3. Пальники для спалювання газу.

Для спалювання газоподібного палива застосовуються

пальники, які підрозділяються на:

1. пальники зовнішнього зміщування.

2. Пальники внутрішнього змішування.

В пальниках зовнішнього зміщування газ в повітрям перемішуються за пальником – в горілочному тунелі і в робочому просторі печі. Для пальників цього типу характерним є наявність довгого факелу. Для цих пальників потрібно підводити по трубопроводам і газ і повітря тому система трубопроводів ускладнюється . Пальники зовнішнього змішування мають широкий діапазон регулювання тиску газу і повітря (10 : 10000 Па). Ці пальники при невеликих розмірах мають велику теплову потужність і їх часто використовують на печах, які мають мало місця для розміщення пальників .

Пальник кріпиться болтами до пальникової плити, як прикріплена до каркасу печі. Носик пальника входить в заглиблення пальникової цегли з тунелем. Газ подається по трубі, що розташована по осі пальника . На кінці труби установлено змінне газове сопло, діаметр отвору якого визначається в залежності від продуктивності пальника. Для забезпечення спалювання газоподібного палива велике значення мають пальникові тунелі. Розміри тунелю повинні забезпечити стійке горіння палива і повне його спалювання в тунелі. Стійке горіння забезпечується великим діаметром тунелю порівняно з діаметром носика пальника. Діаметр тунелю Д повинен бути в 2,4 : 3 рази більше діаметра носика пальника ( d_н.п.) Довжина тунелю L повинне бути в 2,4 : 2,7 рази більше Д .

В пальниках внутрішнього змішування газ з повітрям змішується в самому пальнику. Із пальника в пальниковий тунель поступає добре перемішана газоповітряна суміш.

Із пальників внутрішнього змішування найчастіше використовуються інжекційні пальники, які по конструкції бувають однопровідні і двохпровідні . Крім того інжекційні пальники бувають багатосопловими і панельними.

Інжекційні пальники працюють при коефіцієнті витрат повітря п = 1,03 : 1,05; Принцип роботи пальника заключається в наступному. Горючий газ під тиском виходить із газового сопла в циліндричну частину змішувача. Через кільцеву щілину між газовим соплом і змішувачем внаслідок розрідження яке виникає в наслідок дії струї газу, в змішувач підсмоктується атмосферне повітря. При проходженні по циліндричній частині змішувача газ і повітря перемішуються - проходе приготовлення газоповітряної суміші, яка поступає в носик пальника і через отвір поступає в пальниковий тунель, в якому і згорає.

При зміні витрат газу міняється кількість повітря, що підсмоктується . Розміри пальника вибрані так, що при зміні витрат газу коефіцієнт витрат повітря автоматично піддержується постійним.

Інжекційні однопровідні пальники працюють при тиску природного газу перед пальником 80-600 кПа. При меншому чи більшому тиску порушується автоматична піддержка постійного коефіцієнту витрат повітря.

Інжекційні двохпровідні пальники використовують в тих випадках коли тиск газу недостатній для установки інжекційних однопроводних пальників . В двохпровідних пальниках повітря підсмоктує газ. Тиск газу близький до атмосферного піддержують спеціальним регулятором тиску. Повітря через сопло поступає в змішувач, куди підсмоктується і газ. Кількість повітря , що потрібне для спалювання природного газу, приблизно в 10 раз більше кількості газу, тому навіть невеликого тиску повітря достатньо для того, щоб підсмоктати потрібно кількість природного газу.

Інжекційний багатосопловий пальник являє собою інжекційний однопровідний пальник, який має сім змішувачів і сім газових сопел. Газ поступає із семи сопел в сім змішувачів, а готова газоповітряна суміш потім з’єднується в загальному носику і через отвір якого поступає в пальниковий тунель.

Інжекційний панельний пальник використовується для рівномірного нагріву пічного простору . Газоповітряна суміш із змішувача поступає в загальну камеру, яка має велику кількість невеликих отворів рівномірно розміщених на стінці зверненої до робочого простору печі. В отвори встановлені трубки по яким газоповітряна суміш поступає в тунелі. Число тунелів дорівнює числу отворів. В кожному тунелі спалюється невелика кількість палива. Панельні пальники забезпечують високу рівномірність нагріву і використовуються в тих випадках, коли не можна нагрівати деталі факелом.

Для нагріву металу в захисному газі використовують електричні і полум’яні печі. В полум’яних печах не допускається попадання в робочий простір печі продуктів горіння палива, бо атмосфера печі буде порушена. В цьому разі газоподібне чи рідке паливо спалюють в радіаційних трубах. Труби виготовляють із жаростійкої сталі, яка містить до 35% Ni і 25% С_г. Радіаційні труби можуть довгий час працювати при температурі поверхні труби ⁰ С. Піч при цьому нагрівається до 950 ⁰С. Труби розміщають в печі на стінах, склепінні і поді. Випромінювальна поверхня труби 0,5: 1м₂

Радіаційна труба складається із :

1. Пальника ,

2. Випромінювальної труби,

3. Устаткування видалення із труби продуктів горіння

4. Устаткування для підігріву повітря , що іде на горіння, за рахунок теплоти продуктів горіння.

1. Пальники для радіаційних труб практично нічим не відрізняються від

пальників для спалювання газоподібного палива.

2. Випромінювальні труби по конструкції бувають прямі, петлеподібні , тупикові, О- подібні. Конструкція труби залежить від конструкції печі, форми робочого простору, роз положення печі в цеху і т.д.

а) Пряма

б) Петлеподібна

в) Тупикова

г) О – подібна ;

Конструкції труб.

3. Для видалення із труби продуктів горіння застосовують димососи.

4. Для підогріву повітря, що йде на горіння , за рахунок теплоти продуктів горіння застосовують рекуператори.

Рекуператор – це теплообмінний апарат для передачі тепла від одного газу до другого через стінку.

ОСНОВИ ТЕОРІЇ ЕЛЕКТРИЧНОГО НАГРІВУ

Питання:

1. Типи електропечей .

2. Нагріваючи елементи опору.

3. Електрична дуга.

4. Електронно-променевий нагрів.