25. Сутність та класифікація соціологічних законів.

 Соціологічні закони складаються як рівнодіюча сукупних дій усіх членів суспільства і реалізуються через зіткнення інтересів різних соціальних груп.В суспільстві діють соціологічні закони різних видів і структурних рівнів. Це закони загальні, специфічні (особливі) і часткові, основні і неосновні, закони, що виражають причинні і функціональні залежності, закони розвитку, закони функціонування та інші.

За ступенем спільності і тривалості дії в соціології виділяють наступні закони.

• Загальні (чи загальносоціологічні) закони, що виявляються протягом усієї історії розвитку людства, діють у всіх суспільних системах і характеризують функціонування всього суспільства. (закон вартості, закон товарно-грошових відносин)

• Специфічні (чи особливі) закони, дія яких обмежена однією чи декількома суспільними системами(закони первинного накопичення капіталу, закони класової боротьби)

• Часткові (чи частковосоціологічні) закони, що діють протягом часу існування якої-небудь суспільної системи і характеризують функціонування окремих елементів соціальної сфери (соціальних спільнот, класів, груп і т.ін.) у їхньому взаємозв´язку із суспільством. (закони організації і життєдіяльності колективу, родини)Крім того, за способом прояву в соціології розрізняють також динамічні і статистичні закони.

Динамічні закони визначають напрям, чинники і форми соціальних змін, фіксують твердий, однозначний зв´язок між послідовністю подій у конкретних умовах. Динамічні закони поділяються на причинні і функціональні. Причинні динамічні закони фіксують точно визначені зв´язки розвитку соціальних явищ. Функціональних динамічних законів- відбивають зафіксовані емпірично і чітко повторювані взаємозалежності між соціальними явищами.Динамічні закони до нихможе бути віднесений закон залежності соціального стану людини від характеру розподілу праці в суспільстві .Статистичні закони- обумовлюють зв´язок явищ і процесів соціальної дійсності не точно, а з визначеним ступенем імовірності,виражають властивості системи, цілого на основі вірогіднісного зв´язку елементів даної системи. Ці закони розкривають необхідні внутрішні зв´язки між масовими явищами випадкового характеру, що мають загальну підставуЗакони розвитку характеризують переходи від одного етапу, стану соціального об´єкта, явища чи процесу до іншого етапу, стану, тобто їхні якісні зміни, перетворення і т.ін. Наприклад, закон прискорення історичного розвитку -Чим ближче до сучасності, тим сильніше стискується спіраль історичного часу, суспільство розвивається швидше і динамічніше.У свою чергу закони функціонування виражають зв´язки і взаємодії елементів соціального явища, процесу, цілісного соціального організму, спосіб їх взаємного існування у визначеній якості, соціальному просторі і часі.

26. Теорії походження суспільства.

Зазвичай називають три гіпотези походження суспільства: еволюційну ("праця створила людину", перетворивши стадо в співтовариство виробників); теологічну ("Бог створив людину і заповів їй Закон"); космічну ("все це справа рук інопланетян")Як уже зазначалося, суспільство виникає тоді, коли виникає суспільне життя, тобто взаємини людей перестають бути спонтанними і хаотичними, а набувають певної структури. Наука пропонує такі теорії походження суспільства:

Інструментальна.Використовуючи знаряддя праці, люди навчалися працювати, підвищувався їх добробут. Це привело до функціонального поділу общини, закріплення розподілу праці, до появи майнових відмінностей. Відтак — взаємини людей набувають певної структури, виникає і починає розвиватися соціальна організація.Сексуальна.Базується на такій особливості людини — поза сезонний характер розмноження і задоволення від сексуальних зносин. Це могло призводити до спонтанного, неконтрольованого спалаху народжуваності, який вибивав життя групи із ритму, ослаблював її, створюючи навантаження непосильні для цієї групи. Встановлення контролю за народжуваністю привело до появи сім'ї і норм, які регулювали сексуальні, а поряд з тим і всілякі інші стосунки членів спільноти,що привело до планування господарського життя, а результатом цього стала поява соціальної організації.Кратична.Сила і розум розподілені серед людей нерівномірно.Лідери починають формувати й утверджувати систему правил, вшанування вождів, розподіл привілеїв, передавання влади. Норми, які спрямовані на збереження і підтримування нерівності, становлять основу соціальної організації, тобто регламентованої, впорядкованої і підконтрольної у своїй діяльності людської асоціації.Гендерна.Базується на аналізі розподілу соціальних ролей між статями. Жінка виношує і виховує потомство, має більшу значимість і розпорядчу волю (вона навчає, передає традиції). Чоловік — індивідуально незначний, замінний забезпечує житло, харчування, одяг тощо. Невдоволені своєю допоміжною роллю, чоловіки створюють противагу жіночій монополії на відтворення — чоловічу монополію на встановлення порядку. В цьому сенсі політика — породження андрогенної цивілізації.Семантична.Будується на визнанні слабкості людини як біологічної істоти. Через це закон виживання спонукує людей до об'єднання зусиль, створення "колективного організму", здатного вирішувати найскладніші завдання. можливо тільки із розвитком спілкування, мови.