систем. Політичні інститути і відносини. Держава як інститут політичної системи. Громадянське суспільство та його основні риси. Взаємозв'язок правової держави і громадянського суспільства.

Політичний режим. Типологія політичних режимів сучасності.

Духовна сфера

Сфера духовної культури. Поняття культури. Культура і цивілізація. Культура і суспільство. Духовна і матеріальна культура. Типологія культур. Народна, масова та елітарна культури. Культура, субкультура і контркультура. Засоби масової інформації як елемент культури.

Світогляд. Людина і світ як центральна проблема світогляду. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія. Проблема сенсу життя. Світогляд і наука.

Наука в житті сучасного суспільства. Диференціація наукового знання. Науки про дух і науки про природу. Зв'язок суспільних наук з позанауковими формами пізнання. Етика науки і відповідальність вченого.

40. Поняття і форми суспільної свідомості.

Одним зі структурних елементів суспільної свідомості є розмаїтість її форм. Це – політична свідомість, правова, моральна, релігійна, естетична, наукова свідомість тощо. Ця розмаїтість залежить від двох основних факторів:

– по-перше, від об'єкта, тобто від складності суспільного буття. Кожна сторона суспільного буття відбивається якою-небудь формою суспільної свідомості;

– по-друге, від способу відображення. Як це розуміти? Люди мають потребу глибше і всебічно пізнати світ. Один і той самий об'єкт люди намагаються пізнати з різних сторін, з різних поглядів, тобто по-різному підходять до його розгляду. Наприклад, відносини між людьми можна розглядати і в моральному, і в юридичному, і в політичному аспектах.

Треба мати на увазі, що складність об'єкта та численність способів відображення не викликають автоматично різноманітності форм суспільної свідомості. Вони лише породжують можливості появи різних форм свідомості. Кожна форма виникає як наслідок суспільної потреби розвитку матеріального виробництва. Так, мораль, мистецтво як форми суспільної свідомості з'являються набагато пізніше виникнення суспільства. Політична ідеологія виникає лише тоді, коли розвиток матеріального виробництва спричиняє приватну власність, суспільні класи, державу. Наука теж виникає внаслідок появи в суспільстві потреби в теоретичних знаннях, в яких відображалися б закономірності об'єктивної реальності. Тобто, коли матеріальне виробництво вже не в змозі задовольнитися власне емпіричними знаннями.

Суттєве значення для розвитку форм суспільної свідомості має їх взаємодія. Всі форми переплітаються між собою, доповнюючи за певних умов одна одну. Основою взаємодії виступає цілісність суспільного життя, тісний зв'язок між собою різноманітних суспільних відносин. Взаємодія форм суспільної свідомості – це об'єктивний закон її розвитку.

Характер взаємодії різних форм суспільної свідомості залежить від конкретних історичних умов. У кожну історичну епоху одні форми можуть посилювати свою активність, а отже, і вплив на інші форми, або, навпаки, послаблювати. Нерідко в конкретних умовах історичного розвитку суспільства певна форма може відігравати провідну роль у суспільній свідомості. Так, в Середньовіччі наука, філософія, мистецтво, мораль зазнавали значного впливу з боку релігії, яка посідала панівне становище серед інших форм суспільної свідомості. Неможливо зрозуміти духовне життя Середньовіччя, не знаючи ролі та місця релігії в ту епоху.

Згодом форми суспільної свідомості звільняються від впливу релігії. Але не всі однаково. Наприклад, мораль ще довгий час перебуває в залежності від релігії. Наука, навпаки, більш рішуче звільняється від релігійного впливу і досягає значних успіхів у пізнанні природи. Потреби матеріального виробництва диктують необхідність суворо наукового розуміння об'єктивних закономірностей без будь-яких релігійних напластувань.